Постанова

від 22.03.2018 по справі 910/22242/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа№ 910/22242/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - не з`явились,

від відповідача - Шутов О.О.,

від третьої особи 1 - Гуленко Ю.М.,

від третьої особи 2 - Гузієнко Я.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року

у справі №910/22242/15 (суддя П.І. Паламар)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

2) Національний Банк України, м. Київ

про визнання прав кредитора, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання прав кредитора, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору застави майнових прав №Д-2/2014 від 04.09.2014 року, а також похідного від нього договору відступлення права вимоги №Д-2.1./2014 року від 04.09.2014 року укладеного з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права за вказаним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" надіслати боржникам та позичальникам за кредитними договорами, перелік яких зазначений у додатку № 1 до договору застави майнових прав № Д-2/2014 від 4 вересня 2014 р., письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за такими кредитними договорами на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс". Зобов`язано публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" передати товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" документи кредитних справ по кредитам за кредитними договорами, надати довідки про стан заборгованості боржників за кредитними договорами та всі інші документи, права вимоги за якими набуті товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" відповідно до Додатку № 1 від 9 лютого 2015 р. до договору застави майнових прав № Д-2/2014 від 4 вересня 2014 р., на дату набрання чинності договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д- 2.1/2014 від 4 вересня 2014 р. Зобов`язано публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" передати товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" усі відомості щодо кредитних справ, боржників, стану заборгованості, за кредитними договорами, права вимоги за якими набуті товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" відповідно до додатку № 1 від 9 лютого 2015 р. до договору застави майнових прав № Д-2/2014 від 4 вересня 2014 р., на паперових та електронних носіях. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не місять доказів нікчемності договору застави майнових прав, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що з 3 березня 2015 року позивач має право вимагати від первісного кредитора передачі йому документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Не погодившись із вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року по справі №910/22242/15, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує на нікчемність договору застави майнових прав та похідного від нього договору відступлення права вимоги, як таких, що були укладені протягом одного року, що передував введенню тимчасової адміністрації в банк та які містять ознаки (підстави) нікчемності, передбачені ч. 3, ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . На думку апелянта висновки суду першої інстанції не містять жодних доводів та аргументі, які б свідчили про факт порушення банком прав позивача, адже відповідач належним чином виконував обов06язки за договором банківського рахунку №26/26316-468 від07.04.2011 року у відповідності до його умов та вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2015 року прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/22242/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи №910/22242/15 на 13.01.2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченко С.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі № 910/22242/15 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/22242/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 27.01.2016 року до 03.02.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №910/22242/15 зупинено апеляційне провадження до вирішення справи №910/83/16.

Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подано заяву про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/83/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 року поновлено провадження у справі №910/22242/15 та призначено її розгляд на 22.03.2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року розгляд справи призначено на 01.03.2018 року.

В судовому засіданні 22.03.2018 року представник відповідача надав усні пояснення, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники третьої особи 1 та третьої особи надали усні пояснення, відповіли на запитання суду, підтримали апеляційну скаргу. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справ, що 04.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав №Д-2/2014. (далі договір застави; т.1, а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1. договору застави заставодавець надає в заставу заставодержателю майнові права заставодавця за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем та фізичними та/або юридичними особами-позичальниками (надалі - боржники), детальна інформація щодо яких наведена у додатку №1, який надається на паперовому носії та скріплюється підписами і печатками сторін (надалі - Додаток № 1) та який повинен бути укладений та підписаний не пізніше 10 лютого 2015 року між сторонами та стає невід'ємною частиною договору, а також Додатку №2, який надається в електронному вигляді на CD носії у форматі .xls (надалі - Додаток №2) до цього договору (надалі - майнові права).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. договору застави сторони домовились, що вартість майнових прав на дату укладення цього договору складає 566 801 909, 70 грн., а майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за Договором банківського рахунку №26/26316-468 від 07.04.2011 року, (далі по тексту - договір банківського рахунку) з усіма змінами та доповненнями.

Крім того, 04.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс", що діяло від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН " (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (первісний кредитор або заставодавець) було укладено Договір відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) №Д-3.1./2014. (далі договір відступлення від 04.09.2014; т.1, а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1. договору відступлення від 04.09.2014 сторони уклали цей договір з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно до Договору застави майнових прав №Д-2/2014 від 04.09.2014 року, що укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань первісного кредитора за Договором банківського рахунку №26/26316-468 від 07.04.2011 року.

За умовами п. 1.2. договору відступлення від 04.09.2014 первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, вказаними у додатках до договору застави, який одночасно з цим договором укладається між Сторонами (далі - Права вимоги).

Пунктом 1.3. договору відступлення від 04.09.2014 встановлено, що сторони домовились, що вартість майнових прав на дату укладення цього договору складає 566 801 909, 70 грн.

Згідно з п. 2.1. договору відступлення від 04.09.2014 сторони погодили, що пункт 1.2 цього договору набирає чинності на наступний календарний день після настання сукупності обставин, визначених п. 2.1.1 договору (невиконання первісним кредитором зобов'язань за договором банківського рахунку), та однієї з обставин визначеної п. 2.1.2 цього договору (отримання первісним кредитором від нового кредитора повідомлення про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з розпискою в одержанні) або п. 2.1.3 цього договору або в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення від 04.09.2014 в незалежності від випадків, передбачених п. 2.1 даного договору, п. 1.2 набирає чинності в разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (в день винесення рішення).

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" №150 від 02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та Національного банку України (http://www.bank.gov.ua) та у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою і не потребує доказуванню.

Згідно з п.п. 3.4.1., 3.4.3., 3.4.4. договору відступлення від 04.09.2014 первісний кредитор зобов'язаний: не чинити будь-яких дій, що перешкоджатимуть здійсненню новим кредитором передбачених цим договором прав щодо набуття прав вимоги; з дня набрання чинності пунктом 1.2 цього договору у 5-ти денний термін надіслати боржникам за договорами, перелік яких зазначений у додатках до договору, письмові повідомлення про відчуження прав вимоги за такими договорами новому кредитору; з дня набрання чинності пунктом 1.2 цього договору надати новому кредитору у 5-ти денний термін: документи кредитних справ по кредитам, довідки про стан заборгованості боржників за кредитними договорами та всі інші документи, права вимоги за якими набуті новим кредитором, на дату набрання чинності пунктом 1.2 цього договору.

В подальшому, 19.03.2015 року між ТОВ САВ-ДІСТРИБЬЮШН (первісний кредитор) та ТОВ АРСЕНАЛ ФІНАНС (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги. (далі договір відступлення від 19.03.2015; т.1, а.с. 233-234).

Відповідно до п. 1. Договору відступлення від 19.03.2015 первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами згідно переліку, вказаному в додатку №1 до договору застави майнових прав №Д-2/2014 від 04.09.2014р., укладеному між первісним кредитором та АТ Дельта Банк .

Відхиляючи доводи відповідача щодо нікчемності договорів, суд першої інстанції посилався на відсутність належних та допустимих доказів обставин нікчемності договору застави майнових прав та відсутністю підстав для встановлення цього факту.

Проте колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі №910/83/16, яке набрало законної сили, визнано нікчемним договір застави майнових прав №Д-2/2014 від 04.09.2014 року , укладений між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН".

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що сторони всупереч вимог постанови Національного банку України №348/БТ, яка була отримана АТ "Дельта Банк" у встановленому законом порядку та була обов'язковою для виконання, уклали договір застави та договір відступлення права вимоги в період існування у банку відповідних заборон, зокрема щодо здійснення кредитних операцій, операцій щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами без погодження з представником Національного банку України. Також судом встановлено, що умови договору застави та договору відступлення права вимоги передбачають окремі переваги (пільги) перед іншими кредиторами, що суперечить п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є ознакою нікчемності правочину.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Згідно з п. 2.5.2 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України за змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

Виходячи із суті та правової природи договору відступлення права вимоги №Д-2.1./2014 від 04.09.2014 року, який укладений у забезпечення порядку звернення стягнення на майнові права за спірним договором застави майнових прав №Д-2/2014 від 04.09.2014 року, він є похідним від договору застави майнових прав.

Отже, з огляду на визначені нормами Цивільного кодексу України наслідки недійсності (нікчемності) правочинів, передбачені статтями 215, 216, 236 ЦК України, встановлення судовим рішенням (яке набрало законної сили) обставин нікчемності договору застави майнових прав від 04.09.2014 року свідчить про недійсність (нікчемність) й похідного від нього договору відступлення права вимоги від 04.09.2014 року з моменту його вчинення, рівно як і договору відступлення права вимоги від 19.03.2015, укладеного між позивачем та ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", оскільки і вказаний договір ґрунтується на нікчемному правочині, що в свою чергу є підставою для висновку про необґрунтованість та протиправність позовних вимог ТОВ "Арсенал Фінанс" до АТ "Дельта Банк" у даній справі.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/22242/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/22242/15 скасувати та прийняти нове рішення яким:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Фінанс" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 44, код ЄДРПОУ 20305925) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 80 388 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят вісім гривень) 00 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/22242/15.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.03.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз