Рішення

від 20.03.2018 по справі 903/91/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2018 р. Справа № 903/91/18

позовну заяву заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Васильовича

про стягнення 25 468,99 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар с/з Легерко В.Б.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідачів: н/з

У судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області Мацюк С.Я., посвідчення №036265 від 12.11.2015р.

Суть спору: заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Зубка В.В. про стягнення 25 468,99грн., в тому числі, 23 245,56грн. боргу по орендній платі за землю, 870,65грн. пені за період з 01.03.2017р. по 31.08.2017р., 1084,80грн. інфляційних втрат за період з березня 2017р. по грудень 2017р., 267,98 грн. річних за період з 01.03.2017р. по 31.12.2017р. відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати згідно договору оренди землі від 22.07.2015 року.

Ухвалою суду від 20.02.2018р. прийнято заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.03.2018р. на 11:00год. Зобов'язано відповідача в строк до 12.03.2018р. подати суду відзив н позов, всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову; надіслати позивачу копію відзиву та долучені до нього документи до 12.03.2018р, докази відправки представити суду.

Прокурор у судовому засіданні 20.03.2018р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 20.03.2018р. не з'явився, ухвала суду від 20.02.2018р. повернута органами поштового зв'язку із відміткою "за вказаною адресою відсутній" (а.с. 39-42), відносно чого суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню. Згідно витягу з ЄДР адреса відповідача: 44130, Волинська обл., м., Ратнівський район, с. Гірники, вул. Щорса, 6 куди і направлялась ухвала суду.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд, -

встановив:

22.07.2015р. між Гірниківською сільською радою Ратнівського району Волинської області в особі голови Мерчука В.Я. (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Зубком В.В.(орендар) укладено договір оренди землі (договір), згідно якого в оренду передається земельна ділянка для обслуговування заводу площею 1,0931га., у тому числі землі промисловості за кадастровим номером №0724281800:01:055:0007(а.с.8-10).

Пунктами 1, 8 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 0724281800:01:055:0007 для обслуговування заводу, яка знаходиться на території с. Гірники Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області. Договір укладено на 5 років.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0931га, у тому числі землі промисловості.

Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 437 240,00грн.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (3,5% від нормативної грошової оцінки) - 15 303,40грн. в рік.

Відповідно до п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються на час складання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься щомісячно (п.11 договору).

Пунктом 29 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати в користування земельну ділянку у належному стані та визначених межах.

Згідно акту про приймання-передачі земельної ділянки від 23.07.2015р., орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування вказану у договорі земельну ділянку (а.с.11).

Договір та акт підписані та скріплені відтиском круглої печатки сторін.

Згідно розрахунку позивача, з врахуванням коефіцієнта індексації в 2017 році, орендна плата (заборгованість) відповідача за договором в 2017р. становить 23 245,56 грн.

Щомісячно орендар повинен був сплачувати орендну плату в розмірі 1 937,13грн. (23 245,56 грн./12 місяців).

ФОП Зубко В.В. взяті на себе згідно договору зобов'язання в частині сплати орендних платежів (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) належним чином не виконав у зв'язку з чим за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. заборгованість по орендній платі становить 23 245,56грн.

Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Гірниківської сільської ради.

Судом відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір оренди земельної ділянки від 22.07.2015р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Як передбачено ст.5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, (стаття 13 ЗУ "Про плату за землю"). Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 4 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно підпунктів "а", "в" пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати орендну плату.

Заборгованість в розмірі 23 245,56грн. за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. підтверджена наявними в матеріалах справи договором оренди землі від 22.07.2015р., актом приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 23.07.2015р., підставна та підлягає до задоволення в силу приписів ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.

Позивачем нараховано до стягнення 870,65грн. пені за період з 01.03.2017р. по 31.08.2017р. Пунктом 14 договору про оренду землі від 22.07.2015р. встановлено, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,10% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши доданий розрахунок пені за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", суд дійшов висновку, що нарахована позивачем пеня в сумі 870,65грн. пені за період з 01.03.2017р. по 31.08.2017р. є підставною та підлягає до задоволення в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", п. 14 договору.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1084,80грн. інфляційних втрат за період з березня 2017р. по грудень 2017р., 267,98 грн. річних за період з 01.03.2017р. по 31.12.2017р. суд зауважує наступне:

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику та правильність розрахунків інфляційних втрат та 3% річних за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", суд дійшов висновку, що нарахована позивачем приходить висновку, що останні підставні та підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Васильовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області (44130, Волинська обл., Ратнівський район, село Гірники, вул. Центральна, 18 код ЄДРПОУ 04334548) 25 468,99грн ., з них: 23 245,56грн. орендної плати за землю, 870,65грн. пені; 1048,80грн. інфляційних втрат, 267,98грн 3% річних (реквізити: р/р 33215815700326, одержувач УК у Ратнівському районі (с. Гірники), 18010900, код одержувача 37821937, призначення платежу 1810900 - орендна плата за землю фізичних осіб, МФО 803014 УДКСУ у Волинській області).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Васильовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь прокуратури Волинської області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд.15, код ЄДРПОУ 02909915) 1762,00грн. сплаченого прокуратурою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

26.03.2018

Суддя М. С. Шум