КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2018 року № 810/4447/17
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лисенко В.І.,
за участі секретаря судового засідання - Приходько Н.І,
представників позивача - Ніколаєнка Ю.А., Борецького С.С.,
представника відповідача - Чередніченко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про застосування заходів реагування,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДСНС України у Київській області з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланових перевірок щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача, за наслідками яких складено акти від 30.11.2017 № 169 (а.с. 19 - 23) та від 13.03.2018 № 11 (а.с. 127 - 130), встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 15.01.2018.
У підготовчому засіданні 15.01.2018 судом оголошено перерву до 15.02.2018 для надання відповідачем доказів.
Ухвалою суду від 15.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено дану адміністративну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.03.2018.
У судовому засіданні 19.03.2018 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Наполягали на тому, що порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки останнім не усунено. Крім того, такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер.
Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Стверджував, що на даний час відповідачем усунено більшість порушень, виявлених в ході проведення перевірок щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статтей 47, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону У країни Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 23.10.2017 № 707 позивачем здійснено позапланову перевірку щодо додержання Микулицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів за адресою: Київська область, Бородянський р-н., с. Микуличі, вул.. Яковенка, 10, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами позапланової перевірки Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів складено Акт від 30.11.2017 № 169 (а.с. 19 - 23), в якому відображено встановлені факти порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Також, позивачем складно Протокол про адміністративне правопорушення від 30.11.2017 КХ № 003515, винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2017 КХ № 003515, та внесено припис від 30.11.2017 № 168 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с. 24 - 27).
У подальшому, відповідачем частково усунуто порушення, які визначені в Акті від 30.11.2017 № 169, але за результатом перевірок відповідача, про що складено Акт від 13.03.2018 № 11 (а.с. 127 - 130), позивачем виявлено ряд порушень, які не були усунуті відповідачем, та які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а саме:
- будівлі, споруди та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту, чим порушено пункт 1.2 Глави 1 Розділу V ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;
- територію, будівлі та споруди не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння, чим порушено пункти 1, 2.1 Глави 2 Розділу V ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;
- дерев'яні конструкції в будівлях, спорудах (облицювання) не піддано вогнезахисному обробленню (за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів) чим порушено пункт 2.5 Глави 2 Розділу ІІ ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;
- будівлі, споруди не обладнано пристроями захисту зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , чим порушено підпункт 1.21 пункту 1 Розділу ІV ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 №1417
З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення № 20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз. 2 п. 1 Положення № 20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно із частиною другою статті 51 КЦЗ забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ).
Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативну необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту.
Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як зазначено вище, в ході позапланових перевірок відповідача встановлено порушення останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому такі порушення мають системний та триваючий характер.
Суд також зазначає, що згідно із пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Аналізуючи порушення, виявлені під час проведення перевірки відповідача і які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
При цьому, законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей , а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
При цьому, при прийнятті даного рішення суд враховує, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Доводи відповідача стосовно порушення посадовою особою позивача вимог законодавства при проведенні перевірки суд оцінює критично, з урахуванням наступного.
Так, з матеріалів справи слідує, що Наказом ГУ ДСНС України у Київській області від 23.10.2017 № 707 призначено проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (а.с. 11 - 13).
На здійснення перевірки уповноважено провідного інспектора Бородянського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Драпея В.С.
На підставі Наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 23.10.2017 № 707 видано відповідне посвідчення від 27.10.2017 № 7737 (а.с. 18).
Зі змісту вказаного Наказу та Посвідчення та Акту перевірки від 30.11.2017 № 169 слідує, що позапланову перевірку проведено уповноваженою особою та у визначений період.
Доводи відповідача про те, що Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки від 28.07.2017 № 72 підписано випадково під час проведення перевірки 30.11.2017 жодним чином не спростовують висновків Актів від перевірки від 30.11.2017 № 169 та від 13.03.2018 № 11.
Крім того, відповідачем допущено посадову особу ГУ ДСНС України у Київській області до проведення 30.11.2017 та 13.03.2018 позапланових перевірок, а складені за їх результатами Акти від 30.11.2017 № 169 та від 13.03.2018 № 11 підписано без зауважень.
Також, відповідачем не надано суду оскарження у встановленому законом порядку Наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 23.10.2017 № 707 про призначення проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, або дій уповноважених посадових осіб з проведення відповідної перевірки.
Як передбачає частина перша статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Також, при прийнятті рішення у даній справі, суд керується наступним.
З метою вдосконалення порядку та умов застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів при порушенні правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також встановлення контролю за цією діяльністю, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій наказом від 21.10.2004 №130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015, затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів.
У відповідності до пунктів 6.2, 6.4 Інструкції № 130 постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
в и р і ш и в:
Адміністративний позов - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі Микулицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (код 21668794, Київська обл., Бородянський р-н., с. Микуличі, вул. Яковенка, 10).
Зобов'язати Микулицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів (код 21668794) повністю зупинити експлуатацію об'єкта за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с. Микуличі, вул. Яковенка, 10, до повного усунення порушень зазначених в акті від 13.03.2018 № 11.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Повне рішення суду складено 26 березня 2018 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2018 |
Оприлюднено | 28.03.2018 |
Номер документу | 72974694 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні