Рішення

від 27.03.2018 по справі 910/2013/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/2013/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київліфтпоставка"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто"

про стягнення 25 639, 92 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київліфтпоставка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" про стягнення 25 639, 92 грн., з яких: 4 890, 38 грн. - 3 % річних та 20 749, 54 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами №290115 від 30.01.2015, № 280115 від 30.01.2015, № 080216 від 08.02.2016, № 011016 від 01.10.2016, № 021016 від 01.10.2016, № 011216 від 01.12.2016 та вчасно не здійснив оплату виконаних позивачем робіт. Факт неналежного виконання зобов'язань Відповідачем встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/13683/13 від 14.09.2017, відповідно до якого з відповідача стягнуто на користь позивача 329 903 грн. 57 коп. - основного боргу, 44 860 грн. 48 коп. - пені, 24 353 грн. 99 коп. - збитків від зміни індексу інфляції, 5 399 грн. 32 коп. - 3% річних, 6 067 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1837/18. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 по справі № 910/13683/17, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (відповідач) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київліфтпоставка" (позивач) 329 903 грн. 57 коп. - основного боргу, 44 860 грн. 48 коп. - пені, 24 353 грн. 99 коп. - збитків від зміни індексу інфляції, 5 399 грн. 32 коп. - 3% річних, 6 067 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13683/17 від 14.09.2017 залишено без змін.

Під час розгляду справи № 910/13683/17 Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач не виконав свого обов'язку за договорами № 290115 від 30.01.2015 на технічне обслуговування і ремонт системи диспетчерсього зв'язку, № 280115 від 30.01.2015 на повне обслуговування і ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку, № 080216 від 08.02.2016 на повне обслуговування і ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку, № 011016 від 01.10.2016 на повне обслуговування і ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку, № 021016 від 01.10.2016 на повне обслуговування і ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку, № 011216 від 01.12.2016 на повне обслуговування і ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку та своєчасно не здійснив оплату виконаних позивачем робіт.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Під час розгляду справи № 910/13683/17 судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарськими договорами в частині сплати коштів за виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту ліфтів будинку та за послуги з чергування двох електромеханіків ліфтового обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

У частині п'ятій статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавство не обмежує можливість позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат (за період з 15.08.2017 по 20.02.2018) та встановив їх обґрунтованість та доведеність.

За таких обставин, позовні вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 4 890, 38 грн. Та 20 749, 54 грн. - інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-А/4, офісне приміщення 34, ідентифікаційний код 35429115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київліфтпоставка" (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 46/1 літера А, ідентифікаційний код 39504519) 4 890 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 38 коп. - 3 % річних, 20 749 (двадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 54 коп. - інфляційні втрати та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 - витрати по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.03.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк