Рішення

від 26.03.2018 по справі 910/19753/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 26.03.2018Справа №  910/19753/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. розглянув матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІВАТ-ФУД ЦЕНТР" (93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини буд. 37-Б) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Треверс Груп" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 144 б ) про стягнення 256  449,96 грн. Представники учасників судового процесу: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІВАТ-ФУД ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Треверс Груп" про стягнення 256 449,96 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки товарів №495 від 13.06.2017 року не розрахувався за поставлений Товар, внаслідок чого у позивача утворилась заборгованість у розмірі 256  449,96 грн. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь: 256  449,96 грн. – заборгованості, 3  846,75 грн. – судового збору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05.12.2017 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 року розгляд справи відкладено на 24.01.2018 року. 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Відповідно до пункту 9 частини 1 розділу XI перехідних положень Господарського процесуального кодексу України  в новій редакції від 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У судове засідання 24.01.2018 року представники відповідача не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. У судовому засіданні 24.01.2018 року судом роз'яснено про набрання чинності Законом України від 03.10.2017р. N2147-VIII. Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є: - справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Врахувавши, що оскільки у справі №910/19753/17 ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу приписів ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, про що судом було прийнято відповідну ухвалу від 24.01.2018 року. Крім того, ухвалою Господарського суд міста Києва від 24.01.2018 року встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) – протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази направлення відзиву та заперечень позивачу надати суду. Відповідачем без поважних причин письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвали суду в даній справі повернуто з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 9 ст. 165 ГПК України). Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 13.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІВАТ-ФУД ЦЕНТР" (далі по тексту – позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Треверс Груп" (далі по тексту – відповідач, покупець) укладено Договір поставки товарів №495 (далі по тексту – Договір), за умовою якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується в обумовлені терміни передавати у власність Покупця (поставляти) фасовану мінеральну воду (в ПЕТ-пляшках, скляних пляшках тощо), безалкогольні напої, молочні продукти та інші продовольчі товари, далі по тексту «Товар», згідно попереднього замовлення Покупця, погодженого з Постачальником, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та, своєчасно оплачувати його. Відповідно до п.3.1. Договору ціна на товар формується згідно прайс-листів Постачальника, діючих на момент замовлення товару Покупцем, і вказується в накладних на поставку. Згідно з п. 3.4. Договору покупець оплачує поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Сторін цього Договору, якщо Постачальник не повідомив про необхідність перерахування грошових коштів на інший рахунок, або готівкою. Поставлений товар, в тому числі безповоротна тара, зазначена в накладній, повинен бути сплачений Покупцем повністю протягом 14 (чотирнадцять ) календарних днів з моменту його отримання (п.3.5. Договору). На виконання умов Договору позивач поставлене та передано у власність, а відповідачем прийнято товар на суму 256  449,96 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, а саме: - №КПФ00043356 від 08.08.2017 на суму 4 924,00 грн.; - №КПФ00043566 від 08.08.2017 на суму 15 978,82 грн.; - №КПФ00047833 від 11.08.2017 на суму 18 536,10 грн.; - №КПФ00047905 від 11.08.2017 на суму 835,20 грн.; - №КПФ00050632 від 15.08.2017 на суму 1 520,00 грн.; - №КПФ00050669 від 15.08.2017 на суму 10 161,28 грн.; - №КПФ00050733 від 15.08.2017 на суму 23 891.19 грн.; - №КПФ00054946 від 18.08.2017 на суму 14 279,04 грн.; - №КПФ00054958 від 18.08.2017 на суму 5 045,01 грн.; -№КПФ00054965 від 18.08.2017 на суму 12 803,19 грн.; - №КПФ00057395 від 22.08.2017 на суму 23 364,49 грн.; - №КПФ00057451 від 22.08.2017 на суму 58 812,80 грн.; - № КПФ00057485 від 22.08.2017 на суму 66 298,84 грн. Суд звертає увагу, що відповідачем підписані вищевказані накладні без жодних зауважень та заперечень з приводу якості та кількості товару. Згідно з п. 1 Інформаційного листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України». В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено зобов'язання з оплати вартості отриманого товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з його повної оплати плати в розмірі 256  449,96 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона — постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. З наданих позивачем та не спростованих відповідачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачу у власність товар, а відповідач не сплатив на користь позивача повну вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 256  449,96 грн. Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 256  449,96 грн. (заборгованості), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Треверс Груп" (02002, м. Київ, ВУЛИЦЯ СТЕПАНА САГАЙДАКА, будинок 114 Б; код ЄДРПОУ 40880861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІВАТ-ФУД ЦЕНТР" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ЛІЩИНИ, будинок 37 Б; код ЄДРПОУ 41191295) 256  449 (двісті п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 96 коп. – заборгованості, 3  846 (три тисячі вісімсот сорок шість) грн. 75 коп. – судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України) У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (абзац 2 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.17. № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                            М.М. Якименко