Ухвала

від 28.03.2018 по справі 915/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 березня 2018 року Справа № 915/29/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляні” про заміну сторони (боржника) в судовому наказі в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТРЛІФТ” (юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, пров. Корабелів, 2; поштова адреса: 54020, м. Миколаїв, а/с 100)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляні” (54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6)

про: стягнення 147001,93 грн.,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Соляні” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням б/н від 22.03.2018 (вх. № 3555/18) про заміну сторони (боржника) в судовому наказі від 15 березня 2018 року в справі № 915/29/18 на правонаступника – ТОВ Компанія «ЕТС Україна» (ЄДРПОУ 31554212) згідно п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв'язку із перебуванням судді Алексєєва А.П. у відпустці, вищевказане клопотання у справі № 915/29/18 було передано на розгляд судді Смородіновій О.Г., про що свідчить протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням, дійшов висновку про повернення його заявнику без розгляду, з наступних причин:

16 лютого 2018 року Господарським судом Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. ухвалено рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТРЛІФТ” та стягнуто на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляні” грошові кошти в сумі 147001,93 грн., а також суму судового збору в сумі 2205,03 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

15 березня 2018 року, на виконання рішення від 16 лютого 2018 року, Господарський суд Миколаївської області видав відповідний наказ.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Так, боржник за наказом (ТОВ “Соляні”) звернувся до господарського суду з клопотанням про заміну боржника.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Крім того, за змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до змісту статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Клопотання ТОВ “Соляні” б/н від 22.03.2018 (вх. № 3555/18 від 23.03.2018) не відповідає вимогам ч. ч. 1 та 2 ст. 170 ГПК, що є підставою для повернення його заявнику без розгляду.

Так, у клопотанні:

- вказано невірні прізвище та ініціали судді (п. 3 ч. 1);

- відсутні підстави (як фактичні, так і правові) і докази на їх підтвердження щодо звернення ТОВ “Соляні” до господарського суду саме з цим клопотанням. При цьому, підстави звернення до господарського суду з клопотанням про заміну боржника потребують доказування у загальному порядку;

- не підтверджено повноважень особи, що підписала клопотання від імені ТОВ “Соляні”.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати заявнику на той факт, що обрана ним правова норма (п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження») не підлягає застосуванню господарськими судами України при вирішенні питання про заміну боржника, оскільки: по-перше, регулює зупинення вчинення виконавчих дій безпосередньо виконавцем, по-друге, процесуальний порядок заміни сторони виконавчого провадження у господарському процесі закріплений в ст. 334 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, недодержання заявником вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 170 ГПК України є підставою для застосування судом ч. 4 ст. 170 ГПК України – повернення клопотання про заміну сторони (боржника) без розгляду.

Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Соляні клопотання б/н від 22.03.2018 (вх. № 3555/18 від 23.03.2018) про заміну сторони (боржника) в судовому наказі від 15.03.2018 у справі № 915/29/18, – без розгляду.

Додаток (лише на адресу заявника): клопотання б/н від 22.03.2018 (вх. № 3555/18 від 23.03.2018) на 1-ому арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

          Суддя                                                                      О.Г. Смородінова