Рішення

від 13.03.2018 по справі 914/2367/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018р. Справа №914/2367/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі судового засідання Кірі О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлофф , Львівська область, м.Львів,

до відповідача-2: Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1, Львівська область, м.Львів,

до відповідача-3: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Львівська область, м.Львів,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів,

про: скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Представники:

Позивача: не з'явився;

Відповідача-1: не з'явився;

Відповідача-2: не з'явився;

Відповідача-3: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлофф , Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участі третьої особи Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Позовні вимоги обґрунтовує внесенням Відповідачем-2 та Відповідачем-3 із порушенням норм чинного законодавства України, що регулює сферу здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за Відповідачем-1 права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) та запису про державну реєстрацію за Відповідачем-1 права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101).

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 21.11.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2017р.

01.12.2017р. Відповідачем-3 подано Відзив на позовну заяву (вх. №40955/17), у якому просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог про скасування запису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101), оскільки така реєстрація вже скасована. Вказаний відзив оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

04.12.2017р. Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №41016/17). Подане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

12.12.2017р. Позивачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. №5183/17) та про витребування документів (вх. №42780/17). Подані клопотання оглянуто судом, долучено до матеріалів справи та задоволено.

Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 05.12.2017р. та від 13.12.2017р. у даній справі, зокрема, у зв'язку із неявкою повноважних представників Учасників справи та невиконання ними вимог ухвал суду у справі, зокрема, щодо подання Відповідачами відзиву на позовну заяву.

12.12.2017р. Позивачем подано до суду Обґрунтування способу захисту порушеного права (вх. №1203/17), у якому надає пояснення по суті спору. Вказане Обґрунтування оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

17.01.2018р. від Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради до суду надійшло Клопотання (вх. №1804/18), у якому, на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2017р. у справі, просить суд долучити до матеріалів справи копії документів реєстраційної справи №14481846101 на приміщення за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.01.2018р. суд постановив продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання на 13.02.2018р.

07.02.2018р. Відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву (вх. №4623/18), у якому не заперечує проти задоволення позову. Вказаний Відзив оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.02.2018р. у даній справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 27.02.18р.

Позивач подав клопотання від 07.02.2018р. б/н (вх.№6647/18) де повідомив про те, що під час судового засідання буде знаходитись у Львівському апеляційному господарському суді у справі №5015/6344/11 за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2011р. та просить проводити розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами, а також те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

16.02.2018р. Відповідачем-3 подано клопотання №11 (вх.№5894/18) де повідомив про те, що 29.11.2017р. подав відзив на позовну заяву та надав усі пояснення у даній справі, та просить розгляд справи розглядати за його відсутності. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

19.02.2017 Відповідачем-2 подано клопотання б/н (вх.№6411/18), в якому повідомив про те, що визнає заявлені вимоги повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2018р. відкладено розгляд даної справи по суті на 13.03.2018р.

Відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України, з підстав неявки повноважних представників Учасників справи, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяв про відвід судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився; впродовж розгляду справи позовні вимоги підтримав повністю; відповідно до клопотання від 07.02.2018р. б/н (вх.№6647/18) просить проводити розгяд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник Відповідача-1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду у справі належним чином не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з'явився, подав клопотання від 12.03.2018р. б/н (вх. №9049/18), в якому повідомив про неможливість явки в судове засідання 13.03.2018р. з підстав зайнятості та те, що не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову і просить суд розглядати справу за відсутності Відповідача-2. Вказане клопотання оглянуто судом, долучено до матеріалів справи та задоволено.

Окрім того, 02.03.2018р. від Відповідача-2 до суду надійшло клопотання від 26.02.2018р. б/н (вх. №7649/18), в якому повідомив про неможливість явки в судове засідання 27.02.2018р. з підстав зайнятості та те, що не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову і просить суд розглядати справу за відсутності Відповідача-2. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача-3 в судове засідання не з'явився, 12.03.2018р. подав клопотання (вх. №8641/18), у якому просить суд розглядати справу за відсутності Відповідача-3. Вказане клопотання оглянуто судом, долучено до матеріалів справи та задоволено.

Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду у справі належним чином не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Приписами ч.ч.1 та 2 ст. 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція із процесуальними документами суду надсилалась Відповідачу-1 за вказаною Позивачем у позовній заяві адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Перфецького, буд.21, проте повернута відділенням поштового зв'язку із відмітною За закінченням терміну зберігання .

Окрім того, як вбачається із інформації з ЄДРЮОФОП та ГФ ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ) Відповідач-1 у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Михайлофф знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу-1 можливості для подання відзиву на позов, задоволення клопотання Відповідача-2 від 12.03.2018р. б/н (вх. №9049/18), суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників Учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Будинок № 4 по вул.Михальчука у м.Львові належить на праві комунальної власності за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради (надалі - Позивача) на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому від 14.04.1987р. №222 Про затвердження реєстру житлових будинків, належних місцевим радам .

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про закриття провадження у справі у зв'язку з визнанням мирової угоди від 17.08.2012р. у справі №1306/6653/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання виконати умови Договору та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії та визнати право власності визнано за ОСОБА_4 право власності, серед іншого, на нежитлові приміщення по вул. Михальчука, 4, загальною площею 150,6 кв.м.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.05.2013р. ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2012р. у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2013р. у справі №442/4116/13-ц позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 залишено без розгляду.

27.02.2013р. між ОСОБА_4 та Відповідачем-1 у справі укладено Договори купівлі-продажу №396 та 399, за умовами яких ОСОБА_4 продала ТзОВ Михайлофф по ? приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться по вул. Михальчука, 4. Вказані Договори посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-3).

На підставі зазначених Договорів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності за ТзОВ Михайлофф :

- від 27.02.2013р. №234018 на ? нежитлових приміщень по вул. Михальчука, 4. Підстава виникнення права власності - Договір купівлі-продажу ? частини нежитлових приміщень від 27.02.2013р. №396;

- від 27.02.2013р. №234892 на ? нежитлових приміщень по вул. Михальчука, 4. Підстава виникнення права власності - Договір купівлі-продажу ? частини нежитлових приміщень від 27.02.2013р. №399.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.11.2014р. у справі №461/9784/13 за позовом Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_4 та ТзОВ Михайлофф , третя особа - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння позов Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради задоволено частково - витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та ТзОВ Михайлофф нежитлове приміщення загальною площею 150,6 кв.м по вул. Михальчука, 4 у м. Львові та передано їх Львівській міській раді. Скасовано реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. Михальчука, 4, загальною площею 150,6 кв.м за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 230459 від 27.02.2013р., реєстраційний номер майна №37502576 та за ТзОВ Михайлофф (номер запису про право власності 234018 від 27.02.2013) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №14481846101.

На виконання вказаного Рішення державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 складено акт від 18.12.2015р., згідно з яким нежитлові приміщення загальною площею 150,6 кв.м по вул. Михальчука, 4 передані Львівській міській раді.

18.12.2015р. державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_5 винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49187600 із примусового виконання виконавчого листа Галицького районного суду м.Львова від 27.02.2015р. у справі №461/9784/13-ц про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та ТзОВ Михайлофф нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв. по вул.Михальчука, 4 у м.Львові і передання їх Львівській міській раді у зв'язку з виконанням рішення суду.

Також, на підставі цього рішення суду Державним реєстратором Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-2) 15.07.2016р. скасовано записи від 27.02.2013р. №234892 та від 27.02.2013р. №234018 про право власності ТзОВ Михайлофф на нежитлове приміщення по вул. Михальчука, 4.

18.07.2016р. Відповідачем-2 внесено запис №15454485 про право власності за ТзОВ Михайлофф на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м по вул. Михальчука, 4. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2016р. індексний №30515371, ОСОБА_1. Підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу ? частини нежитлових приміщень №399, виданий 27.02.2013р, видавник ОСОБА_2 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

Позивач зазначає, що вказаний запис внесено Відповідачем-2 із порушенням норм чинного законодавства України, що регулює сферу здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і просить суд скасувати запис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) та скасувати запис Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101).

12.01.2018р. Позивачем подано до суду обґрунтування способу захисту порушеного права (вх. №1203/18), у яких зазначає, що запис Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) вчинений Відповідачем-2 із порушенням норм чинного законодавства України та порушує права Позивача як власника нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4.

07.02.2018р. Відповідачем-2 подано до суду Відзив на позовну заяву (вх. №4623/18), у якому повідомляє, що 15.07.2016р. на адресу Управління державної реєстрації Львівської міської ради надійшла заява про скасування запису про право власності №234018 на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 04.11.2014р. у справі №461/9784/13-ц.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав нежитлове приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 було зареєстроване за Відповідачем-1: спільна часткова власність, розмір частки ?, запис про право власності №234892; спільна часткова власність, розмір частки ?, запис про право власності №234018.

Так, Відповідач-2 вказує, що при здійсненні реєстраційної дії щодо скасування номера запису про право власності 234018 ним було допущено помилку та скасовано запис 234892. Оскільки запис 234892 не був зазначений в заяві про скасування запису про право власності, то Відповідачем-2 з метою виправлення допущеної помилки було прийнято заяву без звернення заявника та здійснено перереєстрацію права власності під номером 234892, якому було присвоєно номер запису про право власності №15454485.

З підстав наведеного Відповідач-2 зазначає, що не заперечує проти задоволення позову.

01.12.2017р. Відповідачем-3 подано Відзив на позовну заяву (вх. №40955/17), у якому зазначає, що Відповідачем-3 на підставі Договору від 27.02.2013р. №396 було проведено реєстрацію права власності за Відповідачем-1 на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4, запис №234018.

На підставі Договору від 27.02.2013р. №399 ним було проведено реєстрацію права власності за Відповідачем-1 на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4, запис №234892.

Відповідач-3 вказує , що, згідно Інформації з ДРРПНМ, РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМ щодо об'єкта нерухомого майна 14481846101 від 13.11.2017р. №103524561, записи про право власності Відповідача-1 від 27.02.2013р. №234018 та №234892 скасовано Відповідачем-2 15.07.2016р. на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 04.11.2014р. у справі №461/9784/13-ц.

Окрім того, Відповідач-3 зазначає, що після вчинення Відповідачем-2 вказаних реєстраційних дій Відповідачем-3 жодні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) ним не вчинялись.

З підстав наведеного Відповідач-3 просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог про скасування запису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101), оскільки така реєстрація вже скасована.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 328 ЦК України право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.4 ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом; будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Приписами ч.4 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до норм ч.1 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом в пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав; у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Згідно частини другої вказаної статті у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, хоч судом йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про скасування запису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вбачається із Інформації з ДРРПНМ, РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМ щодо об'єкта нерухомого майна 14481846101 від 13.11.2017р. №103524561, запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлофф від 27.02.2013р. №234892 скасовано 15.07.2016р. Державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1. При цьому суд зазначає, що скасування запису відбулось до подання позову.

Щодо позовних вимог про скасування запису Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) то такі суд вважає підставними та обґрунтованими, оскільки Державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 при вчиненні вказаного запису порушено порядок його здійснення, а саме всупереч нормам ч.4 ст.18 та ч.1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також пунктів 6 та 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 р. № 1127 здійснено реєстрацію речового права без заяви заявника про здійснення виключно заявлених до реєстрації речових прав, їх оцінки на предмет відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, доданих до такої заяви оригіналів документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документу, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

В той же час, суд критично оцінює доводи Відповідача-2, покладені ним в основу своїх заперечень проти позову про те, що запис про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101) внесено до Реєстру з метою виправлення помилкового внесення запису про скасування запису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 27.02.2013р. №234892 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 14481846101), оскільки такий запис впливає на права і обов'язки третіх осіб, і, в силу приписів.1 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , такі зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про скасування запису Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ТзОВ Михайлофф права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14481846101) є підставними та обґрунтованими, підлягають до задоволення, в решті в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір .

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2017 рік установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Як доказ сплати судових витрат, Позивач подав Платіжне доручення від 07.11.2017р. №610 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 3200,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, недоведення Відповідачами-1, 2 та 3 розміру понесених ними у справі судових витрат суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 3200,00 грн. слід покласти на Відповідача-1 та Відповідача-2, оскільки спір у справі виник внаслідок їх неправильних дій, стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача 1600,00 грн. судового збору та стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача 1600,00 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.41, 42, п. 1, 3 ч. 1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 182, 319, 321, 326, 328, 386, 391 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Скасувати запис Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 (79040, Львівська область, м.Львів, вул.Городоцька, буд.299; ідентифікаційний код 26526811) про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Михайлофф (79053, Львівська область, м.Львів, вул.Перфецького, буд.21; ідентифікаційний код 38501413) права власності на ? нежитлового приміщення загальною площею 150,6 м.кв., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука, 4 від 18.07.2016р. №15454485 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14481846101).

3. В решті в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлофф (79053, Львівська область, м.Львів, вул.Перфецького, буд.21; ідентифікаційний код 38501413) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код 04055896) 1600,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, Львівська область, м.Львів, вул.Городоцька, буд.299; ідентифікаційний код 26526811) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код 04055896) 1600,00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено 23.03.2018р.

Суддя Фартушок Т. Б.