Ухвала

від 26.03.2018 по справі 916/927/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/927/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Трініта" (далі-Товариство)

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трініта",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеська міська рада,

про розірвання договору оренди берегозахисної смуги,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 (згідно з відбитком канцелярії апеляційного господарського суду) Товариством подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зі справи № 916/927/17.

Дослідивши матеріали справи №916/927/17 та касаційної скарги Товариства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана після спливу 7 місяців з дня складання повного тексту судового рішення.

В ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, яка оскаржується Товариством, суд апеляційної інстанції відмовив Товариству у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2017 зі справи №916/927/17, зазначивши, що Товариство не надало суду переконливих доказів наявності поважних підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим визнати поважними причини пропуску такого строку не можна. При цьому Товариство було обізнане про існування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, адже з матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали від 11.07.2017 було надходження касаційної скарги Товариства 07.07.2017. Крім того, 13.12.2017 від Товариства також надходила апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду від 12.06.2107. До того ж 15.01.2018 представник Товариства знайомився з матеріалами справи та робив необхідні фотокопії, про що було зроблено відповідний запис самим представником.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини не знайшов підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, оскільки наведені Товариством аргументи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску відповідного строку. Для Касаційного господарського суду вказані в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зі справи № 916/927/17 норми права є очевидними і не викликають розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зі справи № 916/927/17 у зв'язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини другої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Трініта" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зі справи № 916/927/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко