Рішення

від 27.03.2018 по справі 910/1837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/1837/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства "АТП 13060"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон Фрейт"

про стягнення 14 694, 18 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон Фрейт" про стягнення основного боргу в розмірі 14 694, 18 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором оренди № 296 від 22.05.2014 та договором про надання послуг № 261 від 01.07.2013.

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1837/18. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "АТП 13060" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Скорпіон Фрейт" (відповідач) 22.05.2014 укладено договір оренди № 296, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування для здійснення господарської діяльності нежитлове приміщення (корпус № 4) загальною площею 64, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26.

За умовами пункту 1.5 договору оренди № 296 строк оренди починається з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення та закінчується через один календарний рік. Право користування приміщенням виникає у відповідача з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Факт отримання відповідачем у строкове користування нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26, загальною площею 64, 0 кв.м. (виробничий корпус № 4) підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.06.2014.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договору оренди № 296 відповідно до пункту 6.1 сторони встановили з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди № 296 орендна плата за користування приміщенням за один квадратний метр становить 70, 00 грн. Загальний розмір щомісячної плати на момент укладання становить 4 480, 00 грн. та підлягає перерахунку з урахуванням фактичної площі приміщень, вказаних у акті приймання-передачі та положень пункту 3.6 договору (пункт 3.2). Згідно пункту 3.6 договору індексація орендної плати проводиться з урахуванням офіційного рівня інфляції та підлягає пропорційному збільшенню у разі підвищення плати за землю, інших податків, зборів чи обов'язкових платежів. Розмір орендної плати може змінюватися позивачем, про що відповідач повідомляється не менш ніж за 15 днів.

У зв'язку зі збільшенням розміру орендної плати, сторонами у справі укладено додаткові угоди до договору № 296, зокрема, додаткова угода від 16.12.2014, відповідно до якої з 01.01.2015 орендна плата за 1 кв.м. користування приміщенням становить 76, 62 грн. Загальний розмір щомісячної орендної плати на момент укладення становить 4 903, 68 грн. та підлягає перерахунку з урахуванням фактичної площі приміщень, вказаних у акті приймання-передачі та положень пункту 3.6 договору; відповідно до додаткової угоди від 08.02.2016 орендна плата з 01.03.2016 за 1 кв.м. становить 92, 46 грн., загальний розмір 5 917, 44 грн.; з 11.01.2017 орендна плата за 1 кв.м становить 104, 00 грн., загальний розмір 6 656, 00 грн.

У додатковій угоді від 15.09.2015 сторони домовились про порядок компенсації витрат відповідача на оплату обслуговування електричних мереж, які знаходяться на території позивача. Відповідно до зазначеної угоди додатково до орендної плати відповідач повинен компенсувати позивачу витрати по обслуговуванню електромереж та електропідстанції, а також пов'язаних з ним споруд та обладнання (ремонт, заміна, витратні матеріали, обслуговування). Крім того, у додатковій угоді від 22.05.2014 сторони домовились про порядок компенсації витрат позивача на оплачу електричної енергії, яка споживається відповідачем у приміщенні, що орендується відповідно до договору оренди.

Пунктом 3.3 договору оренди № 296 передбачено, що орендна плата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку на підставі рахунків-фактури позивача протягом трьох банківських днів з дати їх отримання. Якщо відповідного рахунку не отримано, відповідач може звернутися до позивача з метою його отримання до настання термінів оплати, що визначені договором. Відповідні рахунки та акти виконаних робіт мають бути надані відповідачу помісячно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та відповідачем підписано акти виконаних робіт № 28 від 31.01.2017 на суму 5 917, 44 грн., № 384 від 28.02.2017 на суму 1437, 44 грн., № 228 від 28.02.2017 на суму 4 480, 00 грн., тобто до сплати підлягає орендна плата за вказаний період у розмірі 11 834, 88 грн.

Відповідач зобов'язаний щомісячно вносити орендну плату не пізніше десятого календарного числа місяця, що передує місяцю, за який вноситься орендна плата. Орендна плата нараховується з моменту передачі майна за актом здачі-приймання (пункт 3.4.3).

Згідно частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач, орендну плату за договором № 296 за період з січня 2017 по лютий 2017 у повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2017 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди № 296 від 22.05.2014, відповідно до якої сторони за взаємною згодою погодили достроково з 01.03.2017 припинити (розірвати) договір. Таким чином, сторони дійшли згоди про те, що останнім днем оренди є 28.02.2017.

Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Сторонами у справі, 28.02.2017 підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого нежитлового приміщення за договором оренди № 296 від 22.05.2014, відповідно до якого відповідач повернув орендоване за договором оренди майно, однак заборгованість не сплатив.

Крім того, 01.07.2013 позивачем та відповідачем укладено договір № 261 про надання послуг, відповідно до якого останній замовив, а позивач зобов'язався надати право на в'їзд автомобілів, що належать відповідачу на територію підприємства, за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26 та залишати їх на території в кількості десять місць.

Відповідно до пункту 1.3 договору № 261 транспортними засобами відповідача, яким надаються послуги є: автомобіль Renault Magnum (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), автомобіль Renault Magnum (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), автомобіль Daf (державний реєстраційний номер НОМЕР_3), автомобіль Mercedes Benz 1840 (державний реєстраційний номер НОМЕР_4), автомобіль Mercedes Benz Act (державний реєстраційний номер НОМЕР_5).

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони домовилися, що плата за надання послуг становить 400, 00 грн. в місяць. Щомісячна загальна плата становить 2 000, 00 грн. Перший платіж за даним договором у розмірі 4000, 00 грн. здійснюється відповідачем на рахунок позивача до 10.07.2013 (включно) і попереднім платежем, який розглядається як сума, яка підлягає зарахуванню до оплати послуг позивача за перший та останній місяць (пункт 3.1.2).

У зв'язку зі збільшенням розміру плати за договором № 261 сторонами укладено додаткові угоди від 16.01.2015, від 08.02.2016, від 11.01.2017, за умовами яких з 01.02.2015 щомісячна загальна плата становить 2 295, 60 грн., з 01.03.2016 плата за надання послуг за одне місце становить 550, 00 грн. в місяць, щомісячна загальна плата - 2750, 00 грн., з 01.02.2017 плата за надання послуг за одне місце становить 618, 20 грн. в місяць, щомісячна загальна плата - 3 091, 00 грн.

У період з січня 2017 по червень 2017 позивач надав, а відповідач прийняв послуги за договором № 261 на загальну суму 9 972, 80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, а саме: № 27 від 31.01.2017, № 227 від 28.02.2017, № 486 від 31.03.2017, № 682 від 30.04.2017, № 869 від 31.05.2017, № 961 від 18.06.2017, підписані та скріплені печатками підприємств.

За умовами договору № 261 відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно вартість послуг, наданих позивачем до сьомого числа розрахункового місяця, в не залежності від кількості транспортних засобів, що знаходились на території позивача (у межах зазначених у договорі) та їх в'їздів на територію останнього протягом кожного окремого місяця (пункт 3.2).

Однак, всупереч умов договору № 261 відповідач не сплатив у повному обсязі вартість наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 339, 30 грн.

Додатковою угодою від 16.06.2017 сторони дійшли згоди щодо розірвання договору про надання послуг № 261 від 01.07.2013 та погодили його припинення з 18.06.2017.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 12.01.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, листом № 15/01 від 15.01.2018, останній заборгованість у розмірі 14 694, 18 грн. підтвердив та зобов'язався сплатити у строк до 17.01.2018.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 14 694, 18 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон Фрейт" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, будинок 46, ідентифікаційний код 36482551) на користь публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект імені Газети Правда , будинок 35, офіс 707/1, ідентифікаційний код 03117085) 14 694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 18 коп. - основного боргу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:27.03.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк