ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2018 р. Справа № 911/3789/17
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг»
(адреса: 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, код 35687180)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Буд»
(адреса: 07101, АДРЕСА_1, код 40093106)
про стягнення 22969,05 гривень
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2;
відповідача - не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.12.2017 №П-1/17 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Буд» про стягнення 22969,05 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки від 14.07.2017 №738 товару.
Ухвалою господарського суду Київської області позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» від 12.12.2017 № П-1/17 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви від 12.12.2017 № П-1/17.
02.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляд та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 01.02.2018.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.02.2018.
20.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача було подано заяву від 20.02.2018 про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 15.03.2018.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2018, 01.02.2018 та 22.02.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
14.07.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Буд (покупець) був укладений договір поставки №738, відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами,вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар. Предметом поставки є товар з найменуванням, зазначеним у додатку (ах) до договору і визначені родовими ознаками. Товар, що передаватиметься постачальником покупцю протягом строку дії цього договору, вважається таким, що переданий на виконання цього договору, навіть якщо у видаткових накладних, рахунках-фактурах на товар або інших документах не буде посилання на цей договір, якщо не буде доведено, що товар передавався за іншим договором укладеним між сторонами (п.п. 1.2., 1.3. договору).
Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником. Постачання товару здійснюється на умовах EXW (інкотермс 2010): склад постачальника. Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно із замовленнями покупця. Сторони погоджують строки поставки товару, асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії товару згідно з усною домовленістю або письмового замовлення покупця. Замовлення може бути спрямоване постачальнику шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою). Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від постачальника та підписання сторонами видаткової накладної, що засвідчує факт отримання покупцем товару. Поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній (п.п. 2.1.-2.5. договору).
Передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представником покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України. Покупець заздалегідь надсилає шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою) постачальнику довіреність, складену ним на особу, яка є його повноважним представником. Підпис уповноваженої особи покупця або печатка (штам) покупця на відповідній, належним чином оформленій видатковій накладній свідчить про приймання зазначеного в ній товару та про згоду з тим, що товар у накладній відповідає найменуванню та кількості зазначеним у замовленні покупця, а також про належну якість товару. Після підписання покупцем видаткової накладної претензії щодо кількості та якості товару не приймаються (п.п. 3.1., 3.6. договору).
Ціни на товари, що постачаються постачальником, є звичайними вільними відпускними та визначаються по взаємному погодженню сторін на кожну окрему поставку. Сторони визначають, що ціни на товари, погоджені сторонами, є попередніми і можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які обумовлюють вартість (собівартість, витрати) протягом строку дії договору, та які встановлюються на кожну партію окремо. Асортимент, кількість, та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображається сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо. Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії договору, згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 5.1., 5.4. договору).
Відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок постачальника.
На виконання умов договору поставки від 14.07.2017 №738 позивачем було поставлено товар на загальну суму 18375,24 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна №40009828 від 22.07.2017 на 891,30 гривень, видаткова накладна №40009864 від 24.07.2017 на 6196,26 гривень, видаткова накладна №40009991 від 25.07.2017 на 4304,60 гривень, видаткова накладна №40010319 від 27.07.2017 на 232,74 гривень, видаткова накладна №40010723 від 01.08.2017 на 2661,98 гривень, видаткова накладна №40010794 від 01.08.2017 на 522,77 гривень, видаткова накладна №40010963 від 03.08.2017 на 2969,59 гривень, видаткова накладна №40011542 від 08.08.2017 від 08.08.2017 на 596,00 гривень, які підписані представником відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у видатковій накладних вартості, кількості та якості поставленого позивачем товару.
Проте, як стверджує позивач, відповідач за товар не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 18375,24 гривень.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 18375,24 гривень основного боргу та 4593,81 гривень штрафу.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 18375,24 гривень за поставлений товар підтверджується належними доказами (видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи), відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі 18375,24 гривень належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позовна заява містить вимоги про стягнення 4593,81 гривень штрафу за прострочення оплати.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пункт 7.4. договору зазначає, що в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф в розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.
Позов в частині стягнення штрафу в розмірі 4593,81 гривень, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставлених товарів за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18375,24 гривень основного боргу та 4593,81 гривень штрафу.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Буд» (адреса: 07101, АДРЕСА_1, код 40093106) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, код 35687180) 18375,24 гривень основного боргу, 4593,81 гривень штрафу та 1600,00 гривень судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 15.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.03.2018.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2018 |
Оприлюднено | 27.03.2018 |
Номер документу | 72958730 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні