Постанова

від 13.03.2018 по справі 910/8190/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8190/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп"

представник позивача - не з'явився

відповідач-1 - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

представник відповідача-1 - Шумінська Ю. Ю. дов. № 062/01/10-57 від 03.01.2018

відповідач-2 - Товарна біржа "Перша універсальна біржа "Україна"

представник відповідача-2 - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 угода про надання прав. допомоги від 04.01.2018

розглянув касаційні скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 (суддя Сташків Р. Б.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Власов Ю. Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товарної біржі "Перша універсальна біржа "Україна" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону та зобов'язання вчинити дії,

Короткий зміст позовних вимог

1. 22.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Темпо Групп" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-1) та Товарної біржі "Перша універсальна товарна біржа "Україна" (далі - Відповідач-2) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 93,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що був проведений 18 травня 2017 року Відповідачем-2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивача неправомірно не допущено до участі у аукціоні, при проведенні якого допущені істотні порушення правил проведення аукціону, передбачені Законом України "Про приватизацію невеликих державним підприємств (малу приватизацію)".

2. 29.05.2017 Позивач подав заяву про зміну предмета позову , у якій просив визнати недійсними результати аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 93,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що був проведений 18 травня 2017 року Відповідачем-2. Зобов'язати Відповідачів провести повторний аукціон з продажу нежилих приміщень загальною площею 93,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що визнання недійсними результатів аукціону буде недостатньо для відновлення порушеного права Позивача на участь в аукціоні.

3. 12.06.2017 Відповідач-1 подав заперечення на позовну заяву , в яких просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заперечення на позовну заяву мотивовані тим, що Позивач не був допущений до участі у аукціоні та не став учасником аукціону через порушення ним частин 3, 5, 6 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

4. 15.06.2017 та 04.07.2017 Відповідач-2 подав заперечення на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заперечення на позовну заяву мотивовані тим, що Позивач не був допущений до участі у аукціоні та не став учасником аукціону через порушення ним норм Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", копія протоколу аукціону, наданого Позивачем, є нечинним та сфальсифікованим.

5. ОСОБА_2 (далі - Третя особа) подав пояснення на позовну заяву , в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Пояснення на позовну заяву мотивовані тим, що Позивачем не зазначено яку норму закону порушено Відповідачами при проведенні аукціону. Позивача цілком правомірно не зареєстровано як учасника аукціону, у зв'язку із невиконанням ним вимог щодо подання документів для участі в аукціоні. Позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивачем застосовано спосіб захисту, який не передбачений законом, а Позивач не може застосовувати способи захисту, визначені статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

6. 14.09.2017 Відповідач-1 подав заперечення на позов , у якому зазначив про те, що права та охоронювані законом інтереси Позивача на момент звернення до суду не порушені.

Короткий зміст рішення суду І та апеляційної інстанцій

7. 06.09.2017 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, вирішив позовні вимоги задовольнити частково. Визнати недійсними результати аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 93,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що був проведений 18 травня 2017 року Відповідачем-2. У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Позивач не діяв всупереч вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" і Порядку подання та розгляду заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви на участь в аукціоні, конкурсі щодо об'єктів державної власності груп А, Д та Ж, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.04.1998 № 772 (далі - Порядок), не додавши до заяви документ у зв'язку з фактичною відсутністю обставин, які він має підтверджувати - відсутністю державної частки в статутному капіталі та майні учасника; а також не додавши довідки про відсутність державної частки в статутному капіталі та майні учасника, оскільки такої довідки Порядком не вимагалось, а додаткової вимоги щодо її подання на підставі пункту 2.4 Порядку Позивачу не пред'явлено не було. Натомість Позивачем до заяви надано документи, з яких вбачається відсутність державної частки в статутному капіталі та майні, а саме виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій не міститься відомостей, що вказували б на наявність державної частки в статутному капіталі Позивача. Недопущення Позивача до участі в аукціоні з підстав "надані документи про фінансово-майновий стан товариства не підтверджують фінансову спроможність придбати зазначений об'єкт аукціону" визнано судами необгрунтованим, оскільки обов'язковим пунктом переліку документів, які додаються до заяви передбачено "інформацію про фінансово-майновий стан", а не відповідність цього стану певним критеріям. Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідачів провести повторний аукціон, то права Позивача в цій частині визнані не порушеними на час розгляду справи, оскільки до набрання чинності даним рішенням результати попереднього аукціону залишаються чинними, а отже наявні законні підстави не проводити повторний аукціон та не допускати Позивача до повторного аукціону, як до такого, що ще не призначений у встановленому порядку.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

8. 29.12.2017 Відповідач-1 (Скаржник-1) подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

9. 05.02.2018 Третя особа (Скаржник-2) подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також Третя особа подала заяву про поновлення строків на подання касаційної скарги.

10. 13.03.2018 Позивач подав клопотання, в якому просив оголосити перерву у судовому засіданні у справі на більш пізню дату, посилаючись на зайнятість представника в іншому судовому засіданні, яке Судом відхиляється з огляду на те, що Позивач був присутній у судовому засіданні, призначеному на 13.02.2018, в якому надав свої пояснення щодо касаційних скарг. Крім того Позивач був завчасно повідомлений про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.03.2018 у даній справі та не навів обставин, які б свідчили про неможливість забезпечити явку у призначене судове засідання іншого представника.

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Відповідач-1

11. Позивач мав надати документ про відсутність державної частки в статутному капіталі та майні учасника, згідно із Порядком, а виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статутні документи не є довідкою про наявність державної частки у статутному капіталі у розумінні Порядку, що свідчить про невірне застосування судами пункту 2.2 Порядку.

12. Позивач не може бути суб'єктом оскарження результатів аукціону, оскільки не є його учасником, та не може звертатись до суду із вказаним позовом, що є підставою для відмови у позові.

13. Зазначені Позивачем доводи є підставою для визнання недійсними угод, укладених на аукціоні або за його результатами, а не самого аукціону, однак, станом на сьогодні договір купівлі-продажу об'єкта приватизації не укладено.

Третя особа

14. Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми пункту 2.2 Порядку; обставини щодо того, що невиконання пункту 3.2 Порядку є підставою для відмови у реєстрації заявника як учасника аукціону встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі № 910/11429/17 щодо того ж аукціону, визнання недійсним якого є предметом розгляду у даній справі, що свідчить про порушення судом частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Відповідач-2 цілком правомірно відмовив Позивачу в реєстрації його заяви, оскільки останнім не було додано документ, що підтверджує відсутність/наявність державної частки в статутному капіталі та майні заявника, а виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є таким документом.

16. Суди попередніх інстанцій мали застосувати до спірних правовідносин вимоги статті 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а Відповідач-2 цілком правомірно проводив первинний фінансовий моніторинг кандидатів в учасники аукціону та застосував вимоги зазначеного закону до Позивача.

17. У відповідності до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд не може застосувати такий спосіб захисту прав або інтересів, який не встановлений законом або договором.

Позиція Верховного Суду

Щодо підстав відмови в реєстрації для участі в аукціоні

18. Підпунктом б) пункту 2.2 Порядку, який визначає процедуру подання, реєстрації та розгляду заяв про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяв на участь в аукціоні, конкурсі щодо об'єктів державної власності груп А, Д та Ж, визначено перелік документів, що додаються до заяви юридичної особи щодо участі в аукціоні, серед яких вказано документ, що підтверджує наявність та розмір державної частки в статутному капіталі та майні учасника, а також інформацію про фінансово-майновий стан. При цьому відсутність зазначених у цьому пункті Порядку документів є, відповідно до пункту 3.2 Порядку, підставою для відмови державного органу приватизації в реєстрації заяви. Судами встановлено, що підставою відмови у реєстрації заяви Позивача для участі в аукціоні Відповідачем-2 у відповідному повідомленні визначено відсутність документа, що підтверджує наявність та розмір або відсутність частки держави - України в статутному капіталі та майні товариства (відповідно до встановленої форми заяви); надані документи про фінансово-майновий стан товариства не підтверджують фінансову спроможність придбати зазначений об'єкт аукціону (в наданих фінансових звітах за 2016 рік та І кв. 2017 року від'ємний баланс); також містить посилання на положення статей 9, 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Водночас, судами мотивовано зазначено, що подання документа про наявність та розмір державної частки в статутному капіталі та майні товариства можливе за наявності державної частки в статутному капіталі юридичної особи, яка звернулась із заявою про участь в аукціоні, а Порядком не встановлено форми та змісту документа, який має подавати така юридична особа за відсутності такої частки держави в її статутному капіталі та майні. Разом з цим, Порядком не встановлено обмежень та заборони щодо подання для участі в аукціоні документів особою, в статутному капіталі та майні якої відсутня державна частка. Крім того, встановлено, що до заяви Позивача додано документи, а саме виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається відсутність державної частки в статутному капіталі та майні Позивача, що також підтверджувалось поданими Позивачем статутними документами з інформацією про єдиного засновника, яким є фізична особа. Також обґрунтованим є висновок судів про те, що відмова у реєстрації заяви Позивача для участі в аукціоні з підстав того, що надані ним документи про фінансово-майновий стан товариства не підтверджують фінансову спроможність придбати зазначений об'єкт не відповідає встановленим законом та Порядком підставам, оскільки відповідно до вказаних положень до заяви мали бути додані документи, що підтверджують фінансово-майновий стан, неподання яких є підставою для відмови у реєстрації заяви особи для участі в аукціоні. Однак, законом та Порядком не передбачено подання документів на підтвердження фінансової спроможності придбати об'єкт, виставлений на аукціон, не передбачено також вимог та критеріїв, яким має відповідати ця інформація, а тому відсутність документів, які підтверджують фінансову спроможність придбати об'єкт аукціону, не може бути підставою для відмови у реєстрації заяви особи для участі в аукціоні. З огляду на наведене суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що Позивачу протиправно відмовлено у реєстрації його заяви для участі в аукціоні з підстав, які не передбачені законом та Порядком, у зв'язку з чим порушене охоронюване законом право Позивача на участь разом з іншими особами у призначеному аукціоні. За наведених обставин Суд відхиляє посилання Скаржників-1, 2 (пункти 11, 15) на правомірність відмови Позивачу у реєстрації його заяви про участь в аукціоні у зв'язку з ненаданням останнім документів про відсутність державної частки в статутному капіталі та непідтвердження спроможності придбати об'єкт, виставлений на продаж.

Щодо визнання недійсними результатів аукціону особою, яку не допустили до участі в ньому

19. Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України у справі № 914/1128/16, за якою відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Отже, саме по собі формулювання позовної вимоги, без з'ясування судом зазначених обставин, не є підставою для припинення провадження у справі або для беззаперечної відмови у задоволенні позову. При цьому також виходив із положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином Суд відхиляє посилання Скаржника-2 (пункт 17) на те, що, відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, суд не може застосовувати такий спосіб захисту прав або інтересів, який не встановлений законом або договором, оскільки предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсними результатів аукціону з підстав порушення процедури проведення аукціону, у зв'язку з чим Позивача було протиправно позбавлено можливості взяти участь в аукціоні. За наведених обставин, враховуючи, що порушення права Позивача, яке підлягає захисту у даному спорі, полягає саме у недопущенні останнього до участі в аукціоні з продажу майна, який проведено та результати якого відомі, обґрунтованим є звернення Позивача саме з позовом про визнання недійсними результатів аукціону, що може надати останньому можливість взяти участь в призначеному аукціоні щодо продажу того самого майна у зв'язку з недійсністю результатів проведеного аукціону з його продажу. За наведених підстав Суд відхиляє аргументи Скаржника-1 (пункт 13) про те, що зазначені Позивачем доводи є підставою для визнання недійсними угод, укладених на аукціоні або за його результатами, а станом на час розгляду справи договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації не укладено.

20. Доводи Скаржника-1 (пункт 12) про те, що Позивач не може бути суб'єктом оскарження результатів аукціону, оскільки не є його учасником, є необґрунтованими з огляду на те, що право Позивача порушене саме у зв'язку з недопущенням його до участі у спірному аукціоні щодо продажу приміщення, внаслідок чого останній і був протиправно позбавлений можливості стати учасником цього аукціону.

21. Доводи Скаржника-2 (пункт 14) про порушення судами попередніх інстанцій частини 3 статті 35 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду спору судами, що стосуються встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 обставин у справі № 910/11429/17 Суд відхиляє, враховуючи наступне. Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судам, обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином обов'язковими для розгляду справи є обставини, встановлені у іншій справі за участі тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Втім Позивач не був учасником справи № 910/11429/17, а судом у цій справі не встановлювались обставини щодо правомірності чи неправомірності недопущення Позивача до участі у спірному аукціоні, у зв'язку з чим встановлені у вказаній справі обставини підставно не визнані такими, що мають преюдиціальне значення для розгляду спору у даній справі.

22. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання Відповідачів провести повторний аукціон та допустити Позивача до участі у ньому, оскільки у цій частині права Позивача не порушені.

23. З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що Позивача протиправно не допущено до участі в аукціоні з підстав, не передбачених чинним законодавством, внаслідок чого порушено права останнього на участь у цьому аукціоні, що є підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

24. Враховуючи наведене прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції законні та обґрунтовані, а тому підлягають залишенню без змін, а подані касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 910/8190/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак