Рішення

від 15.03.2018 по справі 916/2807/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2807/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД" (вул. Буніна, б. 10, м. Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ - 32080820)

До відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Митна площа, б.1, м. Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ - 38728457)

про стягнення 1 532 631 грн. 77 коп.

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 23.10.2017 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності № 7966 від 29.11.2017 р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД (далі - ТОВ БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД ), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Одеська філія ДП АМПУ ) про стягнення надмірно сплаченої суми канального збору у розмірі 57 843,08 доларів США, що еквівалентно 1 532 631 грн. 77 коп.

Ухвалою суду від 17.11.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

15 грудня 2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ. Малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (160 000 грн.).

Ухвалою суду від 11.01.2018р. справу № 916/2807/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2018р. закрито підготовче засідання та призначено справу № 916/2807/17 до розгляду по суті.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

21 грудня 2015р. між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД (Морський агент) був укладений Договір про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15. Відповідно до підпунктів 1.1.1, 1.1.2 пункту 1.1 якого предметом даного договору є: надання послуг на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства маневрування та стоянки. Порядок надання (виконання) адміністрацією порту судно заходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту.

Цей договір набуває чинності з 01.01.2016р. і діє до 31.12.2016р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору у встановлений термін (п.7.1 Договору).

Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. морський агент зобов'язався вчасно здійснювати від імені судновласника (фрахтувальника), взаєморозрахунки з адміністрацією порту суднозаходу з портових зборів та інших платежів у строки, які обумовлені розділом 3 даного договору.

Підпунктами 2.4.1, 2.4.3 пункту 2.4 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. передбачено, що морський агент має право своєчасно та в повному обсязі отримувати послуги згідно з заявками та умовами цього договору. Отримувати від адміністрації порту суднозаходу рахунки з підтверджуючими документами за надані послуги, виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.1 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. ставки портових зборів визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. № 316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника (фрахтувальника), здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок адміністрації порту суднозаходу у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національній валюті по суднам під Державним прапором України на підставі рахунків, виставлених адміністрацією порту судновласнику.

Позивач у справі зазначає, що на підставі Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. ним здійснюється агентування суден в Одеському морському порту, що заходять до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней порту, а також сплачує портові збори за надані судну послуги.

Як зазначає позивач, що 10.08.2016р. в.о. голови ДП АМПУ видано окреме доручення № 37 начальнику Одеської філії ДА АМПУ , яким зобов'язано справляти канальний збір у повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней. Окрім того, як стверджує позивач, що відповідачем також справляється канальний збір при слідуванні суден до причалів Ланжеронівської гавані.

Позивач зазначає, що протягом серпня 2016р. - вересня 2017р. ним були отримані від відповідача рахунки, зокрема, за сплату канального збору на загальну суму 57 843,08 доларів США, які сплачені були сплачені позивачем у повному обсязі.

Позивач зазначає, що 18.01.2017р. Радою Бізнес-омбудсмену винесено рішення № DCR-2017/18-3609, яким визнано недобросовісною діяльність відповідача щодо нарахування канального збору з суден, що слідують до причалів Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту, а також рекомендовано Міністерству інфраструктури України та відповідачу усунути недобросовісну поведінку та вжити заходів щодо забезпечення врегулювання питання нарахування та стягнення канального збору за перетин підхідного каналу суднами, що прямують до Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.

Також позивач зазначає, що 11.07.2017р. Одеським окружним адміністративним судом у справі № 815/3213/17 визнав протиправними дії відповідача щодо справляння канального збору, а також скасував окреме доручення Державного підприємства Адміністрація морських портів України № 37 від 10.08.2016р. в частині обов'язкового справляння канального збору в повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней.

Окрім того, як зазначає позивач, що 28.08.2017р. Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі про роз'яснення судового рішення по справі № 815/3213/17, зазначив, що ДП АМПУ в подальшому не повинно справляти канальний збір з усіх суден, які направляються на причали Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней.

Позивач у справі зазначає, що 14.09.2017р. Адміністрацією морських портів України видано окреме доручення № 56, яким зобов'язано відповідача не справляти канальний збір з суден, які направляються до/від причалів Карантинної, Каботажної, Нової та Ланжеронівської гаваней.

03.11.2017р. позивач звернувся із листом до відповідача щодо повернення сум надмірно сплачених коштів канального збору за період серпень 2016р. - вересень 2017р. шляхом повернення їх ТОВ БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД або зарахування в рахунок майбутніх платежів за Договором про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р.

Однак, станом на дату звернення з позовною заявою до суду, за даними позивача, відповідачем не надано відповіді на лист позивача, а грошові кошти не повернуті.

З урахуванням зазначеного, враховуючи неповернення відповідачем надмірно сплаченої суми канального збору за Договором про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р., позивач вважає , що відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача суму надмірно сплаченого канального збору у розмірі 57 843,08 доларів США, що еквівалентно 1 532 631 грн. 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на частину першу пункт 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Також позивач посилається на частину першу статті 509 Цивільного кодексу України відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Також позивач посилається на частини першу та другу статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач зазначає, що на його думку позивач, подаючи позовну заяву, всупереч діючим нормам законодавства, не надав суду жодних доказів представництва у правовідносинах, з яких виник даний спір, ані підтвердження статусу морського агента.

Окрім того, на думку відповідача , позивачем не надано до суду жодних доказів звернення ним або судновласником на адресу порту суднозаходу щодо повернення коштів, які вони вважають сплаченими надмірно та, відповідно, порушив процедуру повернення сплачених коштів, передбачену договором. Таким чином, позивач на думку відповідача порушив умови договору, а саме - хронологію повернення надмірно сплачених коштів, якщо такі мають місце, проте наголошує на обов'язок Адміністрації повернути зазначені у позові кошти, обминаючи визначений договором порядок. А відтак, на думку відповідача звернення ТОВ БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД до суду є передчасним, оскільки не дотримано закріплену у Договорі процедуру.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження траєкторії/шляху слідування суден, не використання ним підхідного каналу та прямування суден саме до Ланжеронівської та Карантинної гаваней, а тому не довів на його думку, що канальний збір сплачувався ним саме за проходження суднами до зазначених у позові гаваней морського порту ОСОБА_3.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Судом встановлено, що 21.12.2015р. між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД (Морський агент) був укладений Договір про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15. Відповідно до підпунктів 1.1.1, 1.1.2 пункту 1.1 якого предметом даного договору є: надання послуг на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства маневрування та стоянки. Порядок надання (виконання) адміністрацією порту судно заходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту.

Цей договір набуває чинності з 01.01.2016р. і діє до 31.12.2016р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору у встановлений термін (п.7.1 Договору).

Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. морський агент зобов'язався вчасно здійснювати від імені судновласника (фрахтувальника), взаєморозрахунки з адміністрацією порту суднозаходу з портових зборів та інших платежів у строки, які обумовлені розділом 3 даного договору.

Підпунктами 2.4.1, 2.4.3 пункту 2.4 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. передбачено, що морський агент має право своєчасно та в повному обсязі отримувати послуги згідно з заявками та умовами цього договору. Отримувати від адміністрації порту суднозаходу рахунки з підтверджуючими документами за надані послуги, виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.1 Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. ставки портових зборів визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. № 316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника (фрахтувальника), здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок адміністрації порту суднозаходу у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національній валюті по суднам під Державним прапором України на підставі рахунків, виставлених адміністрацією порту судновласнику.

Судом встановлено, що на підставі Договору про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р. позивачем здійснюється агентування суден в Одеському морському порту, що заходять до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней порту, а також сплачуються портові збори за надані судну послуги.

10.08.2016р. в.о. голови ДП АМПУ видано окреме доручення № 37 начальнику Одеської філії ДА АМПУ , яким зобов'язано справляти канальний збір у повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней /т. І а.с. 37/.

Судом встановлено, що протягом серпня 2016р. - вересня 2017р. позивачем були отримані від відповідача рахунки, зокрема, за сплату канального збору на загальну суму 57 843,08 доларів США, які сплачені були сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями в іноземній валюті.

Відповідно до матеріалів справи 18.01.2017р. Радою Бізнес-омбудсмену винесено рішення № DCR-2017/18-3609, яким визнано недобросовісною діяльність відповідача щодо нарахування канального збору з суден, що слідують до причалів Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту, а також рекомендовано Міністерству інфраструктури України та відповідачу усунути недобросовісну поведінку та вжити заходів щодо забезпечення врегулювання питання нарахування та стягнення канального збору за перетин підхідного каналу суднами, що прямують до Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту /т. І а.с. 40-41/.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. у справі № 815/3213/17 визнано протиправним та скасовано окреме доручення Державного підприємства Адміністрація морських портів України № 37 від 10.08.2016 року в частині обов'язкового справляння канального збору в повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней. Визнано протиправними дії Державного підприємства Адміністрація морських портів України щодо справляння канального збору під час слідування суден, що агентуються ТОВ ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД , до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з березня 2017 року по червень 2017 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017р. про роз'яснення судового рішення по справі № 815/3213/17, зазначено, що ДП АМПУ в подальшому не повинно справляти канальний збір з усіх суден, які направляються на причали Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней не проходять каналом в один кінець або транзитом в один кінець, а лише перетинають канал в одній або кількох точках та не використовують канал як гідротехнічну споруду.

14.09.2017р. Адміністрацією морських портів України видано окреме доручення № 56, яким зобов'язано відповідача не справляти канальний збір з суден, які направляються до/від причалів Карантинної, Каботажної, Нової та Ланжеронівської гаваней та не проходять Підхідним каналом в один кінець або транзитом в один кінець, а тільки пересікають (перетинають) канал в одній або кількох точках, не використовують канал за його цільовим призначенням як гідротехнічну споруду.

Враховуючи вищевикладене, відпала підстава набуття відповідачем грошових коштів які були сплачені відповідачу за рахунками з позначкою канальний збір .

03.11.2017р. позивач звернувся із листом до відповідача щодо повернення сум надмірно сплачених коштів канального збору за період серпень 2016р. - вересень 2017р. шляхом повернення їх ТОВ БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД або зарахування в рахунок майбутніх платежів за Договором про взаємодію під час агентування суден у морських портах України № 332-П-АМПУ-15 від 21.12.2015р.

Докази повернення відповідачем грошових коштів в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, на думку суду, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача надмірно сплаченої суми канального збору у розмірі 57 843,08 доларів США, що еквівалентно 1 532 631 грн. 77 коп., а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Митна площа, б.1, м. Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ - 38728457) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Митна площа, б.1, м. Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ - 38728457) надмірно сплачену суму канального збору у розмірі 57 843,08 доларів США, що еквівалентно 1 532 631 грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 989 грн. 48 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога