Рішення

від 13.03.2018 по справі 826/1201/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2018 року № 826/1201/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Києва до треті особи: про Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "Провіант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" визнання протиправними та скасування рішень

за участю:

від прокуратури - Ханчич Г.О.;

від відповідача (ГУЮ у м. Києві) - Лазаріді О.А.;

від відповідача (приватний нотаріус) - не з'явився (клопотання про розгляд за відсутності);

від третьої особи (ТОВ "Сіті Прем'єр") - Грищенко О.Р.;

від третіх осіб - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 02.07.2014 № 14156613 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Провіант";

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни від 03.07.2014 № 14199130 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдинг";

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 31.07.2014 № 14845756 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація права власності на вказаний об'єкт проведена відповідачами з порушенням вимог законодавства, зокрема Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, а також Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141. Зазначає, що 15.07.2015 апеляційним судом м. Києва скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04.06.2014 № 753/8307/14-ц в частині визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Провіант" та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено. Таким чином, Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві прийнято рішення та вчинено запис про реєстрацію права власності на майно за ТОВ "Провіант" 02.07.2014 на підставі судового рішення, яке було визнано незаконним і скасовано апеляційним судом. Вважає, що у зв'язку зі скасуванням рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності, рішення Реєстраційної служби від 02.07.2014 № 14156613 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивач переконаний, що підлягають скасуванню й рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни від 03.07.2014 № 14199130 та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 31.07.2014 № 14845756, позаяк останні прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та за відсутності документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Ухвалою суду від 03.02.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1201/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провіант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр".

Відповідно до ухвали, постановленої судом у судовому засіданні 30.05.2017 без виходу до нарадчої кімнати, замінено первинного відповідача - Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві його правонаступником - Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві.

Ухвалою суду від 04.12.2017 адміністративну справу № 826/1201/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду у судове засідання.

Прокурор у судовому засіданні 13.03.2018 позов підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судовому засіданні 13.03.2018 заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що спірні рішення, прийняті державними реєстраторами Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, є законними, правомірними, обґрунтованими та такими, що прийняті виключно на нормах закону.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леута Ірина Володимирівна у судове засідання 13.03.2018 не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. У матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Зазначила, що на момент прийняття нею спірного рішення не існувало рішення апеляційного суду м. Києва від 15.07.2015 у справі № 753/8307/14-ц. Стверджує, що оскільки заявником були подані усі передбачені законодавством документи, зокрема стосовно земельної ділянки, - нотаріус правомірно встановив відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав і правомірно прийняв рішення від 03.07.2014 та здійснив державну реєстрацію права власності ТОВ "Інкомтрейд Холдинг". Вказала, що у прокуратури відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки спірним рішенням не порушені права держави. Також у письмових запереченнях відповідач просила суд розглядати справу без її участі.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" у судовому засіданні 13.03.2018 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пояснила, що на даний момент відсутній об'єкт незавершеного будівництва, оскільки будівництво багатоповерхового будинку завершилось та здійснено поділ новоутвореного об'єкта на окремі квартири та нежитлові приміщення та машиномісця. Також наголошувала на відсутності порушення спірними рішеннями інтересів держави.

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провіант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдинг" у судове засідання 13.03.2018 не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце судового розгляду справі, відповідно до статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаються повідомленими належним чином.

У судовому засіданні 13.03.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.07.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Соколянським Д.О. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, ступінь готовності якого становить 4%, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Провіант".

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2014 № 753/8307/14-ц.

03.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леутою Іриною Володимирівною прийнято рішення № 14199130 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдинг".

Підставою для прийняття вказаного рішення став договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва № 202 від 03.07.2014.

31.07.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Каравай Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр".

Підставою для прийняття вказаного рішення стало свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31.07.2014 № 25019719.

15.07.2015 апеляційним судом міста Києва прийнято рішення у справі № 753/8307/14-ц, яким задоволено апеляційну скаргу прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції України: скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2014 в частині визнання права власності не незавершений об'єкт нерухомості та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Провіант" до ОСОБА_8 про визнання права власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна.

На переконання позивача, зазначені обставини спростовують правомірність реєстрації права власності на спірний об'єкт, що стало наслідком звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;

нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частинами другою, четвертою указаної статті Закону орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Таким чином, рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації права власності.

Так, відповідно до пунктів 81-83 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 N 868 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник також подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.

Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник також подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

26.06.2014 уповноважена особа ТОВ "Провіант" звернулась до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

До заяви уповноваженою особою були додані: документи на підтвердження особи, яка звернулась з заявою, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво платника єдиного податку, статут ТОВ "Провіант", протокол Учасників зборів ТОВ "Провіант" від 27.09.2007 № 5, наказ ТОВ "Провіант" від 27.09.2007 № 1, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2014 по справі № 753/8307/14-ц з відміткою суду про набрання рішенням законної сили 16.06.2014; витяг з бази даних міського земельного кадастру від 16.04.2014; лист Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради; технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.

На підставі поданих документів 02.07.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Соколянським Д.О. прийнято рішення № 14156613 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, ступінь готовності якого становить 4%, за ТОВ "Провіант".

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Враховуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що на момент прийняття оспорюваного рішення, у державного реєстратора були відсутні правові підстави для відмови ТОВ "Провіант" у реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Крім того, на момент прийняття спірного рішення Дарницьким районним судом м. Києва у рішенні від 04.06.2014 встановлено, що згідно даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,4450 га (обліковий код №90:002:030) по вул. Драгоманова, 33/55 у Дарницькому районі м. Києва обліковується за ТОВ "Провіант" відповідно до внесених змін до міського земельного кадастру, які було виконано згідно із документами про зміну власника об'єкта незавершеного будівництва (договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва-будинку від 9 жовтня 2007 року №796).

15.07.2015 рішенням апеляційного суду міста Києва у справі № 753/8307/14-ц задоволено апеляційну скаргу прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції України: скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2014 в частині визнання права власності на незавершений об'єкт нерухомості та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Провіант" до ОСОБА_8 про визнання права власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, на момент прийняття спірного рішення не існувало рішення апеляційного суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 753/8307/14-ц, а законність підстав користування ТОВ "Провіант" земельною ділянкою, на якій розміщено спірний об'єкт, була підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, з огляду на що у суду відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 02.07.2014 № 14156613 з заявлених прокурором підстав.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, підставою для прийняття приватним нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Інкомтрейд Холдінг", став договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 202), на підставі якого ТОВ "Провіант" відчужено ТОВ "Інкомтрейд Холдінг" об'єкт незавершеного будівництва, багатоповерховий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві.

У подальшому право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва був зареєстрований за ТОВ "Сіті Прем'єр" на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Каравай Н.В. від 31.07.2014.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/6922/15-г відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Провіант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/6922/15-г встановлено, що "спірний договір повністю відповідає вимогам законодавства, як за своїм змістом так і правомірністю його укладання з боку уповноважених осіб, внаслідок чого позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Провіант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг", який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леутою Іриною Володимирівною, підлягають залишенню без задоволення.

Також, суд дійшов висновку щодо набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг" права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014.

Крім того, з рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/6922/15-г вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Інкомтрейд Холдінг" від 05.07.2014, оформленого протоколом №10, вирішено питання про створення (заснування) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" разом із фізичними особами - громадянкою України ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та громадянином України ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та сформування статутного капіталу в розмірі 3352000,00 грн. розподіливши частки у статутному капіталі наступним чином:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд Холдінг" належить частка в розмірі 99,94% статутного капіталу, що складає 3350000,00 грн.;

- ОСОБА_9 належить частка в розмірі 0,03% статутного капіталу, що складає 1000,00 грн.;

- ОСОБА_10 належить частка в розмірі 0,03% статутного капіталу, що складає 1000,00 грн.

Одночасно, зазначеним рішенням загальних зборів було погоджено, що формування (оплату) належної ТОВ "Інкомтрейд Холдінг" частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" здійснити шляхом внесення (передання) до статутного капіталу відповідача 2 об'єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення (літ. А ), ступінь готовності якого становить 4 (чотири) % відсотки, який розташований за адресою місто Київ, вулиця Драгоманова, №35/55.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.07.2014 ТОВ "Інкомтрейд Холдінг" було передано до статутного капіталу ТОВ "Сіті Прем'єр" спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Сіті Прем'єр" правомірно набуто право власності (свідоцтво про право власності №25019719 від 31.07.2014) на об'єкт незавершеного будівництва багатоповерховий житловий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. А ), ступінь готовності якого становить 4 (чотири) % відсотки, який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Драгоманова, №35/55".

З урахуванням положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, покладені позивачем в обґрунтування даного позову, спростовуються фактом правомірності набуття - ТОВ "Інкомтрейд Холдінг" та ТОВ "Сіті Прем'єр" права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Драгоманова, №35/55, встановленим рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/6922/15-г, яке набрало законної сили.

У подальшому Київською міською радою було прийнято рішення від 10.09.2015 №1005/1869 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПРЕМ'ЄР" земельної ділянки для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на вул. Драгоманова, 35/55 у Дарницькому районі м. Києва", яким затверджено Проект землеустрою та передано ТОВ "СІТІ ПРЕМ'ЄР" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4016 га за адресою з цільовим призначенням, вказаним у рішенні, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014 № 202).

На виконання названого рішення між Київською міською радою та ТОВ "СІТІ ПРЕМ'ЄР" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,4016 га по вул. Драгоманова, 35/55 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:002:0030), який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. 27.12.2015 за № 6069.

Правомірність рішення Київської міської ради від 10.09.2015 №1005/1869 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПРЕМ'ЄР" земельної ділянки для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на вул. Драгоманова, 35/55 у Дарницькому районі м. Києва" підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1200/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016. А ухвалою Верховного Суду України від 27.04.2017 відмовлено у допуску справи № 910/1200/16 до провадження Верховного Суду України (том 3 а.с. 154-173).

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла з 04.06.2016) розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:

1) знищення об'єкта нерухомого майна;

2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна;

3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва.

Частиною четвертою указаної статті Закону передбачено, що у разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об'єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об'єкта скасовується. Для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об'єкту.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта.

З матеріалів справи вбачається, що на час вирішення даної адміністративної справи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 27.12.2017 за ТОВ "Сіті Прем'єр" було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: "Багатоповерховий житловий будинок з об'єктами обслуговування населення", загальною площею 8977,4 кв. м.

Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 27.12.2017 № 818 присвоєно об'єкту нерухомості "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на вулиці Драгоманова, 35/55 у Дарницькому районі міста Києва" (завершення будівництва), поштову адресу - вул. Драгоманова, 38 у Дарницькому районі міста Києва.

Висновком ТОВ "БТІ М" від 04.01.2018 № 04/01, виданого ТОВ "Сіті прем'єр", підтверджено технічну можливість поділу об'єкта нерухомого майна "Багатоповерховий житловий будинок з об'єктами обслуговування населення", загальною площею 8977,4 кв. м." на визначені вказаним висновком новоутворені об'єкти нерухомого майна.

З долучених до матеріалів справи витягів вбачається, що з січня 2018 року за ТОВ "Сіті прем'єр" зареєстровано право власності на новоутворені окремі об'єкти житлової нерухомості - квартири, розміщені у будинку № 38 по вул. Драгоманова, 38 у м. Києві.

Встановлені обставини свідчать про те, що станом на час вирішення даної адміністративної справи реєстраційна справа щодо об'єкта незавершеного будівництва багатоповерхового будинку з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), об'єкт житлової нерухомості, що розташований по вул. Драгоманова, буд. 33/55 у м. Києві, закрита, а реєстраційний номер такого об'єкта скасований.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з моменту реєстрації права власності за ТОВ "Сіті прем'єр" на новостворений об'єкт нерухомого майна, оскаржувані рішення відповідачів не створюють жодних правових наслідків для позивача.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись вимогами ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову заступника прокурора міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко Повний текст рішення складено та підписано 23 березня 2018 року.