Постанова
від 28.03.2018 по справі 913/752/17
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018р. справа №913/752/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області ухваленого 21.11.2017р. (повний текст підписано 27.11.2017р.) у м. Харкові по справі №913/752/17 (суддя Рябцева О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол , м.Сєвєродонецьк Луганської області до Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , м. Сєвєродонецьк Луганської області про розірвання договору суборенди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Вістол , м. Сєвєродонецьк Луганської області (Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , м.Сєвєродонецьк Луганської області (Відповідач) про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р.

2. Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 27.11.2017р.) у справі №913/752/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол були задоволені в повному обсязі - розірвано договір суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р.

3. Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення Відповідачем умов спірного договору суборенди щодо внесення щомісячних орендних платежів, що є належною підставою для розірвання означеного договору. Окрім того, судом було зазначено, що оскільки доказів звернення Відповідача до Позивача з вимогою про припинення дії договору надано не було, останній (договір) є діючим, при цьому, наявність або відсутність актів здачі-прийняття робіт не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити належні за цим договором платежі.

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог апеляційної скарги та узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу:

3. Комунальне підприємство Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. у справі №913/752/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження у справі апелянт зазначає, що останнім (судом) не було застосовано п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та не припинено провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки на момент вирішення спору у судовому порядку правовідносини між Позивачем та Відповідачем щодо оренди нежитлового приміщення припинились внаслідок закінчення строку, на який було укладено спірний договір суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р. Окрім того, апелянт зазначає, що:

- суд помилково визнав спірний договір суборенди діючим з підстав відсутності доказів звернення Відповідача з вимогою про припинення дії договору до Позивача, оскільки обов'язкове письмове погодження сторонами договору про його розірвання, як доказ припинення дії договору, необхідне у разі якщо строк оренди не встановлений у договорі, тобто якщо укладений договір на невизначений строк.

- у фінансовій звітності Відповідача не відображено кредиторської заборгованості за послуги суборенди за спірним договором за 2014-2017р.р., що судом було залишено поза увагою.

- суд помилково вважає автоматичну пролонгацію договору на тих самих умовах (п.3.2 договору) підтвердженням подовження строку дії договору до теперішнього часу, враховуючи його фактичне невиконання обома сторонами після спливу строку, визначеного в п.3.1 договору.

- після призначення у липні 2017р. нового керівника підприємства ОСОБА_6 було здійснено правовий аналіз договору суборенди, за результатами якого встановлені значні порушення та корупційна складова при укладанні та виконанні означеного договору.

- долучена Позивачем до матеріалів справи (в день винесення оскаржуваного рішення) додаткова угода №2 від 04.01.2016р. до спірного договору суборенди, про існування якої Відповідач дізнався в залі суду, не може вважати належним доказом у справі та укладена після припинення дії такого договору.

ІІІ. Щодо процедури апеляційного провадження:

5. За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Татенко В.М., судді Марченко О.А. і ОСОБА_7

6. Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги (заявлених в межах її розгляду клопотань) здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

7. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2017р. було відкрито апеляційне провадження у справі та зобов'язано Позивача до 28.12.2017р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

8. Указом Президента України №454/2017р. від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV Перехідні положення Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

9. Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 29.01.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), у зв'язку з перебування судді Марченко О.А. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Радіонову О.О.

10. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 14.02.2018р. об 10:15 з повідомлення учасників справи.

11. У судовому засіданні 14.02.2018 колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 19.02.2018р. об 11:30 з повідомленням учасників справи про наступне судове засідання ухвалою суду.

12. У зв'язку зі звільненням з посади через відставку головуючого судді Татенко В.М., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018р., відповідно до п.п.2.3.23, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1791/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) - Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Зубченко І.В.

13. У судове засідання 19.02.2018р. представники сторін не з'явились, таким чином колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 05.03.2018р. об 11:30 з повідомленням учасників справи про наступне судове засідання ухвалою суду.

14. У зв'язку із відпусткою на дату судового засідання члена судової колегії - судді Черноти Л.Ф. та відсутністю визначених ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу України підстав для її заміни, достатність часу для розгляду апеляційної скарги у строки, визначені ст.273 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання, призначене на 05.03.2018р. об 11:30 у справі №913/752/17, не відбулось, про що було зроблено оголошення на сайті Донецького апеляційного господарського суду (а.с.159).

15. Після усунення вищезазначених обставин (виходу судді Черноти Л.Ф. з відпустки), ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2018р. у справі №913/752/17 було призначено розгляд апеляційної скарги на 28.03.2018р. об 14:00 з повідомлення учасників справи.

16. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судлового засідання згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

17. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ІV.Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:

18. 05.03.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю Вістол через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу від 05.03.2018р. (а.с.162), що, враховуючи приписи ст.ст.118, 263 Господарського процесуального кодексу України зумовлює залишення останнього без розгляду, оскільки клопотання про продовження строку, встановленого судом (до 28.12.2017р. включно), надано Позивачем не було.

19. З цих же підстав колегія суддів не розглядає відомості щодо відображення Відповідачем в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості за спірним договором після 31.12.2013р., викладені у довідці №282 від 07.1.2017р., яка була надана разом із апеляційною скаргою без будь-якого обґрунтування існування перешкод в своєчасному представлені цього документу в суді першої інстанції.

20. Представники сторін у судове засідання 28.03.2018р., попри вжиття заходів з належного повідомлення, без пояснення причин не з'явились, що, за висновком судової колегії не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи не визнання їх явки обов'язковою та достатність наявних документів для надання належної правової оцінки оскаржуваним результатами вирішення спору місцевим судом.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

21. Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 03.12.2012р. між Місцевим благодійним фондом Григорія Сковороди Сприяння розвитку освіти та підтримки молоді (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вістол (Орендар) укладено договір оренди приміщення №1 (а.с.84), відповідно до розділу 1 якого Орендарю передано в строкове платне користування приміщення загальною площею 114,6кв.м. (1-й поверх), яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 26а.

19. Відповідно до п.2.1 договору, приміщення, що орендується, надається Орендарю для особистого використання або передання в суборенду третім особам.

Окрім цього, згідно з п.7.2. договору, Орендар має право здавати приміщення, що орендується, в суборенду без дозволу Орендодавця іншим особам на власний розсуд.

20. Так, відповідно до п.п.4.1,4.2 договору, строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту підписання та прийняття приміщення за актом прийому-передачі. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору, не менше як за один місяць до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором

21. 23.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Вістол та Комунальним підприємством Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою укладено договір №3 суборенди нежитлового приміщення (а.с.а.с.7-8), відповідно до п.1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю Вістол передає, а Комунальне підприємство Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 26а, загальною площею 114,6кв.м. на адміністративно-побутові потреби.

22. Відповідно до п.4.2 договору №3 суборенди нежитлового приміщення, орендна плата включає в себе компенсацію за комунальні послуги. Розмір орендної плати за оренду приміщення складає 6876,00грн., у тому числі: ПДВ 1146,00грн. в місяць.

Згідно з п.4.3 договору №3 суборенди нежитлового приміщення, Орендна плата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписується та повертається Орендодавцю не пізніше 3 календарних днів після його пред'явлення.

23. Як було встановлено сторонами у п.п.3.1,3.2 договору суборенди, строк оренди починається з 01.01.2013р. і діє до 31.12.2013р. У разі відсутності заяв однієї із сторін про закінчення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір автоматично продовжується на тих самих умовах.

24. У п.7.1 договору №3 суборенди нежитлового приміщення сторони дійшли згоди, що договір підлягає розірванню у разі спливу строку, на який він був укладений або за згодою сторін, або внаслідок систематичного невиконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Факт укладення договору суборенди встановлено та сторонами не оспорюється.

25. На виконання означеного договору, 23.01.2013р. сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення (а.с.9), розташованого за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 26а.

26. Додатковою угодою від 01.04.2013р. №1 (а.с.106) до спірного договору були внесені зміни, зокрема, доповнено розділ 4 п.4.4 наступного змісту: 4.4. Послуги оренди сплачуються: в сумі 20628,00грн. за рахунок бюджетних коштів; в сумі 61884,00грн. за рахунок власних коштів підприємства. Джерело оплати послуг за орендою може змінюватись в залежності від розміру виділеного фінансування. Такі зміни оформлюються додатковою угодою до договору . Дана додаткова угода зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку 10.04.2013р., що вбачається з відповідного відбитку штампу.

Окрім того, матеріали справи містять додаткову угоду від 04.01.2016р. №2 (а.с.107) про внесення змін до п.3.1 договору, а саме щодо дії договору (з посиланням на ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України визначений проміжок часу з 01.01.2013р. до 31.12.2016р.) та визначення 31.12.2016р. остаточним строком внесення орендної плати. Однак означена додаткова угода не містить відбитку печатки Відповідача.

27. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, 02.04.2013р. сторонами без зауважень чи заперечень було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 (а.с.72), який зареєстрований двічі в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку 10.04.2013р. та 07.06.2013р. відповідно. За даним актом надані послуги з оренди приміщень за адресою: вул. Сметаніна, 26а за І квартал 2013р. на суму 20628,00грн.

28. Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу (а.с.62) щодо сплати заборгованості з орендної плати у сумі 378180,00грн. за період з 23.01.2013р. по 23.08.2017р., яка була залишена Відповідачем без відповіді.

Крім того, 05.09.2017р. Відповідачем від Позивача було отримано для підписання додаткову угоду №3 (а.с.65) про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р. з 01.09.2017р. та акт приймання-передачі нежитлового приміщення за договором суборенди №3 від 23.01.2013р. (а.с.64). У відповідь, Комунальним підприємством Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою направлено лист, яким було повідомлено про відмову у підписанні означеної додаткової угоди, у зв'язку із закінченням строку дії договору суборенди №3. Також Відповідач зазначив, що має намір звернутися до правоохоронних органів для проведення перевірки законності дій колишнього директора ОСОБА_8 при підписанні означеного договору.

29. 20.10.2017р. Відповідачем до Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с.а.с.93-95), яке було зареєстроване в журналі єдиного обліку (ЖЄО №13948 від 02.08.2017р.), що вбачається з листа начальника Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області.

30. Між тим, враховуючи відмову від підписання додаткової угоди №3 до договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р., Товариство з обмеженою відповідальністю Вістол звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою про розірвання означеного договору суборенди нежитлового приміщення.

31. Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол були задоволені в повному обсязі з мотивів доведеності матеріалами справи факту порушення Відповідачем умов спірного договору суборенди щодо внесення щомісячних орендних платежів, що є належною підставою для розірвання означеного договору. Окрім того, судом було зазначено, що оскільки доказів звернення Відповідача до Позивача з вимогою про припинення дії договору надано не було, останній (договір) є діючим, при цьому, наявність або відсутність актів здачі-прийняття робіт не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити належні за цим договором платежі.

VI. Оцінка апеляційного суду:

32. Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

33. Враховуючи правову природу та змісту укладеного між сторонами договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р., спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про оренду (найм).

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

34. Своєю чергою, укладений між сторонами договір суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р. є належною у розумінні ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України правовою підставою для виникнення і існування у Позивача суб'єктивного права на отримання суборендної плати, якому (праву) кореспондує відповідний обов'язок Відповідача як Орендаря її сплачувати згідно умов договору за весь період користування майном, що безпосередньо закріплено ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України і ч.1 ст.286 Господарського кодексу України.

35. Сутність заявлених позовних вимог, у даному випадку, полягає в розірвання означеного договору суборенди №3 від 23.01.2013р. на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України - через істотні порушення обов'язків за договором Відповідачем, доведення факту яких є складовою предмету доказування у розглядуваній справі.

36. В силу передбачених ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України наслідків розірвання договору, з огляду на припинення обумовлених ним обов'язків сторін, заявлені позовні вимоги опосередковують правоприпиняючий спосіб судового захисту прав у розумінні п.7 ч.2 ст.16 цього Кодексу, тоді як можливість застосування такого способу захисту (задоволення заявлених вимог) вимагає наявності діючого спірного договору на дату звернення до суду з позовною заявою та на момент винесення рішення. Відтак, окрім дослідження обставин дотримання/недотримання Відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, правильне вирішення цієї справи передбачає необхідність з'ясування поточної чинності/дії договору, вимоги про розірвання якого є предметом розгляду.

37. Між тим, місцевий господарський суд, встановивши укладення (наявність) договору оренди №1 від 03.12.2012р. (основного договору) на строк 12 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі, не встановив цього моменту (підписання акту приймання-передачі), у зв'язку з чим не дав належної правової оцінки доводам Відповідача про перевищення строку договору суборенди (з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.) строку дії договору оренди №1 від 03.12.2012р. як основного, що заборонено ч.2 ст.774 Цивільного кодексу України.

Апеляційний суд зауважує, що дотримання ч.2 ст.774 Цивільного кодексу України в розглядуваному випадку, враховуючи 12 місячний період дії як основного договору, так і договору суборенди, вимагає наявності підписаного акту приймання-передачі між Місцевим благодійним фондом Григорія Сковороди та Позивачем 01.01.2013р., враховуючи також, що момент початку строку оренди встановлений п.3.1 договору оренди №1 від 03.12.2012р. (передача майна Позивачу в оренду повинна була відбутися протягом 3-х днів, тобто - по 06.12.2012р. включно). Між тим, визначення можливого граничного строку суборенди як похідного від орендних правовідносин, має безпосереднє відношення до предмету доказування в даному випадку - наявності діючого договору суборенди в контексті положень п.3.2 договору про його автоматичну пролонгацію після закінчення строку дії у випадку наявності відповідних умов.

38. В обґрунтування свого висновку про те, що спірний договір є діючий, місцевий суд посилався на п.3.2 договору відносно автоматичної його пролонгації. При цьому, судом не були враховані вимоги ст.764 Цивільного кодексу України, які визначають серед обов'язкових умов для автоматичної пролонгації, окрім згадуваної в п.3.2 спірного договору відсутності заяви однієї із сторін про закінчення або зміни означеного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця ще й продовження використання об'єкту оренди (суборенди) після спливу строку. Так, не встановивши період дії основного договору оренди, який визначає і межі строку дії договору суборенди, суд першої інстанції й не встановив також факту продовження використання Відповідачем об'єктом оренди за межами строку суборенди, тоді як останній (Відповідач) у своєму відзиві на позовну заяву (а.с.а.с.41-43) вказав на здійснення всіх правовідносин за спірним договором лише в межах строку договору, визначеного п.3.1 договору - до 31.12.2013р. та фактичне звільнення приміщення, що кореспондується з наявними матеріалами справи:

- актом здачі-приймання робіт (а.с.72) лише за І квартал 2013р., тоді як доказів складання та підписання сторонами цих актів після 31.12.2013р. матеріали справи не містять;

- змісту п.4.4 договору суборенди, включеного в текст договору додатковою угодою №1 від 01.04.2013р. (а.с.71), так як передбачена цим пунктом загальна сума платежів (20628,00грн. - за рахунок бюджетних коштів + 61884,00грн. - за рахунок власних коштів) в розмірі 82512,00грн. відповідає орендній платі за весь первісно встановлений п.3.1 договору період оренди (12 місяців), виходячи з місячного платежу в сумі 6876,00грн. (п.4.2 договору) - будь-яких доказів (зокрема, згоди Казначейства) фінансування за рахунок бюджету орендних правовідносин після 31.12.2013р. матеріали справи не містять.

39. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції не тільки не встановив момент підписання акту приймання-передачі приміщення за основним договором (та підписання/наявності такого акту взагалі), але й безпідставно встановив, що цей договір №1 від 03.12.2012р. в порядку п.4.2 договору продовжувався після спливу його строку та є діючим. Дійсно, наявність діючого основного договору є обов'язковою умовою існування й спірного договору на момент вирішення спору, проте місцевий суд визнав цю обставину встановленою за відсутністю будь-яких доказів з цього приводу.

Наразі, дослідження та встановлення таких обставин, що впливають на права і обов'язки основного орендодавця по відношенню до Позивача, вимагало залучення Місцевого благодійного фонду Григорія Сковороди до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній у період розгляду справи місцевим судом), що не може відбутися на цьому етапі розгляду справи в силу ст.ст.50, 267 чинного Господарського процесуального кодексу України.

40. Апеляційний господарський суд вважає також слушними зауваження Скаржника щодо відсутності вимог про повернення спірного приміщення в порядку ст.785 Цивільного кодексу України, внаслідок чого відсутність акту про повернення приміщення в матеріалах справи (враховуючи зміст додаткових пояснень відносно ймовірності знищення або не передачі доказів повернення приміщення попереднім директором Відповідача та звернення до правоохоронних органів у зв'язку з правовідносинами за спірним договором - а.с.а.с.91-95), не може ототожнюватися з передбаченими ст.764 Цивільного кодексу України фактом продовження користування приміщенням Відповідача після спливу строку суборенди. Наразі, означені обставини не були встановлені місцевим судом з посиланням на належні і достатні докази.

41. В оскаржуваному рішенні суд в якості встановленої обставини посилався на зміни щодо строку оренди, запроваджені додатковою угодою №2, однак матеріали справи не дають підстав для висновку про доведеність цієї обставини належними доказами - наявна фотокопія додаткової угоди №2 (а.с.107) не засвідчена належним чином відповідно до вимог п.5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 (п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.), оскільки не містить печатки підприємства - Позивача та відомостей про особу, чиїм підписом підтверджується відповідність копії оригіналу. При цьому, із матеріалів справи не вбачається, що суд оглядав оригінал цієї угоди, а Відповідач підтверджував факт її укладення (за змістом скарги заперечується).

42. Окрім того, п.3.1 в редакції додаткової угоди №2 встановлює строк суборенди тривалістю 3 роки, що в силу ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України передбачає необхідність нотаріального засвідчення такої додаткової угоди, докази дотримання якого матеріали справи не містять. Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, додаткова угода №2 є неналежним доказом у справі.

43. Враховуючи викладене в п.п. 37-42 цієї Постанови, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач не довів факт наявності відносин (його чинність) за спірним договором після 31.12.2013р. - встановленої дати його закінчення, настання якої є підставою для припинення суборендних правовідносин як згідно з п.7.1. самого договору, так і в силу приписів ч.2 ст.292 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим задоволення позовних вимог про його розірвання за позовом, поданим 18.09.2017р., є безпідставним.

44. Разом з тим, обставина припинення спірного договору суборенди за спливом строку та відсутністю належних доказів його подальшого (після 31.12.2013р.) автоматичного продовження не може бути підставою для припинення (закриття) провадження у справі в силу ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність предмету спору за заявленим позовом передбачає припинення дії спірного договору в перебігу розгляду справи (тим більше що між сторонами дійсно існує спір щодо існування такого договору), тоді як в даному випадку апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем факту порушення його прав у вигляді існування спірного договору суборенди, який би і після 31.12.2013р. надавав Відповідачеві можливість користування об'єктом суборенди без здійснення відповідної плати за це.

Припинення договору за цією обставиною (яка є альтернативним та таким, що виключає подальше припинення шляхом розірвання у судовому порядку згідно ч.3 ст.291 Господарського кодексу України) до звернення з позовною заявою обумовлює саме відмову від позову.

45. Посилання апелянта на встановлені значні порушення та корупційну складову при укладанні та виконанні спірного договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р. апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені доказово та не може становити предметом оцінки в цьому провадженні.

46. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол про розірвання суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р., місцевим судом за неповно встановленими обставинами, які є предметом доказування для Позивача, було невірно застосовано наведені вище норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про існування спірного договору на момент звернення до суду і прийняття рішення, і, як наслідок, обумовило неправильне вирішення спору.

47. Враховуючи наведене та допущену місцевим судом неповноту встановлення обставин справи, яка призвела до неналежних висновків та порушення норм матеріального права, що ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначено у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. у справі №913/752/17 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол в повному обсязі, що зумовлює задоволення апеляційної скарги Відповідача - Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою у відповідній частині.

48. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, так і 50% судового збору за подання апеляційної скарги (зважаючи на частковість задоволення апеляційних вимог) покладаються на рахунок Позивача. Решта судових витрат за подання апеляційної скарги відноситься на рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 27.11.2017р.) у справі №913/752/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 27.11.2017р.) у справі №913/752/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №913/752/17, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол , м. Сєвєродонецьк Луганської області до Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , м.Сєвєродонецьк Луганської області про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №3 від 23.01.2013р. відмовити в повному обсязі.

4. Судові витрати, понесені у зв'язку з поданням позовної заяви, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол , м. Сєвєродонецьк Луганської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вістол (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 35а, ідентифікаційний код 32926534) на користь Комунального підприємства Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 26а, ідентифікаційний код 38350231) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 880,00грн.

6. Доручити Господарському суду Луганської області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

7. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 28.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСЛО

Надіслано судом до ЄДРСР - 28.03.2018р.

Дата ухвалення рішення28.03.2018
Оприлюднено28.03.2018
Номер документу73002752
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/752/17

Постанова від 28.03.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Попков Д.О

Постанова від 28.03.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Попков Д.О

Ухвала від 12.03.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Попков Д.О

Ухвала від 19.02.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Попков Д.О

Ухвала від 14.02.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Ухвала від 29.01.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Ухвала від 18.12.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Рішення від 21.11.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

Ухвала від 24.10.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

Ухвала від 10.10.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні