Рішення

від 19.02.2018 по справі 814/2261/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. № 814/2261/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко", пр. Центральний, 93-в, м. Миколаїв, 54017

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2017р. № 0028151208,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленння - рішення від 11.09.2017 року № 0028151208.

Ухвалою від 20.11.2017 р. судом відкрито провадження у справі № 814/2261/17.

15.12.2017 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Ухвалою від 15.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що повністю сплатив узгоджені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб за 2013 рік, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, договорів з контролюючим органом про розстрочення податкового боргу за 2013 рік від 31.01.13 року та від 29.04.2015 року, а також за будь-яких інших договорів про розстрочення податкового боргу, позивач не укладав, а відтак і не приймав з цього приводу ніяких зобов'язань. Також позивач зазначив, що для стягнення податкового боргу за 2013 рік позивач пропустив передбачений законом строк давності, а зі спливом строку для нарахування основного зобов'язання, спливає і строк для нарахування штрафу.

Відповідач надав відзив на заперечення, в яких зазначив, що перевіркою встановлено порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань та розстрочених сум податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 1 371 454, 95 грн. Оскільки, позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання, що підтвержується рішенням ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 31.01.2013 № 4 про розстрочення податкового боргу по ТОВ "АВРОРА І КО" в тому числі з орендної плати з юридичних осіб на суму основного платежу -1 011 310, 76 грн. на період з 31.01.2013р. по 25.07.2013р.; рішенням відповідача від 29.04.2015 року про розстрочення податкового боргу, в тому числі з орендної плати з юридичних осіб по ТОВ "АВРОРА І КО" на суму основного платежу - 1 612 082, 21 грн. та пені 110 687, 86 грн. на період з 29.04.2015 року по 28.12.2015 року, що розірване рішенням відповідача від 24.06.2015 року та податковою декларацією за плати за землю за 2013 рік за податковий період - січень 2013, грудень 2013 № 9007878361 від 19.02.2013 року, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2017 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 17.08.2017 р. № 1753/14-29-12-16/30625994 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зробив висновок про несвоєчасну сплату:

- розстрочених сум податкового боргу (узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в умовах укладеного договору про розстрочення податкового боргу) згідно рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 31.01.2013 № 4 про розстрочення податкового боргу по ТОВ "АВРОРА І КО" в тому числі з орендної плати з юридичних осіб на суму основного платежу - 1 011 310, 76 грн. на період з 31.01.2013р. по 25.07.2013р.;

- розстрочення сум податкового боргу (узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в умовах укладеного договору про розстрочення податкового боргу) згідно рішення ГУ ДФС в Миколаївській області від 29.04.2015 року про розстрочення податкового боргу, в тому числі з орендної плати з юридичних осіб по ТОВ "АВРОРА І КО" на суму основного платежу - 1 612 082, 21 грн. та пені 110 687, 86 грн. на період з 29.04.2015 року по 28.12.2015 року (рішення ГУ ДФС в Миколаївській області від 29.04.2015 року розірване рішенням відповідача № 2 від 24.06.2015р.).

- узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за податковий період 2013 року - січень 2013, грудень 2013.

За наслідками перевірки та висновку Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 р. № 0028151208, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 274 290, 99 грн. за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб та розстрочення податкового боргу з орендної плати юридичних осіб.

Не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 р. № 0028151208 позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом граничних строків сплати:

- по податковій декларації з плати за землю № 9007878361 від 19.02.2013 року за січень 2013р. в сумі 79 710, 00 грн. по терміну сплати 02.03.2013 р. фактично сплачено: в сумі 79 710, 00 грн. 30.05.2015р. (термін затримки 699 днів);

- по податковій декларації з плати за землю № 9007878361 від 19.02.2013 року за грудень 2013 р. в сумі 79 710, 00 грн. по терміну сплати 30.01.2014 р. фактично сплачено: в сумі 1490, 59 грн. 29.04.2015р. (термін затримки 454 дня), в сумі 1220, 07 грн. 29.04.2015р. (термін затримки 454 дня), в сумі 946, 69 грн. 30.04.2015р. (термін затримки 455 днів) відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Підставою для винесення спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.126 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало відображене в акті первірки від 17.08.2017 року судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату платником податків узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Крім того, встановлено що позивачем порушення позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності відповідно до розстрочених сум податкового боргу (узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в умовах укладеного договору про розстрочення податкового боргу) згідно рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 31.01.2013 № 4 про розстрочення податкового боргу по ТОВ "АВРОРА І КО" в тому числі з орендної плати з юридичних осіб на суму основного платежу - 1 011 310, 76 грн. на період з 31.01.2013р. по 25.07.2013р.; розстрочення сум податкового боргу (узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в умовах укладеного договору про розстрочення податкового боргу) згідно рішення ГУ ДФС в Миколаївській області від 29.04.2015 року про розстрочення податкового боргу, в тому числі з орендної плати з юридичних осіб по ТОВ "АВРОРА І КО" на суму основного платежу - 1 612 082, 21 грн. та пені 110 687, 86 грн. на період з 29.04.2015 року по 28.12.2015 року.

Стосовно твердження позивача про те, що він договорів про розстрочення податкового боргу з відповідачем не укладав, суд зазначає наступне.

Розстрочення податкового боргу надається відповідно до статті 100 глави 9 розділу II ПК України та регулюється Порядком "Розстрочення (відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків" від 10.10.2013 року № 574 (надалі - Порядок № 574).

Відповідно до розділу III Порядку № 574 платник податку звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити, а також строк розстрочення (відстрочення) та період сплати. При цьому, окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування.

Згідно п. 1.4. Порядку № 574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

В матеріалах справи містяться заяви позивача щодо надання розстрочення податкового боргу (арк. справи 91-93) та рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 31.03.2013р. № 4, від 29.04.2015р. № 10 (арк. справи 88-89).

Тобто, твердження позивача про не укладання договорів про розстрочення податкового боргу спростовується матеріалами справи.

Стосовно повної сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб за 2013 рік суд зазначає наступне.

Суд погоджується з тим, що позивач повністю сплатив узгоджені податкові зобов'язанння з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб за 2013 рік, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, платник податків за наявності податкового боргу не має права самостійно визначати черговість погашення податкових зобов'язань з - поміж податкового боргу та поточних грошових зобов'язань, оскільки обтяжений обов'язком спочатку погашати податковий борг, а вже потім здійснювати погашення поточних грошових зобов'язань по податкам та зборам. В разі невиконання платником податків згаданого обов'язку, податковий орган зобов'язаний замість платника податків зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд зазначає, що обставини наявності у позивача податкового боргу підтверджені матеріалами справи.

Доказів своєчасного погашення самостійно задекларованих та узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб позивач не надав.

Щодо посилання позивача на пропущення передбаченого законом строку давності для стягнення податкового боргу за 2013 рік суд враховує наступне.

Згідно п.п.54.1. ст.54 ПК України сума податкового та/або грошового зобов'язання, яка самостійно обчислена платником податків та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податку вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені).

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 126 ПК України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З приписів наведеної норми кодексу випливає, що склад податкового правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 126 ПК України, утворюється виключно за фактом погашення суми податкового боргу.

А відтак строк давності у 1095 днів, визначений нормами ПК України, належить обраховувати не від дати настання граничного строку оплати грошового зобов'язання по податку (збору), а від дати фактичного виконання податкового обов'язку.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також на випадки, коли погашення податкового боргу відбулось в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Крім того, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Дана правова позиція зазначена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 18.11.2014 № 1602/11/10/14-14.

Враховуючи все вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивач порушив строки сплати самостійно узгоджених суму грошових зобов'язань та розстрочених сум податкового боргу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко" (пр. Центральний, 93-в, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 30625994) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний 39394277) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 26.03.2018 р.

Суддя В. С. Брагар