Рішення

від 22.03.2018 по справі 917/171/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018р. Справа № 917/171/18

м. Полтава

за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України, Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02000

до Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла", вул. Харківська, 25А, м.Кременчук, Полтавська область, 39622

про стягнення 4 472,25 грн. відшкодування шкоди (в порядку регресу)

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Обставини справи: Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла" про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 4 472,25грн

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.1191 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.02.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/171/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання 22.03.2018р. не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання №154 МТ від 16.03.2018, в якому просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Копія ухвали суду від 26.02.2018р., направлена на адресу відповідача, повернулася не врученою у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання у поштовому відділенні.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06.05.2015р. в м. Кременчуці по вул. Пролетарській сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю двох транспортних засобів: автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, який належить Малому КП «Фірма «Аделла» (Відповідач) та автомобіля НОМЕР_2 (автомобіль Потерпілої особи) власником якого є ОСОБА_2 (Потерпіла особа).

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль Потерпілої особи отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ та постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.06.2015 року.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної не була застрахована, потерпіла особа звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі звіту про незалежну оцінку майна № 0607 (визначення розміру матеріального збитку) спричиненого автомобілю Потерпілої особи, був складений наказ №6155 від 03.12.2015 року про виплату страхового відшкодування Потерпілій особі.

Відповідно до норм ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 159 грн. 66 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6155рв від 07.12.2015 року.

Також позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку завданого автомобілю Потерпілій особі в розмірі 1312,59 грн., про що свідчить платіжними дорученнями №301рв від 27.11.2015 року, № 147 від 28.07.2015 року (копії в матеріалах справи)

Відповідно до пункту 38.2.1 ст.З8 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» : Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.92 відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Частиною першою ст. 1191 Цивільного Кодексу України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та останній не застрахував цивільну-правову відповідальність на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, то Моторне (транспортне) страхове бюро України набуло право вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4472,25грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Фірма "Аделла" (вул. Харківська, 25А, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 22522029, інші відомості: відсутні) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02000, код ЄДРПОУ 21647131, інші відомості: відсутні) страхове відшкодування у розмірі 4472,25 грн. та 1762,00 грн. - судового збору. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Паламарчук В.В.