Рішення

від 26.03.2018 по справі 910/21155/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 м. Київ Справа № 910/21155/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЕКС ГРУП";

про: стягнення 23.711,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЕКС ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 23.711,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 22.05.2017 № БР-110, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 23.711,60 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/21155/17. Розгляд справи призначений на 29.01.2018.

Відповідно до п. 9 перехідних положень якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/21155/17 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, в розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СІМПЕКС ГРУП", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 22.05.2017 № БР-110 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується поставити у власність відповідача будівельні матеріали (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти цей товар в кількості та асортименті, визначених у накладних та оплатити його на умовах, визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунків-фактур та накладних в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом чотирнадцяти робочих днів з моменту здійснення поставки товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача не сплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 23.711,60 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 22.911,60 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 23.06.2017 № 2306-027 на суму 15.715,86 грн. та від 11.07.2017 № 1107-002 на суму 7.195,74 грн.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений на суму 22.911,60 грн., відтак підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3.000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявна угода про надання правової допомоги, а саме: угода про надання правової допомоги від 30.08.2017 № 2-08/17, укладена між позивачем та адвокатом Топчій С.М.

Так позивачем, в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаною угодою подані до суду: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 3.000,00 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 3.000,00 грн.

Відтак, суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про її задоволення.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250 (+), 252 (+), 240 (-), 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЕКС ГРУП" (03680, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, БУДИНОК 11, ЛІТЕРА "А", ідентифікаційний код: 31955941) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР" (03146, М.КИЇВ, СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛ.ЯКУБА КОЛАСА, БУДИНОК 2, КВАРТИРА 24, ідентифікаційний код: 32773973) основний борг в сумі 22.911 (двадцять дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 60 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3.000 (три тисячі) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац