Рішення

від 26.03.2018 по справі 910/21321/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 м. Київ Справа № 910/21321/17

За позовом: приватної організації "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "СУФЛЕ";

про: стягнення 18.458,75 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватна організація "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СУФЛЕ" (далі - відповідач) про стягнення 18.458,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за укладеним між сторонами спору договором від 01.02.2015 № КБР-03/02/15, оскільки не здійснив розрахунок за користування правом використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 18.458,75 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/21321/17. Розгляд справи призначений на 29.01.2018.

Відповідно до п. 9 перехідних положень якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/21321/17 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, в розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватною організацією "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СУФЛЕ" (далі - відповідач) укладено договір від 01.02.2015 № КБР-03/02/15 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а позивач надає відповідачу на умовах, визначених Договором право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Відповідач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок позивача відповідно до умов Договору та закону (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що відповідач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору. Відповідний загальний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Відповідно до п. 3.6 Договору, якщо відповідач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж чотири місяці, то відповідач повинен сплатити позивачу штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки позивач набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

Положеннями пунктів 6.1, 6.2 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної у п. 6.1 дати, дія Договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони відповідача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії Договору має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначення вказаних в Договорі поштових реквізитів сторін на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного повідомлення.

Згідно п. 1.2 додатку № 2 до Договору, загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності Договору становить вісімсот грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір передбачає використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання.

Таким чином правовідносини між сторонами регулюються главою 37 Цивільного кодексу України.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, враховуючи те, що за весь час з моменту підписання Договору відповідач мав право здійснювати комерційне використання творів, останнім в порушення п. 3.3 Договору повністю не виконаний обов'язок з оплати винагороди (роялті) на користь позивача, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в період з грудня 2016 по грудень 2017 в сумі 10.400,00 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7.200,00 грн., який передбачений у п. 3.6 Договору, а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 157,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 701,70 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в період з грудня 2016 по грудень 2017 в сумі 10.400,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 7.200,00 грн., 3 % річних в сумі 157,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 701,70 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250 (+), 252 (+), 240 (-), 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СУФЛЕ" (01023, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, БУДИНОК 16, ЛІТЕРА А'; ідентифікаційний код: 38863920) на користь приватної організації "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" (02002, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, БУДИНОК 23, ОФІС 1016; ідентифікаційний код: 37396233) основну заборгованість в сумі 10.400 (десять тисяч чотириста) грн. 00 коп.; штраф в сумі 7.200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп.; 3 % річних в сумі 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 05 коп.; інфляційні втрати в сумі 701 (сімсот одна) грн. 70 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац