Рішення

від 15.03.2018 по справі 916/2316/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2316/17

За позовом: Закритого Київського акціонерного товариства "Скломонтаж" ( вул. Ярославів Вал, буд. 29-В, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ - 01414005, адреса для листування: вул. Коноплянська, б. 18, м. Київ, 04074)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АВТОРИТЕТ" (вул. Мечникова, б. 98, м. Одеса, Одеська область, 65007, код ЄДРПОУ - 40676102)

За участю третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Малого підприємства "АЛІСА" (б/в "Зорі Тирасполя", смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67772, код ЄДРПОУ - 19061323)

про витребування майна та визнання права власності

Суддя Рога Н.В.

Секретар судового засідання Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1-15 від 04.04.2017р., ОСОБА_2 - згідно довіреності №1-13 від 23..05.2017р., ОСОБА_3- згідно довіреності від 17.02.2017р.,

Від відповідача: ОСОБА_4- згідно довіреності №17 від 14.03.2018р., ОСОБА_5 - директор;

Від третьої особи : ОСОБА_6- довіреність №7 від 07.03.2018р., ОСОБА_7 - довіреність №5 від 05.03.2018р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1-15 від 04.04.2017р., ОСОБА_2- згідно довіреності №1-13 від 23..05.2017р., ОСОБА_3- згідно довіреності від 17.02.2017р.,

Від відповідача: ОСОБА_4- згідно довіреності №17 від 14.03.2018р.

Від третьої особи : ОСОБА_6- довіреність №7 від 07.03.2018р., ОСОБА_7 - довіреність №5 від 05.03.2018р.

Суть спору: Позивач, Закрите Київське акціонерне товариство (далі - ЗКАТ) Скломонтаж , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) Юридична компанія АВТОРИТЕТ про витребування на користь позивача будівель та споруд цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, та визнання за позивачем - ЗКАТ Скломонтаж права власності на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2017р. порушено провадження у справі №916/2316/17, та залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Мале підприємство АЛІСА .

Розпорядженням керівника апарату № 908 від 23.10.2017 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", у звязку із заявленим суддею Волковим Р.В. самовідводом від розгляду справи №916/2316/17, призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи № 916/2316/17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2017р. справу №916/2316/17 прийнято суддею Рога Н.В. до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2017р. справу прийнято до розгляду за правилами ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., в порядку загального позовного провадження .

Ухвалою суду від 13 лютого 2018р. на підставі ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі №916/2316/167 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01.03.2018р. У зв'язку із неявкою у судове засідання, призначене на 01.03.2018р. учасників судового процесу, в межах встановлених ГПК України процесуальних строків, розгляд справи по суті у судовому засіданні було відкладено на 15.03.2018р.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мале підприємство АЛІСА , вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач у справі зазначає, що ЗКАТ Скломонтаж є власником будівель та споруд цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17, на підставі договору купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р. , укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (Продавець) та організацією орендарів Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж (Покупець) , предметом купівлі-продажу за яким було державне майно цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , яке включало в себе всі його активи і пасиви , інвентар, обладнання , устаткування, та інше майно , згідно з актом інвентаризації , який додається до цього договору.

Позивач зазначає, що згідно додатку №1 до протоколу №2 засідання інвентаризаційної комісії від 17.12.1993р. до переліку виробничих дільниць Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , майно яких підлягає приватизації , зокрема увійшла база відпочинку Скломонтажник , розташована у смт.Затока Одеської області.

Акт прийому-передачі придбаного за договором купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р. майна був складений сторонами 14.11.1994р., після повної оплати його вартості. 17 листопада 1994р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву Орендному монтажно-ремонтному управлінню Скломонтаж було видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого Орендне монтажно-ремонтне управління Скломонтаж є власником цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж .

Позивач у справі зазначає, що відповідно до Статуту ЗКАТ Скломонтаж , зареєстрованого 26.07.2007р. у новій редакції, товариство є правонаступником всіх прав та обовязків організації орендарів монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , майно якого викуплене засновниками - організацією орендарів орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , свідоцтво про власність №121 від 17.11.1994р. (п.п.1.2,1.3 Статуту).

Позивач зазначає, що 24.05.2000р. між ним та МП АЛІСА був укладений договір оренди №2, відповідно до умов якого у користування МП АЛІСА було передано у користування майновий комплекс бази відпочинку Скломонтажник , розташований за адресою: смт.Затока, курортний район Сонячний , для організації відпочинку після проведення реконструкції і капітального ремонту. Позивач вважає, що право користування за зазначеним договором у МП АЛІСА припинилося 25.05.2005р., у зв'язку з чим право володіння, користування та розпорядження цілісним майновим комплексом бази відпочинку Скломонтажник належить виключно його власнику - ЗКАТ Скломонтаж .

Однак, позивач зазначає, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2017р. №87008059 йому стало відомо, що між МП АЛІСА та ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ укладено договір дарування від 19.08.2016р., на підставі якого ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ набуло права власності на будівлі та споруди бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17.

Позивач зазначає, що МП АЛІСА не мало правових підстав для укладання договору дарування, адже, за приписами ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, лише власник має право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Крім того, рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017р. у справі №22-ц/785/168/17 рішення Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 04.10.2010р. скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_8 до МП „АЛІСА» , третя особа- Затоківська селищна рада, про визнання права власності на 40/100 часток майна, а саме: насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» , які розташовані за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, база відпочинку „Скломонтажник» - відмовлено, у задовленні зустрічного позову МП „АЛІСА» до ОСОБА_8 про визнання права власності на насосну літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанську свердловину літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» , які розташовані за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, база відпочинку „Скломонтажник» - відмовлено.

При цьому, позивач зауважив, що у зазначеному рішенні суду було встановлено , що надвірні споруди та господарські будівлі , які належать до головної речі - бази відпочинку , призначені для обслуговування головної речі і пов'язані з нею спільним призначенням. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто, законом не передбачено окремо визнавати право власності на складові частини головної речі.

Позивач також зазначив, що рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2010р у справі №6-33-32/259-07-8227 , залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р., задоволено позов ЗКАТ „Скломонтаж» до МП „АЛІСА» та зобов'язано останнє повернути ЗКАТ „Скломонтаж» цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Скломонтаж» згідно переліку .

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що будівлі та споруди споруд цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, вибули з володіння ЗКАТ „Скломонтаж» поза його волею та без його відома, а ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ набуло права власності на будівлі та споруди бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17 , без відповідних правових підстав, відповідно до положень ст.387, 388 Цивільного кодексу України, позивач просить суд витребувати від ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17.

Крім того, позивач зазначає, за приписами ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. З урахуванням зазначеного, враховуючи те, що наявність суб'єктивного права власника у даному випадку підлягає сумніву, не визнається іншими особами, позивач вважає, що наявні правові підстави визнання права власності ЗКАТ „Скломонтаж» на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17, у судовому порядку.

В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представники позивача також зазначали, що насосну станцію та артсвердловину на території бази відпочинку Скломонтажник було збудовано саме на замовлення ЗКАТ „Скломонтаж» у 2005р., прийнято в експлуатацію акціонерами, та взято на баланс товариства . На підтвердження цього позивачем було надано до матеріалів справи ксерокопії документів, які позивач просив залучити до матеріалів справи у якості доказів. Але, враховуючи те, що станом на 16.02.2018р. підготовче провадження у справі №916/2316/17 вже було закрито ( ухвала суду від 13.02.2018р.) та позивачем не наведено поважності причин, які зумовили неможливість подання цих доказів в ході проведення підготовчого провадження, судом зазначені докази залишено без розгляду та вони не враховані судом при винесенні рішення у даній справі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дійсно, згідно договору дарування від 19.08.2016р., ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ отримало в дар (безоплатно у власність) будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, які в цілому складаються з насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємності для води літ.»№2» . Станом на дату укладання договору дарування власником об'єктів, що перейшли у дар ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ , було МП „АЛІСА» на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 04.10.2010р. , яке у подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017р. у справі №22-ц/785/168/17. Але, на момент укладання договору дарування зазначене рішення суду було чинним, право власності МП „АЛІСА» на будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, які в цілому складаються з насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємності для води літ.»№2» , було зареєстроване належним чином.

Крім того, з метою використання отриманих в дар будівель та споруд, між МП „АЛІСА» та ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ було укладено договір суборенди земельної ділянки від 20.12.2016р., відповідно до п.3 якого на суборендованій земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» , які в цілому складаються з насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємності для води літ.»№2» .

Відповідач також зазначає, що у лютому 2017р. йому стало відомо про знищення невстановленими особами , декількох баз відпочинку у смт.Затока, у тому числі будівель та споруд бази відпочинку „Скломонтажник» . Зазначене сталося поза волею відповідача . З ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2017р. ( номер витягу 90104131) вбачається, що об'єкт нерухомості - будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» : Ні, загальною площею 2,9 кв.м, знищено , повідомлення про знищення серія та номер 172.17, видане 22.02.2017р., видавник ПП „Коло друзів» , відомості внесено до реєстру 20.06.2017р. Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації» . Відповідно до цього ж ОСОБА_3, право власності ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ на об'єкт- будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» : Ні, загальною площею 2,9 кв.м, , набуте за договором дарування від 19.08.2016р. , 20.06.2017р. припинилося.

У подальшому, в межах суборендованої земельної ділянки, на підставі відповідної дозвільної документації, ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ було побудовано будинок відпочинку, загальною площею 40 ,0 кв.м (житловою площею 31 кв.м) , який був введений в експлуатацію ( декларація про готовність об'єкта до експлуатації серія ОД №142171607613, видана 09.06.2017р., Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) , на право власності на який зареєстроване за ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_9 21.06.2017р.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що відсутній предмет спору у справі №916/2316/17. .

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Мале підприємство АЛІСА , вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, підтримує позицію відповідача у справі. У судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що позивач протягом значного часу не вчиняє щодо майна, яке вважає своєю власністю, певних дій , направлених , зокрема, на його утримання та збереження.

Розглянув матеріали справи,на підставі норм чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку :

Судом встановлено, що відповідно до Статуту ЗКАТ Скломонтаж , зареєстрованого 26.07.2007р. у новій редакції, товариство є правонаступником всіх прав та обовязків організації орендарів монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , майно якого викуплене засновниками - організацією орендарів орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , свідоцтво про власність №121 від 17.11.1994р. (п.п.1.2,1.3 Статуту).

На підставі договору купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (Продавець) та організацією орендарів Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж (Покупець) , предметом купівлі-продажу за яким було державне майно цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Ярославів вал, 29-в, та включало в себе всі його активи і пасиви , інвентар, обладнання , устаткування, та інше майно, згідно з актом інвентаризації , який додається до цього договору, до ЗКАТ Скломонтаж перейшло право власності на майно цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , до складу якого згідно додатку №1 до протоколу №2 засідання інвентаризаційної комісії від 17.12.1993р. до переліку виробничих дільниць Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж , майно яких підлягає приватизації, зокрема, увійшла база відпочинку Скломонтажник , розташована у смт.Затока Одеської області.

Акт №127 прийому-передачі придбаного за договором купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р. майна був складений сторонами 14.11.1994р., після повної оплати його вартості.

17 листопада 1994р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву Орендному монтажно-ремонтному управлінню Скломонтаж було видано свідоцтво про право власності (реєстраційний номер 121), відповідно до якого Орендне монтажно-ремонтне управління Скломонтаж є власником цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що жоден з перелічених документів ( акт оцінки вартості майна орендного підприємства , затверджений РВФДМУ по м.Києву 31.12.1993р., додаток до протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 17.12.1993р., договір купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р., ОСОБА_7 №127 прийому-передачі придбаного за договором купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р. майна від 14.11.1994р., свідоцтво №121 про право власності від 17.11.1994р.) не містять конкретного переліку майна (зокрема, будівель та споруд), що входило до складу майна бази відпочинку „Скло монтажник» .

В ході розгляду справи судом було встановлено, що державної реєстрації права власності на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, позивачем у справі- ЗКАТ Скломонтаж, проведено не було.

Відповідно до положень ч.1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР 1963 р. право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За умовами п.2.3 договору договором купівлі-продажу №59 від 18.02.1994р. право власності на державне майно , яке приватизується , переходить до Покупця з дня підпису сторонами і нотаріального посвідчення цього договору . При цьому, доказів нотаріального посвідчення зазначеного договору матеріали справи не містять. Але, у даній справі судом не надається оцінка правомірності набуття позивачем права власності на майно цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж» та враховуючи наявні у справі матеріали, зокрема, свідоцтво №121 про право власності , видане 17 листопада 1994р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву Орендному монтажно-ремонтному управлінню Скломонтаж , суд вважає доведеним факт набуття позивачем права власності на майно цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж» , до складу якого увійшла база відпочинку „Скломонтажник» .

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що фактично, спірними об'єктами у даній справі є будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17, які в цілому складаються з насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємності для води літ.»№2» , адже, саме на ці обєкти рішенням Білгород-Дністровського міськрайоного суду Одеської області від 04.10.2010р. , яке у подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017р. у справі №22-ц/785/168/17, було визнано право власності за МП „АЛІСА» , та саме ці обєкти були предметом дарування за договором дарування від 19.08.2016р., що був укладений між МП „АЛІСА» та ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ .

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наданої позивачем до матеріалів справи довідки про нарахування амортизації основних засобів бази відпочинку „Скломонтажник» від 04.08.2017р. (вих.№1-18) до складу основних засобів бази відпочинку не входять насосна літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанська свердловина літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» . Надане позивачем у якості доказу рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2010р. у справі №6-33-32/259-07-8227, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р, яким зобов'язано МП „АЛІСА» повернути ЗКАТ „Скломонтаж» цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Скломонтаж» , містить перелік о майна, що підлягає поверненню, серед якого також відсутні насосна літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанська свердловина літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» .

Посилання позивача у справі у якості доказу права власності на спірне майно на рішення апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017р. у справі №22-ц/785/168/17, судом сприймається критично, адже, по-перше, у даному рішенні судом не визнавався факт наявності у ЗКАТ „Скломонтаж» на насосну літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанську свердловину літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» ; по-друге, як вбачається з тексту зазначеного рішення, судом лише було зазначено, що зазначені обєкти не можуть вважатися нерухомим майном , та призначені для обслуговування головної речі - бази відпочинку. .

З урахуванням зазначеного, у суду відсутня можливість встановити, чи входить спірне майно - будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17, які в цілому складаються з насосної літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанської свердловини літ.»№1» , ємності для води літ.»№2» , до складу цілісного майнового комплексу Орендного монтажно-ремонтного управління Скломонтаж» , власником якого є позивач.

При цьому, зідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає за неохідне також зазначити, що в ході судових засідань представники позивача наполягали на задоволенні позову саме в редакції позивача, а саме: щодо про витребування на користь позивача будівель та споруд цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Лазурна, 17, та визнання за позивачем - ЗКАТ Скломонтаж права власності на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , які розташовані за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський , смт.Затока, вул.Лазурна, 17.

Але, доказів того, що за договором дарування до відповідача перейшов весь цілісний майновий комплекс бази відпочинку Скломонтажник позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з наданого відповідачем ОСОБА_10 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2017р. ( номер витягу 90104131) , об'єкт нерухомості - будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» : Ні, загальною площею 2,9 кв.м, знищено, повідомлення про знищення серія та номер 172.17, видане 22.02.2017р., видавник ПП „Коло друзів» , відомості внесено до реєстру 20.06.2017р. Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації» . Відповідно до цього ж ОСОБА_3, право власності ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ на об'єкт- будівлі та споруди бази відпочинку „Скломонтажник» : Ні, загальною площею 2,9 кв.м, набуте за договором дарування від 19.08.2016р. , 20.06.2017р. припинилося.

У подальшому, в межах суборендованої земельної ділянки, на підставі відповідної дозвільної документації, ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ було побудовано будинок відпочинку, загальною площею 40 ,0 кв.м (житловою площею 31 кв.м) , який був введений в експлуатацію ( декларація про готовність об'єкта до експлуатації серія ОД №142171607613, видана 09.06.2017р., Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області), на право власності на який зареєстроване за ТОВ Юридична компанія АВТОРИТЕТ державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_9 21.06.2017р.

Отже, станом на даний час відсутня можливість витребувати у відповідача будівлі та споруди цілісного майнового комплексу бази відпочинку Скломонтажник , зокрема, насосну літ.»А» , загальною площею 2,9 кв.м, артезіанську свердловину літ.»№1» , ємність для води літ.»№2» .

Відповідно до ст..15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Закритого Київського акціонерного товариства „Скло монтаж» - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога