Рішення

від 21.03.2018 по справі 812/142/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/142/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача - Усової К.В.,

від відповідача - Білашової К.В.,

Тішакова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фермерського господарства Деметра до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми Н від 14.12.2017 №0025501207,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства Деметра (далі - Позивач, ФГ Деметра ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про скасування податкового повідомлення-рішення форми Н від 14.12.2017 № 0025501207.

Ухвалою суду від 17 січня 2018 року позовну заяву фермерського господарства Деметра залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: документ про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2018 після усунення недоліків, було відкрито провадження у справі, справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставне нарахування штрафу в сумі 26685,00 грн за порушення граничних термінів реєстрації трьох податкових накладних, оскільки стверджував, що направив накладні своєчасно, але Відповідач їх безпідставно не зареєстрував. Також з посиланням на вимоги пункту 76.3 статті 76, статті 102 ПК України, зазначає про порушення Відповідачем 30-ти денного строку проведення камеральної перевірки.

Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 форми Н №0025501207 на суму 26685,00 грн, стягнути з відповідача 1762,00 грн судового збору, 4228,80 грн витрат на правову допомогу.

Відповідач позов не визнав, про що подав 01.03.2018 відзив (а.с. 48-55), в якому послався на правомірність прийнятого рішення. Зазначив, що при проведені камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а саме:

- від 25.01.2016 № 6/2/- граничний термін реєстрації 09.02.2016, фактична дата реєстрації в ЄРПН - 15.02.2016, сума ПДВ 208320,00 грн, порушення термінів реєстрації - 6 днів;

- від 27.01.2016 № 7/2/- граничний термін реєстрації 11.02.2016, фактична дата реєстрації- 15.02.2016, сума ПДВ 52514,00 грн, порушення термінів реєстрації - 4 дня;

- від 13.09.2017 № 72 - граничний термін реєстрації 30.09.2017, фактична дата реєстрації 02.10.2017, сума ПДВ 6016,01 грн, порушення термінів реєстрації - 2 дня.

Із посиланням на вимоги статей 75, 76, 102 ПК України стверджував, що Відповідачем дотриманий порядок та строки проведення перевірки, які на його думку становлять 1095 днів. Вимоги Позивача про стягнення витрат на правову допомогу спростовував посиланням останнього на нечинний Закон України від 20.12.2011 № 4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , а також відсутністю чітко визначеного розрахунку витрат та підтвердження їх належними доказами.

Відповідачем в порядку статті 44 КАС України надані додаткові пояснення з обґрунтуванням відсутності підстав для стягнення правової допомоги судовою практикою (а.с. 78-83).

На спростування позиції Відповідача 12.03.2018 Позивачем надані заперечення на відзив, уточнений позов, відповідь на заперечення, у яких більш детально описана позиція останнього (а.с. 84-89, 96-99, 115-116).

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, зазначені в позові та письмових поясненнях, стверджував, що головний бухгалтер підприємства неодноразово зверталась на гарячу лінію ДФС (№ звернення 4834795) по телефону 0800507309, в антикорупційний відділ (№ звернення ТО 26332), але реєстрацію податкових накладних здійснити не змогла. 24.02.2016 Відповідач направив на адресу Позивача лист за № ФЕ/4/12-32 18-00 про технічні негаразди в системі. Стверджував, що мало місце втручання в ручному режимі в автоматизовану систему обробки документів, оскільки в порушення вимог ПКМ № 569 від 16.10.2014 в електронних квитанціях про неприйняття документа відсутній код помилки.

Представники відповідача підтримали позиції, викладені у вищезазначених документах, наполягали на дотриманні строків проведення перевірки, оскільки податкова декларація не перевірялась, а передбачений пунктом 76.3 статті 76 ПК України строк не розповсюджується на перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних. Стверджували, що технічні негаразди, які виникли в роботі автоматизованої системи та завадили реєстрації 10.02.2016 податкової накладної від 27.01.2016 № 7/2/, не звільняють Позивача від відповідальності, оскільки штраф може бути застосований за відсутності провини платника податків, та останній мав достатньо часу для реєстрації.

Судом приймались заходи для повного та об'єктивного розгляду справи у тому числі шляхом витребування додаткових доказів, та оригіналів наданих доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Позивач зареєстрований як юридична особа, є платником податку на додану вартість (а.с. 7, 8).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача, визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

28.11.2017 уповноваженими особами Відповідача було проведено камеральну перевірку ФГ Деметра (код ЄДРПОУ 32838142) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за січень 2016 року, вересень 2017 року (а.с. 16-18). .

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2017 № 1875/12-32-12-07/32838142, у висновках якого зазначено про порушення Позивачем визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН в січні 2016 року, вересні 2017 року, що має наслідком застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу (а.с. 16-18, далі - акт № 1875).

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Враховуючи, що в даному випадку проводилась перевірка термінів реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку про безпідставне посилання Позивача на вимоги пункту 76.3 статті 76 ПК України, яка регламентує строк для проведення перевірки декларацій.

В акті № 1875 зазначені наступні порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН:

- податкова накладна від 25.01.2016 № 6/2/ з граничним терміном реєстрації 09.02.2016, фактично зареєстрована в ЄРПН - 15.02.2016, сума ПДВ - 208320,00 грн, порушення термінів реєстрації - 6 днів;

- податкова накладна від 27.01.2016 № 7/2/ - граничний термін реєстрації 11.02.2016, фактична дата реєстрації- 15.02.2016, сума ПДВ - 52514,00 грн, порушення термінів реєстрації - 4 дня;

- податкова накладна від 13.09.2017 № 72 - граничний термін реєстрації 30.09.2017, фактична дата реєстрації 02.10.2017, сума ПДВ 6016,01 грн, порушення термінів реєстрації - 2 дня.

Акт № 1875 надіслано позивачу 30.11.2017 та отримано останнім 05.12.2017 (а.с. 60).

На підставі акту камеральної перевірки № 1875 Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0025501207 про нарахування штрафних санкцій у сумі 26685,00 грн за затримку реєстрації податкових накладних за січень 2016 року, вересень 2017 року на 15 і менше календарних днів у розмірі 10% від загальної суми ПДВ (266850,01 грн) (а.с. 21, 22, 61, 62). Розрахунок штрафних санкцій Позивачем не оспорюється, оскільки останній оскаржує підстави нарахування штрафу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено ГУ ДФС у Луганській області на адресу Позивача 18.12.2017 та вручено 20.12.2017 (а.с. 63).

Позивач погодився із застосуванням штрафної санкції у сумі 601,6 грн. за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 13.09.2017 № 72. Вказаний штраф було сплачено позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення від 26.12.2017 №1321.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З 01 січня 2015 року без відстрочення вступила в силу нова редакція пункту 201.1 ПК України, згідно з якою продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН. В пункті 201.10 ПК України також вказано про прямий обов'язок продавця скласти податкову накладну та зареєструвати в ЄРПН. Згідно з пунктом 198.6 ПК України тільки зареєстрована податкова накладна, дає право на податковий кредит покупцю. Реєстрація в єдиному реєстрі податкових накладних повинна відбутися в строк 15 календарних днів.

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.

Відповідно до пункту 5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, процедурі укладення договору про визнання електронних документів між платником податків та контролюючим органом передує отримання таким платником посилених сертифікатів відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи.

Сторонами визнано, та підтверджено належними доказами, що 09.12.2014 ФГ Деметра було отримано сертифікати електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

11.12.2014 ФГ Деметра було укладено з ДПІ у Станично-Луганському районі ГУ Міндоходів у Луганській області Договір про визнання електронних документів від 11.12.2014 № 111220141з терміном дії до 09.02.2016 (а.с. 64-66),

Вищевказаний Договір підписано ФГ Деметра із використанням сертифікату ЕЦП видавництва ЦСК MASTERKEY TOB АРТ-МАСТЕР , що підтверджується копіями квитанцій від 11.12.2014 № 1, від 21.12.2014 № 2 та Витягом № 1 з Автоматизованої системи Архів електронної звітності (а.с. 67, 68).

При цьому, 06.11.2015 ФГ Деметра отримало нові сертифікати ЕЦП видавництва АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна та з 09.11.2015 почало використовувати їх для надання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с. 75, 114, 117).

Таким чином, з листопада 2015 року ФГ Деметра мало чинні сертифікати ЕЦП, видавництва ЦСК MASTERKEY TOB АРТ-МАСТЕР та АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна . Зазначені факти визнані сторонами.

Сторони також визнали, що згідно із інформацією від 23.11.2015 розміщеною на сайті Департаменту обслуговування платників ДФС України на офіційному веб-порталі ДФС України розміщено інформацію про доопрацювання електронного сервісу Реєстрація договорів про визнання електронних документів (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/225123.html).

09.02.2016 Позивач засобами телекомунікаційного зв'язку надіслав до контролюючого органу новий договір № 900220161 про визнання електронних документів, підписаний з використанням сертифікату ЕЦП видавництва АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , отриманий Державною фіскальною службою України 09.02.2016 в 16 год. 38 хв. 56 секунд (а.с. 71, далі - квитанція 1).

Згідно з квитанцією 2 договір від 09.02.2016 було прийнято та останній набрав чинності 10.02.2016 о 08 год. 17 хв. 38 секунд (а.с. 71-74).

Одночасно із прийняттям договору від 09.02.2016 квитанція № 1 містить інформацію про розірвання попереднього договору від 2014 року. Сторони визнали зазначені обставини.

Згідно з вимогами договору, маючи грошові кошти на спеціальному рахунку ПДВ, Позивач отримує можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, з 08 год. 17 хв. 38 секунд 10.02.2016 разом з відповідними ключами діяв договір від 09.02.2016.

Позивач стверджував, що 10.02.2016 Позивач і Відповідач підписали договір №100220161 про визнання документів, поданих в електронному вигляді і підписані електронним підписом. Відповідач стверджував, що договір від 10.02.2016 № 100220161 не діяв. Позивач не надав належних та допустимих доказів на кшталт квитанцій про отримання Відповідачем договору від 10.02.2016 № 100220161. Зазначений договір, його наявність або відсутність не є предметом спору та обставинами, які впливають на спірні права Позивача.

Судом достеменно відомо, що станом на 08 год. 17 хв. 38 секунд 10.02.2016 діяв договір від 09.02.2016 № 900220161, який повинен був забезпечити подання податкової звітності Позивачем.

25.01.2016 Позивачем була створена податкова накладна № 6/2/ на загальну суму 1249920,00 грн, у тому числі ПДВ - 208320,00 грн (а.с. 19), з граничним терміном реєстрації 09.02.2016, яка фактично двічі була направлена засобами телекомунікаційного зв'язку Позивачем до ДФС України 10.02.2016 о 09:36:46 та о 13:01:44 (а.с. 13, 15).

Згідно із відміткою в квитанції № 1 документ не було прийнято в наслідок технічної помилки, про що Позивач був додатково повідомлений листом Відповідача від 24.12.2016 (а.с. 14).

Позивачем не надано будь-яких доказів намагання зареєструвати накладну № 6/2/ від 25.01.2016 у період з 25.01.2016 до 10.02.2016.

Приймаючи до уваги той факт, останнім днем реєстрації накладної було 09.02.2016 №6/2/, суд не приймає до уваги технічні негаразди, які мали місце на сервері Відповідача, оскільки Позивачем порушений термін реєстрації. Штрафна санкція в розмірі 10% застосовується починаючи з однієї доби порушення строків.

Податкова накладна від 27.01.2016 № 7/2/ на загальну суму 315084,00 грн, у тому числі ПДВ 52514,00 грн (а.с. 11), була направлена засобами телекомунікаційного зв'язку позивачем до ДФС України в межах встановленого строку - 10.02.2016 о 11:03:20 та неприйнята відповідною програмою із зазначенням як причини можливе розірвання договору про визнання електронної звітності (а.с. 12).

Приймаючи до уваги наявність станом на 10.02.2016 о 11:03:20 діючого договору від 09.02.2016, суд прийшов до беззаперечного висновку, що підставою для неприйняття своєчасно податкової накладної № 7/2/ послугували технічні недоліки в роботі системи електронного документообігу, яка обслуговується уповноваженим органом ДФС України. При цьому Позивач, у свою чергу, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо своєчасної реєстрації накладної № 7/2/.

Доводи контролюючого органу про необхідність оскарження Позивачем у даному випадку спочатку дій чи бездіяльності Державної фіскальної служби щодо відмови в реєстрації розглядуваних податкових документів в Автоматизованій системі суд не може визнати обґрунтованими, оскільки такий алгоритм дій (спочатку оскарження дій/бездіяльності щодо неприйняття/нереєстрації податкових накладних, а лише потім податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій внаслідок порушення терміну реєстрації цих документів) не передбачено нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення від 14.12.2017 № 0025501207 в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 27.01.2016 № 7/2/ в сумі 5251,40 грн.

Приймаючи до уваги факт визнання Позивачем порушення строків при реєстрації податкової накладної від 13.09.2017 № 72 та добровільну сплату штрафу у сумі 601,60 грн платіжним дорученням від 26.12.2017 № 1321, суд дійшов висновку про правомірність включення Відповідачем зазначеного штрафу в податкове повідомлення - рішення (а.с. 29).

Суд критично оцінює посилання Позивача на ручне втручання в реєстрацію накладних, оскільки на підтвердження зазначеної версії не надано сторонами та не знайдено судом жодного доказу. При цьому судом достеменно встановлені періоди подання накладних за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку та їх прийняття, встановлені порушення Позивачем строків направлення та технічна неспроможність Відповідача прийняти накладну від 27.01.2016 № 7/2/.

Стосовно позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4228,80 грн, що складають розмір гонорару адвоката з виконання доручень позивача, а саме представництво його інтересів у першій судовій інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України обсяг наданих адвокатом послуг визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з положеннями пункту 1.3 Угоди з адвокатом на виконання доручень від 12.01.2018 № 1201/2018 (далі - Угода), а також відповідно до кошторису витрат адвоката за угодою від 12.01.2018 № 1201/2018 адвокат забезпечує:

- підготовку, написання і подання позову (орієнтовно 4 години на суму 2819,20 грн);

- збір додаткової інформації (1 година на суму 704,80 грн);

- участь у судових засіданнях (1 година на суму 704,80 грн).

Вбачається, що розрахунок вищевказаних сум у кошторисі зроблено на підставі статті 1 Закону України від 20.12.2011 № 4191 -VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах (далі - Закон України № 4191-VI), відповідно до якої розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Разом з тим, Закон України № 4191-VI втратив чинність 15.12.2017.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

В угоді, і в кошторисі кількість годин, витрачених на підготовку, написання та подання адміністративного позову, зазначено орієнтовно .

В основу рішення суду не можуть бути покладені не визначені поняття та не діючі норми законодавства.

Зазначені витрати повинні регламентуватись Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон України № 5076-VІ), згідно зі статтею 30 якого гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Таким чином, оплата гонорару повинна підтверджуватись первинними банківськими, бухгалтерськими документами. Представник позивача, зазначила, що оплата здійснена через банківську установу, та на підтвердження надала виписку по рахункам (а.с. 90-91).

В розумінні Закону України від 05.04.01 № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 254 до первинних бухгалтерських документів належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ). При цьому виписка по рахунку, надана Позивачем, відноситься до регістрів бухобліку та не містить необхідної інформації, яка свідчить про підстави сплати. При цьому у наданій виписці зазначений номер договору № 120182018 у той час до справи наданий договір № 1201/2018 (а.с. 23-24). З метою з'ясування обставин судом оголошувалась перерва у судовому розгляді справи та пропонувалось Позивачу пред'явити належні та допустимих доказів. На зазначену пропозицію суду було надано лише оригінал виписки по рахунку.

Приймаючи до уваги відсутність належних та допустимих доказів витрат на правову допомогу суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені зазначених позовних вимог.

Таким чином судом встановлено, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом з вимогами майнового характеру сплатив 1762,00 грн судового збору, що підтверджено платіжним дорученням від 26.01.2018 № 15ТЕ56856 (а.с. 42).

Загальний розмір майнових вимог у даній справі становить 26685,00 грн, позовні вимоги на суму 5251,40 грн підлягають задоволенню, що складає 19,7% (5251,40 грн х 100 : 26685,00 грн). Відповідно розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області, становить 346,76 грн (19,7% (частка задоволених вимог) від 26685,00 грн).

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства Деметра до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми Н від 14.12.2017 № 0025501207 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від 14.12.2017 № 0025501207 в частині застосування штрафу в сумі 5251,40 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 27.01.2016 № 7/2/.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства Деметра (код ЄДРПОУ 32838142) витрати зі сплати судового збору в розмірі 346 (триста сорок шість) гривень 76 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2018 року.

Суддя С.М. Чиркін