Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/20465/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018Справа № 910/20465/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп", м. Київ

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Яндульський Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 15.03.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 28.03.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

20 листопада 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 15.11.2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за договором № WWGMBX у загальному розмірі 16 685,77 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 77 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 4 107,35 грн., заборгованості за відсотками - 5 442,95 грн. та заборгованості по пені в сумі 7 135,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/20465/17, розгляд справи призначено на 12.12.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 року розгляд справи відкладено на 16.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 року судом постановлено здійснювати розгляд справи № 910/20465/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27.02.18 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 27.02.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/20465/17 до судового розгляду по суті на 15.03.2018 року о 11:10 год. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 27.02.2018 року.

В судове засідання 15.03.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 15.03.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2018р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухилився від визнання кредиторських грошових вимог позивача в сумі 16 685,77 грн., зокрема згідно заяви останнього № 20170731РВ0000000499 від 13.09.2017р., а тому в силу ст.ст. 105, 111, ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за договором № WWGMBX у загальному розмірі 16 685,77 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 77 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 4 107,35 грн., заборгованості за відсотками - 5 442,95 грн. та заборгованості по пені в сумі 7 135,47 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПРИВАТБАНК", як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ ГРУП", як Клієнтом, був укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № WWGMBX шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (по тексту - Умови) і Заява на банківське обслуговування, належним чином заповнена і підписана Клієнтом, у сукупності є укладеним між Клієнтом суб'єктом господарювання та Банком Договору банківського обслуговування суб'єктів господарювання (надалі - Договір).

З матеріалів справи вбачається про використання Клієнтом корпоративної карти за № 5169332403168951, що підтверджується виписками по рахунку та платіжними дорученнями (копії містяться в справі).

Матеріали справи містять заяву про кредиторські вимоги № 20170731РВ0000000499 від 13.09.2017р. в сумі 16 685,77 грн., позивача до ліквідаційної комісії відповідача, в якій Банк просив: розглянути його вимоги з оплати заборгованості за Договором в сумі 16 685,77 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять тисяч 77 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 4 107,35 грн., заборгованості за відсотками - 5 442,95 грн. та заборгованості по пені в сумі 7 135,47 грн.; визнати вищеперелічені вимоги, включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ ГРУП" (код ЄДРПОУ: 39738249) на суму 16 685,77 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять тисяч 77 коп.) й оплатити зазначену суму заборгованості на поточний рахунок ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", реквізити якого можна отримати при звернені до відділення Банку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" з 27.04.2016р. перебуває у стані припинення, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ (копія міститься в справі).

У відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Згідно положень ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В силу приписів ст. 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього кодексу. У разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

З наведених положень чинного законодавства випливає, що в процесі ліквідації юридичної особи лише грошові вимоги, пред'явлені кредитором до закінчення встановленого строку для пред'явлення вимог кредиторами, підлягають обов'язковому розгляду ліквідаційною комісією, з прийняттям відповідного рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист за реєстр. № 4902714260764 не вбачається про обставини направлення Банком на адресу ліквідаційної комісії Клієнта (код ЄДРПОУ 39738249) заяви про кредиторські вимоги № 20170731РВ0000000499 від 13.09.2017р.

Зі змісту вказаного опису випливає про направлення заяви з кредиторськими вимогами до іншої особи, а саме - ПП Вега Трейдінг , код ЄДРПОУ 36881340.

З долученого до справи реєстру за № 4910007996030 з Укрпошти не слідують дані про направлення Банком на адресу ліквідаційної комісії Клієнта заяви про кредиторські вимоги № 20170731РВ0000000499 від 13.09.2017р., оскільки відсутнім є опис вкладення у цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку, що підтверджувало б направлення Банком вказаних документів, у зв'язку із чим судом відхиляються доводи позивача щодо факту направлення Банком на адресу ліквідаційної комісії Клієнта заяви про кредиторські вимоги № 20170731РВ0000000499 від 13.09.2017р.

За таких обставин, встановлена відсутність факту невизнання відповідачем суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов.

Згідно з п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені судом обставини та факти, позовні вимоги, за викладених в позовній заяві б/н від 15.11.2017 року обставин щодо зобов'язання вчинити дії, є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позову, судові витрати по справі, в силу ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2018р.

Суддя О.В. Котков