Рішення

від 12.03.2018 по справі 910/977/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2018Справа № 910/977/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Княжич"

до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

про визнання припиненим правовідношення

При секретарю судового засідання: Єрмоловій Р.М.

Представники сторін:

від позивача : Кошаліченко В.С. - представник за довіреністю № б/н від 01.02.2018 р.;

від відповідача: Биков О.І. - представник за довіреність №18 від 05.02.2018р.

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Княжич" до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання припиненим правовідношення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки будь-яка заборгованість ТОВ "Княжич" перед ПАТ "Банк "Київська Русь" відсутня, що підтверджується довідкою №7027/23 від 04.08.2015 року, а право вимоги за договором іпотеки не передавалось, тому просить суд визнати припиненою іпотеку, оформлену договором іпотеки від 12 грудня 2011 року зареєстрований в реєстрі за №2547, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2018 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначити на 05.03.2018 року.

23.02.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 05.03.2018 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.03.2018 року.

В судовому засіданні 12.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

12.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Княжич" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2548, відповідно до умов якого вимога іпотекодержателя виникає з умов кредитного договору № 4723-47.2-07 від 27.02.2007 року, а також з будь-яких змін та доповнень до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, строку кредитування, суми кредиту тощо, надалі - кредитний договір-1, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем за умовами якого останній зобов'язаний в строк до 15.12.2011 року включно, у порядку та на умовах, встановлених кредитним договором-1, повернути іпотекодержателю кредитну заборгованість у розмірі 5 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитним коштами згідно з умовами кредитного договору-1, сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі у розмірах, порядку й у випадках, передбачених кредитним договором-1, надалі основне зобов'язання - 1.

Іпотека за цим договором забезпечує виконання основного зобов'язання-1 в частині сплати процентів за кредитним договором-1, нарахованих за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2011 року включно в сумі 40 057,00 грн. , строк сплати яких - 15 грудня 2011 року включно.

Вимога іпотекодержателя також виникає з умов кредитного договору № 12783-47.2-1 від 14.05.2007 року, а також будь-яких, змін та доповнень до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, строку кредитування, суми кредиту тощо, надалі - кредитний договір-2, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний в строк по 15.12.2011 року включно, у порядку та на умовах, встановлених кредитним договором-2, повернути іпотекодержателю кредитну заборгованість у розмірі 225 000 доларів США або еквівалент цієї суми (за курсом НБУ) в гривні, сплатити проценти за користування кредитним коштами згідно з умовами кредитного договору-2, сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі у розмірах, порядку й у випадках, передбачених кредитним договором-2, надалі основне зобов'язання - 2.

Іпотека за цим договором забезпечує виконання основного зобов'язання-2 в частині сплати процентів за кредитним договором-2, нарахованих за період з 01 січня 2011 року по 14 грудня 2011 року включно в сумі 6 113,27 грн. , строк сплати яких - 15 грудня 2011 року включно.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно надалі - предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 83) загальною площею 178,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В частині першій статті 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.6.2 договору іпотеки, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє по дату повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання припиненою іпотеки нежитлового приміщення (в літ. А) №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 83) загальною площею 178,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, оформлену договором іпотеки від 12.12.2011 року, позивач посилається на довідку відповідача №7027/23 від 04.08.2015 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що довідкою №7027/23 від 04.08.2015 року ПАТ Банк Київська Русь повідомила позивача про те, що станом на 03.08.2015 року ТОВ Княжич (код ЄДРПОУ 33779929) не має кредитної заборгованості перед ПАТ Банк Київська Русь . На дату складання довідки відсутні будь-які угоди, укладені між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Княжич .

Листом № кн/11 від 04.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо зняття заборон відчуження нерухомого майна та виключення запису щодо реєстрації обтяжень та іпотеки належного позивачу майна нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27.

У відповідь листом вих. №5674/42 від 14.11.2016 року відповідач відмовив у вчиненні зазначених дій мотивуючи необхідністю проходження ідентифікації новим керівником.

20.12.2016 року листом вих. № кн/14 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати листи для виключення нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, в місті Києві, що належать на праві власності позивачу з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з єдиного реєстру іпотек.

У відповідь на зазначений лист відповідач листом вих. №306/42 від 20.01.2017 року повідомив позивача про те, що за результатами інвентаризації встановлено: ПАТ Банк Київська Русь відступило право вимоги Тендіс Лімітед (місцезнаходження: Іраклі Стріт, 2, Екгомі, 2413, Нікосія, Кіпр) згідно договорів купівлі-продажу майнових прав від 18 травня 2012 року №33509-20/12-7 та від 20 грудня 2011 року №61428-20/11-7 право вимоги за кредитними договорами №4723-47.2-07 від 27.02.2007 року та №12783-47.2-1 від 14.05.2007 року та за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. 12.12.2011 року за реєстровим №2548 було. Водночас встановлено, що на даний час здійснюється досудове провадження №42015100000001149 за фактом заволодіння коштами ПАТ Банк Київська Русь посадовими особами банку та завдання йому майнової шкоди в значних розмірах.

Листом вих. №кн/4 від 17.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою надати засвідчені копії договорів купівлі-продажу майнових прав №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року та №61428-20/11-7 від 20.11.2011 року, кредитних договорів №4723-47.2- 07 від 27.02.2007 року та №12783-47.2-1 від 14.05.2007 року та знов вимагав вчинити дії щодо зняття заборон відчуження нерухомого майна та виключення запису щодо реєстрації обтяжень та іпотеки належного позивачу майна нежилих приміщень (в літ. А) №№1,2,3 (групи приміщень №83) загальною площею 178,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27.

У відповідь на звернення відповідач листом вих. №1364/42 від 12.04.2017 року зазначив, що підтвердити факти щодо проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2011р. №51428-20/11-7 від 18.05.2012р. №33509-20/12-7, які укладені між ПАТ Банк Київська Русь та Тендіс Лімітед, наразі не видається можливим, оскільки дані факти виступають предметом перевірки в межах досудового розслідування.

Судом враховано, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 по 19.06.2015 тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.2015 № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.07.2015 № 138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Банк "Київська Русь" опубліковано в газеті "Голос України" від 23.07.2015 за № 131 (6135).

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №1085 від 23.06.2016р. продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь на два роки по 16.07.2018р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2011 року між публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (продавець) та Тендіс Лімітед (покупець) укладено договір №61428-20/11-7 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує наступні майнові права: право вимоги до боржника. Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю Княжич , суть права вимоги продавця до боржника: заборгованість за кредитним договором №4723-47.2-07 від 27.02.2007р.

Відповідно до п.1.2 договору №61428-20/11-7 від 20.12.2011 року за цим договором передаються наступні права грошових вимог із кредитного договору:

1.2.1 право вимоги повернення кредиту в розмірі 2 071 950,22 грн.,

1.2.2 право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому кредитним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору, у розмірі 212 720,21 грн.,

1.2.3 право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно умов цього договору продавець передає покупцю належні йому права вимоги, як кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору та договорів забезпечення, а покупець приймає від продавця права вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду на умовах цього договору (п.1.3 договору №61428-20/11-7 від 20.12.2011 року).

Пунктом 1.4 договору №61428-20/11-7 від 20.12.2011 року передбачено, що документи, які підтверджують грошові вимог до боржника та їх забезпечення, надані у додатку до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які додатки до вищезазначеного договору, а тому неможливо встановить по якому договору забезпечення передано вимоги, а також, права вимоги щодо сплати процентів за користування кредитом за який період на дату підписання договору передані.

Також, 18.05.2012 року між публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (продавець) та Тендіс Лімітед (покупець) укладено договір №33509-20/12-7 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує наступні майнові права: право вимоги до боржника. Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю Княжич , суть права вимоги продавця до боржника: заборгованість за кредитним договором №12783-47.2-1 від 14.05.2007р.

Відповідно до п.1.2 договору №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року за цим договором передаються наступні права грошових вимог із кредитного договору:

1.2.1 право вимоги повернення кредиту в розмірі 316 203,09 грн.,

1.2.2 право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому кредитним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору, у розмірі 32 393,25 грн.,

1.2.3 право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно умов цього договору продавець передає покупцю належні йому права вимоги, як кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору та договорів забезпечення, а покупець приймає від продавця права вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду на умовах цього договору (п.1.3 договору №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року).

Відповідно до п.1.4 договору №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року вимоги продавця забезпечені наступними договорами: договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. 12.12.2011р. за реєстровим №2548.

Пунктом 1.4 договору №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року передбачено, що документи, які підтверджують грошові вимог до боржника та їх забезпечення, надані у додатку до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які додатки до вищезазначеного договору, а тому неможливо встановить права вимоги щодо сплати процентів за користування кредитом за який період на дату підписання договору передані.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про іпотеку передбачено, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 26.04.2016 року вбачається, що нежилі приміщення (в літ. А) №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 83) загальною площею 178,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, власником яких є ТОВ Княжич , є обтяжені іпотекою (договір іпотеки, 2548, 12.12.2011, приватний нотаріус КМНО Бочкарьова Н.М.) та іпотекодержателем є публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь .

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази перереєстрації заборони на нерухоме майно у зв'язку з укладенням договорів купівлі-продажу №61428-20/11-7 від 20.12.2011 року та №33509-20/12-7 від 18.05.2012 року.

Частиною 5 статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки, відповідно до довідки ПАТ Банк Київська Русь №7027/23 від 04.08.2015 року станом на 03.08.2015 року ТОВ Княжич (код ЄДРПОУ 33779929) не має кредитної заборгованості перед ПАТ Банк Київська Русь , тому суд вважає, що позивач не має невиконаних зобов'язань, забезпечених договором іпотеки від 22.12.2011 року перед відповідачем та беручи до уваги те, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, тому вимоги позивача щодо визнання припиненою іпотеки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, та надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на загальну суму 18 262,00 грн., з яких витрати зі сплати судового збору - 1 762,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16 500,00 грн.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та договір про надання правової допомоги №1 від 25.01.2018 року укладений між ТОВ Княжичі та адвокатським бюро Володимира Кошліченка .

Оскільки, матеріали справи не містять детальний опис робіт (наданих послуг) проведених адвокатом, а також відсутні докази здійснення відповідних витрат, тому вимоги позивача в частині стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 16 500,00 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 123, 126, 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненою іпотеку нежилого приміщення (в літ. А) №№1, 2, 3 (групи приміщень №83) загальною площею 178,30 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, оформлену договором іпотеки від 12 грудня 2011 року зареєстрований в реєстрі за №2548, посвідчених приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., укладений між товариства з обмеженою відповідальністю "Княжич" (02095, вул. Княжий затон, будинок 9, квартира 185, код ЄДРПОУ 33779929) та публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вулиця Хорива, будинок 11-А, ідентифікаційний код 24214088).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вулиця Хорива, будинок 11-А, ідентифікаційний код 24214088) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Княжич" (02095, вул. Княжий затон, будинок 9, квартира 185, код ЄДРПОУ 33779929) судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 28.03.2018 року.

Суддя С.М. Мудрий