ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.03.2018 Справа № 905/3028/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» , м.Селидове Донецької області
до відповідача: ОСОБА_1 торгово-промислової палати, м.Краматорськ Донецької області
про: 1) визнання незаконними дії відповідача у відмові задоволення заяви №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками); 2) зобов'язання відповідача розглянути заяву №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , Регламенту та засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили),
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 38/12.1-22 від 26.12.17
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» м.Селидове звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 торгово-промислової палати, м.Краматорськ про: 1) визнання незаконними дії відповідача у відмові задоволення заяви №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками); 2) зобов'язання відповідача розглянути заяву №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , Регламенту та засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірну відмову відповідача у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання / фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками). Вказує, що у зв'язку з транспортною блокадою залізниці на території ОСОБА_1 та Луганської областей, що розпочалася з 11.02.2017р., заборонено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах ОСОБА_1 і Луганської областей, при тому, що видобування надр та все майно, виробничі потужності ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» , які використовуються у господарській діяльності, знаходились і на теперішній час знаходяться на території Донецької області (м.Макіївка, м.Харцизськ), яка є територією проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим підприємство не має можливості реалізувати видобуваєме вугілля на територію, підконтрольну органам державної влади України та отримувати грошові кошти за реалізований товар.
Такі обставини, як неможливість пересування та приймання до перевезення вагонів на станціях ОСОБА_1 залізниці, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції є надзвичайними, непереборною силою у розумінні ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , у зв'язку з чим неправомірною є відмова відповідача у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.
В письмових поясненнях від 16.02.18р. №47-юр позивач також зазначив, що своєчасно оплатити свої зобов'язання з рентної плати позивач не міг, оскільки були заблоковані грошові кошти на рахунку, який використовувався позивачем для забезпечення господарської діяльності підприємства та акумулювання грошових коштів для оплати податків і зборів (у тому числі рентної плати), через розпочату процедуру виведення ПАТ Діамантбанк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Відповідач надав відзив на позов від 25.01.2018р. №37/12.1-20-03, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач на свій ризик здійснював господарську діяльність у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Оскільки позивач був обізнаний про ситуацію, що склалась в регіоні, та міг передбачити можливі наслідки, він не може посилатися на такі обставини, що унеможливили виконання певних зобов'язань, як на надзвичайні та непередбачувані. Крім того, невиконання Позивачем зобов'язання зі сплатити рентної плати за користування надрами за І квартал 2017р було обумовлено саме відсутністю коштів, що не є Форс-мажорною обставиною згідно п.3.2 Регламенту, та норм діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
В серпні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» звернулось до Торгово-промислової палати України з заявою від 30.08.2017р. №156-юр про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст.100 Податкового кодексу України).
У вказаній заяві ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» , посилаючись на факт знаходження на території Донецької області (м.Макіївка, м.Харцизськ) видобування надр та всього майна, виробничих потужностей товариства, які використовуються у господарській діяльності, а також на заборону переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах ОСОБА_1 і Луганської областей, зазначив, що такі обставини, як неможливість пересування та приймання до перевезення вагонів на станціях ОСОБА_1 залізниці, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції є надзвичайними, непереборною силою у розумінні ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні .
Датою настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач зазначив - 11.02.2017р., та вказав, що такі обставини тривають і на момент подання заяви (п.8 заяви).
До заяви позивачем було додані документи, які визначені в додатках до цієї заяви (п. 14 заяви), в тому числі платіжне доручення з відміткою банку про оплату послуг за засвідчення форс-мажорних обставин за встановленим тарифом.
Торгово-промислова палата України в листі від 29.09.2017р. №612/12.1-18-03, посилаючись на п.6.8. Регламенту, запропонувала Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» надати додаткові докази щодо неможливості сплати завзначеного податку будь-яким із способів, передбачених чинним законодавством та причинно-наслідкового зв'язку між зазначеними в заяві від 30.08.2017р. №156-юр від 30.08.2017р. подіями та неможливістю виконання зобов'язання зі сплати податку.
У зв'язку з викладеним позивачем були направлені на адресу відповідача додаткові пояснення від 17.10.2017р. №197-юр.
В листі від 27.10.2017р. №678/12.1-19-03 ОСОБА_1 торгово-промислова палата повідомила позивача, що за результатом розгляду заяви позивача і наданих документів встановлено наступне:
Заявник не виконав свій обов'язок щодо сплати до 20.05.2017р рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший квартал 2017р, та не виконує по теперішній час.
В п.6 заяви Заявник зазначає, що виконання обов'язку неможливо через наявність наступних обставин: блокади залізничних шляхів у лютому 2017р; тривалої перерви в роботі транспорту, регламентованої умовами відповідних рішень та актами державних органів влади; припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення. Також зазначено, що перелічені обставини унеможливлюють ведення господарської діяльності. Виробничі потужності, що знаходяться у м.Макіівката м.Харцизськ, перемістити на територію, підконтрольну органам державної влади України, неможливо.
Ст. 252.3 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.
Податковим кодексом України визначено, що сплата податків та зборів може здійснюватися в готівковій або безготівковій формі. Основні правила розрахункових операцій банків закріплені в ст.ст.341-344 ГК України, главах 72 і 74 ЦК України, Законі України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., Законі України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. Детальна регламентація міститься в Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» , затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.
Діючими нормами законодавства зазначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Заявник не надав документів, які б свідчили про неможливість виконання свого обов'язку щодо сплати рентної плати за користування надрами у термін зазначений у Заяві способом передбаченим законодавством.
Виходячи із вищезазначеного, керуючись пп. 6.9, 6.14:Регламенту, ОСОБА_1 ТПП не вбачає підстав для засвідчення форс-мажорних обставин. .
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач вважає відмову в задоволенні заяви про засвідчення форс-мажорних обставин від 30.08.2017р. №156-юр від 30.08.2017р. такою, що порушує його охоронюваний законом інтерес на отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що і стало підставою для звернення до суду про захист порушеного охоронюваного законом інтересу шляхом визнання незаконними дій Торгово-промислової палати України у відмові в задоволенні заяви.
Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. за №44(5).
Згідно з п.6.3 Регламенту заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов'язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин.
Відповідно до п.3.3 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Підпунктом 3.3.1 п.3.1 Регламенту визначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Згідно з п.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Відповідно до п.6.4 Регламенту до заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають додаватись, зокрема, дані заявника про невиконані зобов'язання за договором, контрактом, угодою тощо або відповідно до акта органів державної влади, які неможливо виконати через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ОСОБА_3 приписом ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Як зазначалося вище, позивачем подавалась заява від 30.08.2017р. №156-юр до ОСОБА_1 торгово-промислової палати з метою отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками).
ОСОБА_3 приписом ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
ОСОБА_3 змістом п.3.2 Регламенту не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Як встановлено судом, 01.12.2008р. ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» було отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами строком до 02.09.2024 року, для видобування кам'яного вугілля і супутніх корисних копалин та компонентів в м.Донецьку.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований за адресою: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Щорса, 6.10, кв.67.
ОСОБА_3 змістом п.2.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» , основною метою створення і діяльності товариства є виробнича, комерційна, посередницька, фінансова і інша господарська діяльність для отримання прибутку й наступного його розподілу між учасниками.
Видами діяльності товариства за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, є: добування кам'яного вугілля; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами,; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
ОСОБА_3 приймання-здачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» від ВАТ «Шахтоуправілння «Донбас» 15.03.2010р. було передано майно, що знаходиться в селищі Розівка Шахтарського району Донецької області, в місті Жданівка Донецької області, в місті Макіївка Донецької області.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності Українизапроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014.
Отже, з огляду на вищевикладене, та враховуючи Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, міста знаходження видобування надр та певного майна, виробничих потужностей ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» (м.Макіївка, м.Харцизськ Донецької області) належать до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Як вказує позивач, вивіз вугільної продукції з зони АТО відбувався згідно із положеннями Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території ОСОБА_1 та Луганської областей) від 12.06.15 № 415 "Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах ОСОБА_1 та Луганської областей" на підставі наданого СБУ та ДФСУ дозволу на перевезення вугілля з неконтрольованої території АТО на територію, підконтрольну органам державної влади України, для забезпечення вугіллям українські теплоелектростанції.
Проте, переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах ОСОБА_1 та Луганської областей було тимчасово припинено, відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України", введеним в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 62/2017.
Також позивачем суду був наданий звіт ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» про фінансові результати за 1 квартал 2017 р., який свідчить про наявність збитків у позивача в зазначений звітний період.
Відповідно до податкової декларації ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» за І квартал 2017р. податкове зобов'язання з рентної плати за звітний період складає 1 772 887,95 грн.
Згідно з пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр, а положеннями пп. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України визначено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл.
Згідно з п. 252.6 ст. 252 ПК України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки (п. 257.2, п. 257.3 ст. 257 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 252.3 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (п. 257.5 ст. 257 ПК України).
Положеннями пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54, п. 46.1 ст. 46, абз. 2 п. 46.6 ст. 46 та п. 49.2 ст. 49 ПК України узгодженою є сума податкового зобов'язання, яка визначена самостійно платником і задекларована ним в податковій декларації за формою податкової декларації з окремого податку, яка набула чинності в установленому законодавством порядку.
У відповідності до п. 257.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Як вбачається з матеріалів справи декларації були подані 14.04.2014р.
Отже, позивач мав сплатити рентну плату за видобуті у І кварталі 2017р корисні копалин, але на момент подання цієї заяви не сплатив.
В адресованому позивачу листі №678/12.1-19-03 від 27.10.2017р. відповідач зазначав, що заявник не надав ОСОБА_1 ТПП документів, які б свідчили про неможливість виконання свого обов'язку щодо сплати рентної плати за користування надрами у термін зазначений в заяві способом передбаченим законодавством.
В п.6.9. Регламенту, вказано, що надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити, зокрема, про причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Дійсно, починаючи з середини лютого 2017р. виникли обставини, які мають ознаки непередбачувальних, а саме, блокади залізничних шляхів; тривалі перерви в роботі транспорту та заборона приймання до перевезення всіх вантажів та порожніх вагонів згідно конвенції Укрзалізниці №Ц-1/74 від 11.02.2017р; припинення з 15.03.2017р переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах ОСОБА_1 та Луганської областей на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017р, введеного в дію указом Президента України №62/2017р від15.03.2017р, конвенції Укрзалізниці №Ц-1/2-2/156 від 15.03.2017р., у зв'язку з чим позивач не мав можливості вивезти видобуту вугільну продукцію на територію, підконтрольну органам державної влади України.
Проте, суд вважає, що такі обставини є свідченням неможливості виконання таких зобов'язань як постачання вугілля, а не відсутність платоспроможності саме внаслідок цих обставин.
Так, зокрема, поза межами доведення у справі залишилось, що позивач не має іншого, ніж переданого до статутного фонду майна, в т.ч. грошових коштів, за рахунок якого можливо здійснити погашення заборгованості зі сплати рентної плати.
Виходячи з вище наведеного, підставою невиконання податкового зобов'язання ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» (сплати рентної плати за користування надрами за І квартал 2017р.) є відсутність грошових коштів, що за змістом п.3.2. Регламенту не вважається форс-мажорною обставиною.
Посилання позивача на неможливість використання наявних в нього грошових коштів у зв'язку з заблокуванням грошових коштів ТОВ «Шахтоуправілння «Донбас» на рахунку ПАТ Діамантбанк , судом до уваги не приймається, оскільки доказів, що вказаний рахунок є єдиним рахунком позивача суду також не надано.
Слід зауважити, що збиткова діяльність за відповідний звітний період, також не доводить обставину за якою позивач на дату сплати рентних платежів не мав належного обсягу грошових коштів.
Та взагалі, не підтверджено належними доказами, що з настанням непереборних обставин позивачем було припинено всі розрахункові операції з контрагентами, що мало б свідчити про дійсність тверджень останнього про неможливість виконання, в т.ч. і податкового зобов'язання.
ОСОБА_3 таких обставин, господарський суд погоджується із тим, що ОСОБА_1 Торгово-промисловою палатою було правомірно відмовлено у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» .
Крім того, відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача у відмові задоволення заяви №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) та про зобов'язання відповідача розглянути заяву №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , Регламенту та засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. ОСОБА_3 приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій незаконними, зобов'язання відповідача вчинити дії (зобов'язати відповідача розглянути заяву №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , Регламенту та засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Проте, відповідно до ст.1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Висновок ТПП не є актом державного органу, а є лише одним із видів документів, видача (або невидача) якого, залежить від наявності (або відсутності) певних обставин.
Враховуючи недоведення позивачем належними та допустимими доказами порушеного права, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправілння «Донбас» , м.Селидове Донецької області, до відповідача ОСОБА_1 торгово-промислової палати, м.Краматорськ Донецької області, про 1) визнання незаконними дії відповідача у відмові задоволення заяви №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками); 2) зобов'язання відповідача розглянути заяву №156-юр від 30.08.2017р. про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , Регламенту та засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
В судовому засіданні 14.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2018р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua .
Суддя О.М. Сковородіна
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 28.03.2018 |
Номер документу | 73001702 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.М. Сковородіна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні