Постанова

від 06.03.2018 по справі 826/22712/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 березня 2018 року

м. Київ

справа №826/22712/15

адміністративне провадження №К/9901/25198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозахист " на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2015 (суддя - Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 (судді - Вівдиченко Т.Р., Бєлова Л.В., Гром Л.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозахист " (далі - ТОВ "Геозахист " ) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року ТОВ "Геозахист " звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило: визнати протиправними дії ДПІ в частині зазначення у письмовому запиті "Про надання інформації та її документального підтвердження " від 20.08.2015 № 9503/10/26-51-15- 121, адресованого товариству, підстав для направлення запиту без зазначення відповідного підпункту статті 73.3 Податкового кодексу України; визнати протиправними дії ДПІ в частині зазначення у письмовому запиті "Про надання інформації та її документального підтвердження " від 20.08.2015 № 9503/10/26-51-15- 121, адресованого товариству, вимоги про надання копій документів без зазначення відповідного переліку документів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на оформлення письмового запиту з порушенням вимог чинного законодавства щодо наявності законодавчих підстав для отримання запитуємої податковим органом від товариства податкової інформації, її переліку та підстав для надіслання запиту.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016, у задоволенні позову ТОВ "Геозахист " відмовив.

Відмова у задоволенні позову обґрунтована висновком, що оскаржувані дії податкового органу не створюють правових наслідків та не порушують права позивача. Під час ухвалення судового рішення суди попередніх інстанцій також врахували правову позицію, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 № К/800/34846/14 (справа № 826/1897/14) щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

ТОВ "Геозахист " подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що предметом доказування у справі № 826/1897/14 є дії податкового органу щодо направлення письмового запиту, тоді як у цій справі предметом доказування мали стати обставини щодо зазначення у запиті підстав направлення цього запиту та відсутності в ньому конкретного переліку запитуємих податковим органом документів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.06.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою податкового органу.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 01.03.2018 касаційну скаргу товариства прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомленням сторін на 06.03.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ звернулась до товариства із письмовим запитом від 20.08.2015 № 9503/10/26-51-15- 121 "Про надання інформації та її документального підтвердження " , в якому, посилаючись на підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, за результатами аналізу отриманої податкової інформації встановлено ймовірні ризики заниження податкового зобов'язання за травень 2015 року, відповідно до статей 44, 185, 186, 188, 187, 198, 201 Податкового кодексу України просила надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в податковому обліку (податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Габіони Будпроект " (код ЄДРПОУ 37882984) та ТОВ "Укр Сервіс Груп " (код ЄДРПОУ 39123362) за травень 2015 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу (у чинній редакції Закону на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з положеннями підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до підпункту 20.1.2 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Частиною 3 цього пункту встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Вимоги щодо оформлення запиту та порядку його вручення передбачені пунктами 42.2, 73.3 ПК України та пунктами 9, 10, 11 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245 (далі - Порядок № 1245). Зокрема, запит щодо отримання податкової інформації від платника податків оформляється на бланку органу ДПС; запит має бути підписаний керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби; містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту; надсилається поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У разі коли запит складено з порушенням, тобто в ньому не визначено конкретний перелік документів, які підтверджують потрібну податківцям інформацію, або не наведені підстави витребування такої інформація, або він підписаний звичайним інспектором, то, згідно з ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (пункт 16 Порядку № 1245).

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону на момент розгляду справи) предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Дії контролюючого органу у вигляді звернення до платника податків із письмовим зверненням безвідносно до його змісту та підстав направлення такого запиту є лише службовою діяльністю працівників органу доходів і зборів з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Так само і письмовий запит від 20.08.2015 № 9503/10/26-51-15- 121, який складений з порушеннями, не створює для позивача обов'язку надавати відповідь на такий запит в силу закону.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, не спростованого доводами касаційної скарги, про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 349, статтею 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозахист" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна