Рішення

від 26.03.2018 по справі 910/1271/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2018Справа № 910/1271/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Кон

про стягнення заборгованості за Договором від 12.02.2007 № 001-07 в розмірі 887233,89 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гайдай Т.В., за довіреністю № 120 від 14.12.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Кон про стягнення заборгованості за Договором від 12.02.2007 № 001-07 в розмірі 887 233,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 001-07 від 12.02.2007 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2018.

У судове засідання 02.03.2018 представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.2018 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направив, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103044730271, відповідно до якого, ухвала суду від 07.02.2018 була отримана представником відповідача 09.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2018.

У судове засідання 26.03.2018 представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 26.03.2018 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направив, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103044731677, відповідно до якого, ухвала суду від 02.03.2018 була отримана представником відповідача 06.03.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи визначених ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2007 року між Комунальним підприємством Київський метрополітен (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Кон (далі - відповідач,сторона-2) укладено Договір № 001-07 (далі - Договір), за умовами якого, сторона-1 надає стороні-2 право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю (далі - кабель), згідно з проектно-конструкторською документацією (далі - ПКД), яка погоджується відповідними структурними підрозділами сторони 1 і є невід'ємною частиною Договору.

Сторони дійшли згоди, що кабель сторони-2 прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах сторони-1, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій сторони-1, в порядку, встановленому даним Договором (п. 1.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1.2 Договору місця прокладання кабеля та його довжина визначаються відповідно до розробленої та узгодженої сторонами ПКД, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.3 Договору сторона-1 здійснює технічне обслуговування тунелю та зовнішнє обслуговування кабелю, який прокладено відповідно до ПКД стороною-2 у тунелях, станціях та спорудах сторони-1.

Згідно п. 1.4 Договору сторона-1 надає стороні-2 право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд сторони-1 в порядку встановленим даним Договором. Сторона-2 встановлює в приміщеннях кросових зв'язку сторони-1, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи, згідно до ПКД під встановлення телекомунікаційного обладнання сторони-2, про що сторонами складається двосторонній Акт.

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що кабель, що прокладається відповідно до п. п. 1.1.-1.1.2 Договору, та все телекомунікаційне обладнання до нього є власністю сторони-2.

У відповідності до п. 2.2.1 Договору сторона-2 зобов'язується своєчасно сплачувати платежі, встановлені даним Договором.

Згідно п. 3.1 Договору сторона-2 зобов'язується щорічно сплачувати стороні-1 (згідно п. 1.1) за надане право використання тунелів та станцій, інших споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, довжиною згідно з проектно-конструкторською документацією, платежі, виходячи з тарифу 1190,40 грн., в тому числі ПДВ 198,40 грн. за 1 км кабеля на один рік (Додаток №1), в порядку, визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 22.02.2007) сторона-2 відповідно до умов цього Договору, і враховуючі умови розрахунків вказаних в п. 3.1 Договору №55-ТС-05 від 20.05.2005 року, сплачує стороні-1 платежі, передбачені в п. 3.1 за наступним графіком:

1) за перший рік користування правом:

- розрахунки, що були проведені виконуючи умови Договору № 55-ТС-05 від 20.05.2005;

- при виникненні періодів між закінченням першого року та підписанням Акту введення кабелю в експлуатацію платіж в розмірі, розрахованому виходячи з довжини кабелю, зазначеної в Акті здачі-приймання виконаних робіт (про надання права прокладення кабелю) від 21.12.2006, пропорційно календарним дням за цей період, сплачується протягом 15банківських днів з дати отримання Акту здачі-приймання виконаних робіт за вищевказаний період;

- при прокладенні кабелю на наступних ділянках, згідно ПКД (п. 1.1), оплата за перший рік користування правом розраховується виходячи з довжини кабелю зазначеною у Акті здачі-приймання виконаних робіт (про надання права прокладання кабелю) та тарифу зазначеному у п. 3.1;

2) за подальші роки користування правом:

- щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини Кабелю, зазначеної в Акті введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4), та тарифу, зазначеному в п. 3.1 не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим;

- датою початку розрахункового року вважається дата підписання Акту введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4).

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 10.02.2010), враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87 725 погонних метрів, сторона-2 зобов'язується здійснювати оплату стороні-1 за користуванням права використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в розмірі 631620,0 грн. у т.ч. ПДВ (20%) - 105270,00 грн. в рік, згідно Протоколу погодження договірної ціни - додаток №1 до даної Додаткової угоди. Зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції).

Згідно п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 10.02.2010) протокол погодження договірної ціни є підставою для визначення вартості платежу за право використання тунелів, станцій та споруд для прокладання, знаходження та функціонування кабелю.

Відповідно до п. 3.4 Договору сторона-2 зобов'язується щорічно сплачувати стороні-1 (згідно п. 1.4) платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф сторони-2, виходячи з тарифу 97,54 грн., в тому числі ПДВ 16,26 грн., за одну шафу на один місяць, в терміни не пізніше 10 банківського дня року, наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання Акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1.

Відповідно до п. 3.6 Договору сума платежів може бути переглянута у зв'язку із зміною тарифів, встановлених органами місцевої влади або за домовленістю сторін. Зміна суми платежів оформляється додатковою угодою з посиланням на відповідний документ, то підписується представниками обох сторін та скріплюється печатками сторін.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2042 року (термін служби кабелю не менше ніж 35 років, ТУ У 31.3- 00214534-050-2005). При цьому дія цього Договору автоматично пролонгується на 20 років у випадку відсутності попереднього (не менше ніж за 30 календарних днів до моменту закінчення дії цього Договору) письмового повідомлення однієї із Сторін про намір припинити дію цього Договору (п. 7.7 Договору).

Як зазначає позивач, відповідачем не було сплачено платежі за Договором за січень-грудень 2017 року включно, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 881 086,08 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що КП Київський метрополітен 20.12.2017 направило на адресу відповідача Лист № 791-713 від 19.12.2017 до якого долучило рахунок № 4595 від 18.12.2017 на суму 881 086,08 грн. та Акт (надання послуг) № 4595 від 31.12.2017.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не було сплачено передбачені Договором платежі за січень - грудень 2017 року включно, а відтак за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 881 086,08 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору сторона-2 відповідно до умов цього Договору, і враховуючі умови розрахунків вказаних в п. 3.1 Договору №55-ТС-05 від 20.05.2005 року, сплачує стороні-1 платежі, передбачені в п. 3.1 за наступним графіком:

1) за перший рік користування правом:

- розрахунки, що були проведені виконуючи умови Договору № 55-ТС-05 від 20.05.2005;

- при виникненні періодів між закінченням першого року та підписанням Акту введення кабелю в експлуатацію платіж в розмірі, розрахованому виходячи з довжини кабелю, зазначеної в Акті здачі-приймання виконаних робіт (про надання права прокладення кабелю) від 21.12.2006, пропорційно календарним дням за цей період, сплачується протягом 15банківських днів з дати отримання Акту здачі-приймання виконаних робіт за вищевказаний період;

- при прокладенні кабелю на наступних ділянках, згідно ПКД (п. 1.1), оплата за перший рік користування правом розраховується виходячи з довжини кабелю зазначеною у Акті здачі-приймання виконаних робіт (про надання права прокладання кабелю) та тарифу зазначеному у п. 3.1;

2) за подальші роки користування правом:

- щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини Кабелю, зазначеної в Акті введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4), та тарифу, зазначеному в п. 3.1 не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим;

- датою початку розрахункового року вважається дата підписання Акту введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4).

Відповідно до п. 3.2 Договору, враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87 725 погонних метрів, сторона-2 зобов'язується здійснювати оплату стороні-1 за користуванням права використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в розмірі 631620,0 грн. у т.ч. ПДВ (20%) - 105270,00 грн. в рік, згідно Протоколу погодження договірної ціни - додаток №1 до даної Додаткової угоди. Зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції).

Відповідно до п. 3.4 Договору сторона-2 зобов'язується щорічно сплачувати стороні-1 (згідно п. 1.4) платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф сторони-2, виходячи з тарифу 97,54 грн., в тому числі ПДВ 16,26 грн., за одну шафу на один місяць, в терміни не пізніше 10 банківського дня року, наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання Акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З наданого позивачем рахунку вбачається, що позивачем у відповідності до умов Договору нараховано відповідачу:

- 104 427,84 грн. - надання права на прокладення кабелю в тунелях метрополітену за 2017 рік;

- 709 940,88 грн. - відшкодування вартості корисного використання тунелів метрополітен за 2017 рік;

- 66 717,36 грн. - надання права на розміщення обладнання на території метрополітену.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів здійснення відповідачем розрахунків, обумовлених Договором за період з січня по грудень 2017 року включно, суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 881 086,08 основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 579,34 грн. та пеню у розмірі 5 568,46 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 4.3 Договору сторонами погоджено, що у випадку прострочення стороною-2 строків платежів, зазначених у п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3., п. 3.4., вона сплачує на користь сторони-1 пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 568,46 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Кон (01021, м. Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, Н.П. №43; ідентифікаційний код: 33343172) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35; ідентифікаційний код: 03328913) заборгованість в розмірі 881 086 (вісімсот вісімдесят одна тисяча вісімдесят шість) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 34 коп., пеню в розмірі 5 568 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі у розмірі 13 308 (тринадцять тисяч триста вісім) грн. 51 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.03.2018

Суддя О.А. Грєхова