Рішення

від 20.03.2018 по справі 910/21288/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2018Справа № 910/21288/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Тур", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур", м. Київ

про стягнення 16 056,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Волошина О.В. (адвокат за ордером серії ДП № 1436/000050 від 01.09.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю Тур" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Агентським договором № 05/2203 на реалізацію туристичних послуг від 26.07.2017р. в розмірі 16 056,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 16.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018р. у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018р. підготовче засідання відкладено до 15.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2018р.

В судове засідання 20.03.2018р. представник відповідача вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.2018р. підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 20 березня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017р. між позивачем (турагент) та відповідачем (туроператор) укладено Агентський договір № 05/2203 на реалізацію туристичних послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого турагент зобов'язується від імені туроператора за винагороду надати туроператору послуги з реалізації сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

За умовами п. 1.3. Договору формою підтвердження повноважень турагента є Договір.

Згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору туроператор зобов'язувався надавати в повному обсязі туристичні послуги, замовлені турагентом і підтверджені туроператором на умовах договору.

Як передбачено в п. 3.1. Договору турагент сплачує туроператору вартість туристичного продукту, за винятком агентської винагороди, згідно з рахунком, виставленим туроператором, протягом одного банківського дня з дати направлення його турагенту.

Як зазначає позивач, на підставі рахунку-фактури № 49832 від 27.07.2017р., виставленого відповідачем, позивачем було придбано авіаквиток в обидва напрямки на ім'я ОСОБА_2 за напрямком Київ - Лісабон - Київ, дати вильоту 01 вересня 2017 року та дата повернення 15 вересня 2017 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 176 від 27.07.2017р. на суму 14 013,00 грн.

Позивач вказує на те, що відповідач, отримавши оплату за авіаційний квиток, послуги з організації авіаційного перевезення не надав та у зв'язку зі скасуванням рейсу, позивач на підставі рахунку-фактури ТОВ Персей Тревел №І.17-02047 від 23.08.2017р. придбано квиток для туриста ОСОБА_2 вартістю 16 056,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 207 від 29.08.2017р. на вказану суму.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.09.2017р. (докази направлення претензії у справі) на суму 16 056,00 грн., з яких 14 013,00 грн. вартість квитка, 2 043,00 грн. різниця вартості між скасованим та новим квитком, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором).

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Матеріалами справи підтверджується придбання позивачем авіаційного квитка у відповідача на суму 14 013,00 грн. (рахунок-фактура № 49832 від 27.07.2017р., платіжне доручення № 176 від 27.07.2017р.).

Відповідно до п. 2.1.4. п. 2.1. Договору відповідач зобов'язувався інформувати позивача електронною поштою, факсом, або шляхом розміщення на офіційному сайті туроператора щодо змін тривалості туру, умов перельоту, проживання, харчування, а також змін програми туру, про що турагент своєчасно повідомляє туристу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, що також не спростовано останнім, отримавши оплату за авіаційний квиток, послуги з організації авіаційного перевезення не надав та у зв'язку зі скасуванням рейсу, позивачем було придбано квиток для туриста ОСОБА_2 вартістю 16 056,00 грн. у ТОВ Персей Тревел (рахунок-фактура №І.17-02047 від 23.08.2017р. та платіжне доручення № 207 від 29.08.2017р.).

Доказів на підтвердження повернення позивачеві вартості придбаного останнім квитка (14 013,00 грн.) та 2 043,00 грн. - різниці вартості між скасованим та новим квитком, в тому числі й у відповідь на претензію позивача, відповідачем до матеріалів справи не надано

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/21288/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу в розмірі 16 056,00 грн.

Щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 400,00 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2017р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Волошиною О.В. був укладений договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язався надавати за плату юридичні послуги, гонорар за виконання якої згідно актів виконаних робіт про надання правової допомоги від 29.12.2017р. та від 20.03.2018р. (додатки № 1 та № 2 до договору) разом становить 10 400,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвоката Волошиної О.В. грошові кошти в розмірі 10 400,00 грн., що підтверджується квитанціями № 08 від 29.12.2017р. на суму 7 400,00 грн. та № 20 від 20.03.2018р. на суму 3 000,00 грн.

При здійсненні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, на виконання приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України, судом встановлено, що дана справа є нескладною (в розумінні ст. 12 ГПК України є малозначною), а виконані адвокатом роботи (надані послуги) не відносяться до категорії складних та не пов'язані із застосуванням значного обсягу законодавства, у зв'язку з цим, а також виходячи з заявленої суми позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу на суму 3 200,00 грн., що становить майже 20 % від ціни позову.

Судовій збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" (ідентифікаційний код 34578519, адреса: 04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд. 9/8, кв. 213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Тур" (ідентифікаційний код 37702954, адреса: 02068, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 38, кв. 586) 16 056,00 грн. (шістнадцять тисяч п'ятдесят шість гривень 00 коп.) суми основного боргу, 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.03.2018р.

Суддя С.М. Морозов