Постанова

від 22.03.2018 по справі 910/17688/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа№ 910/17688/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

позивача Гордієнко К.Г.

відповідача Потапчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 11.12.2017

у справі № 910/17688/17 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Приватного підприємства "Дінакор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест"

про стягнення 500000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне підприємство "Дінакор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" про стягнення 500000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2017 у справі №910/17688/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" на користь Приватного підприємства "Дінакор" суму заборгованості в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" звернулось до суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить порушити провадження у справі, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017 у справі №910/17688/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" на 20.02.2018.

20.02.2018 у розгляді справи оголошено перерву до 15.03.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 розгляд справи відкладено на 22.03.2018.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що отримані ним грошові кошти у розмірі 500000,00 грн були перераховані ТОВ Армтекбуд в межах договору доручення від 30.06.2017, укладеного між ТОВ "ФК Інвест" та ТОВ Армтекбуд . Згідно із даним договором ТОВ "ФК Інвест" зобов'язалось надати ТОВ Армтекбуд представницькі, консультативні, правничі, гарантійні послуги та іншу допомогу у вирішенні питання повернення гарантійного внеску від ВАТ ДК Відрадний за участь в торгах по лоту № 423. За твердженням апелянта договір № 30/06/2017 про надання поворотної фінансової позики від 30.06.2017 є похідним від вказаного договору доручення.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30.06.2017 між Приватним підприємством "ДІНАКОР", як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ІНВЕСТ", як позичальником укладено договір № 30/06/2017 про надання поворотної фінансової позики.

Згідно із п. 1.1. договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову позику, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 2.1. договору поворотна фінансова позика надається в національній валюті України в сумі 500 000, 00 (п'ятсот тисяч) грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що поворотна фінансова позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що факт перерахуванням грошових коштів позикодавцем позичальнику підтверджується відповідним платіжним дорученням позикодавця або касовим ордером.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що поворотна фінансова позика надається позикодавцем позичальнику на строк до 29.09.2017.

Поворотна фінансова позика підлягає поверненню позичальником в строки, встановлені п. 2.5. договору шляхом внесення позичених грошових коштів (повністю або частинами) на рахунок позикодавця, зазначений в договорі (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 29.09.2017, але в будь - якому разі до повного повернення позичальником позикодавцю грошових коштів, отриманих за договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу поворотну фінансову позику згідно п. 2.1. договору, в розмірі 500 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 62 від 30.06.2017 та випискою з рахунку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та фінансову позику, у строк визначений договором, не повернув, сума боргу відповідача станом на 10.10.2017 за договором складає 500 000,00 грн.

Позивач 25.09.2017 рекомендованим листом вих. №25/09-1 надіслав відповідачу вимогу, в якій зазначено зобов'язання щодо повернення, згідно умов договору поворотної фінансової позики. Однак, станом на 10.10.2017 залишається не погашена заборгованість відповідача за договором у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором позики.

Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що поворотна фінансова допомога мала бути повернута у строк до 29.09.2017, що не було виконано відповідачем.

У звя`язку з вищевикладеним позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 500 000, 00 грн.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.

Вищезазначені обставини свідчать про безпідставність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест", викладених у апеляційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17688/17.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17688/17 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17688/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17688/17.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов