Постанова

від 22.03.2018 по справі 826/6939/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

м. Київ

справа №826/6939/16

адміністративне провадження №К/9901/10634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6939/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Югторг до Кабінету Міністрів України, треті особи - Державна фіскальна служба України, Міністерство фінансів України, про визнання постанови нечинною,

за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі судді Кобилянського К. М.) від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Бабенка К. А., Кузьменка В. В., Степанюка А. Г.) від 08 грудня 2016 року, установив :

І. ПРОЦЕДУРА

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Югторг звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просило визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 724 Про використання у системі управління ризиками орієнтованих показників митної вартості товарів через її невідповідність правовому акту вищої юридичної сили (міжнародним договором та Митному кодексу України).

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваною постановою запроваджуються використання органами доходів і зборів у системі управління ризиками єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів під час митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу). Вважав, що запровадження Урядом єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів є порушення міжнародних договорів України зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) та положень Митного кодексу України.

3. 13 червня 2016 року до участі у справі залучено у якості третіх осіб Державну фіскальну службу України та Міністерство фінансів України.

4. 24 жовтня 2016 року представником позивача подано заяву про відмову від позову у зв'язку з задоволенням відповідачем вимог про втрату чинності спірної постанови. Також заявник на підставі ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанціях, далі - КАС України) просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати у справі у розмірі 2885,68 грн., з яких 1378 грн. - судовий збір за подання адміністративного позову, 1507,68 грн. - витрати представника, пов'язані із прибуттям до суду.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, задоволено клопотання представника позивача про відмову від позову; закрито провадження в адміністративній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України; стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Югторг судові витрати у розмірі 1378 грн.

6. Не погоджуючись із вказаними рішеннями в частині стягнення судових витрат, Кабінет Міністрів України звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні заяви в цій частині.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

9. 29 січня 2018 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 826/6939/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року справу прийнято до провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України у зв'язку з відмовою позивача від позову та повернення позивачу понесених судових витрат зі сплати судового збору на підставі ст. 95 КАС України. Судами зазначено, що після подання адміністративного позову відповідачем позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Югторг задоволено повністю, а саме 05 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 686, якою визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 724 Про використання у систему управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів .

12. Відмовляючи у задоволення вимоги про повернення витрат на правову допомогу, судом зазначено про ненаданням доказів виконання представником позивача - адвокатом договору про надання правової допомоги та доказів оплати позивачем таких послуг.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильно оцінку обставинам справи щодо наявності підстав для стягнення судових витрат з Кабінету Міністрів України на користь ТОВ Югторг , оскільки прийнята Урядом постанова від 07 жовтня 2016 року № 686 Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 724 не може бути підставою для задоволення позову. Оскаржувана постанова втратила чинність не у зв'язку із судовим розглядом справи, а у зв'язку із здійсненням Урядом своїх повноважень і не пов'язана із задоволенням позовних вимог позивача, як того вимагає ст. 95 КАС України. Також стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Кабінетом Міністрів України визнано та задоволено позовні вимоги ТОВ Югторг під час судового розгляду справи, оскільки, незважаючи на те, що оскаржувану постанову визнано такою, що втратила чинність, позиція представника Уряду щодо законності постанови № 724 та заперечення проти позовних вимог є незмінними. Крім того, зазначає про неправильну правову оцінку суду обставинам справи щодо підтримання представником Уряду заяви, оскільки судом не було з'ясовано думку представника, зокрема, відповідача стосовно питання про стягнення на користь позивача судових витрат та суд апеляційної інстанції не дослідив в повному обсязі доводи апелянта.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, виходить з наступного.

15. Відповідно до положень ст. 11 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим кодексом.

16. Частинами 1 та 2 ст. 112 КАС України (в указаній редакції) передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

17. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

18. Враховуючи, що позивачем подано заяву про відмову від адміністративного позову, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку про закриття провадження у справі.

19. Разом з тим, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно задоволено заяви позивача про повернення сплаченого судового збору за подання адміністративного позову виходячи з наступного.

20. Так, ст. 95 КАС України визначає розподіл витрат у разі відмови позивача від адміністративного позову.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 724 Про використання у системі управління ризиками орієнтованих показників митної вартості товарів втратила чинність у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05 жовтня 2016 року № 686.

23. Колегія суддів відзначає, що оскаржувана постанова втратила чинність не у зв'язку з судовим розглядом справи або на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а у зв'язку із здійсненням Урядом своїх повноважень. Те що постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 724 втратила чинність не можна визнати як задоволення позовних вимог позивача, оскільки втрата чинності постанови свідчить про відсутність порушених прав позивача, тобто предмету позову. Матеріали справи будь-яких доказів щодо визнання та задоволення відповідачем позовних вимог ТОВ Югторг не містять.

24. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

25 . Частиною 1 ст. 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ухвалив :

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасувати в частині стягнення з Кабінету Міністрів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Югторг судові витрати у розмірі 1378 грн.

В решті ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб