Рішення

від 28.03.2018 по справі 130/2844/17

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/215/2018

130/2844/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , третя особа Жмеринський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про зняття майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2017 позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив зняти арешт з нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, накладеного відділом ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області на підставі:

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №30641506 від 13.01.2012 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 16.05.2012 року за номером 12499951;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №50621224 від 18.04.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 06.05.2016 року за номером 14431712 (спеціальний розділ);

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №36456875 від 28.03.2013 року;

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №179280000 від 09.07.2010 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 12.07.2010 року за номером 10023849.

А також стягнути судові витрати з відповідача.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на підставі договору № 4294 від 13 жовтня 2008 року ПАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 перебувають у договірних правовідносинах. Відповідно до умов цього договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 250000 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 22 % на рік з кінцевим терміном повернення 09 жовтня 2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за договором між позивачем та ОСОБА_1 14 жовтня 2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

10.02.2010 року Жмеринським міськрайонним судом винесено рішення, яким позов задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1, з метою погашення заборгованості ОСОБА_2, ОСОБА_1 в сумі 322684,09 грн. на користь ПАТ Державний ощадний банк України , шляхом продажу вказано предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

10.03.2017 року Жмеринським міськрайонним судом винесено ухвалу про зміну способу виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 10.02.2010 року з способу реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження , на спосіб реалізації: шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ Державний ощадний банк України будь-який особі покупцеві за договором купівлі-продажу.

Наявність накладених арештів порушують майнові інтереси позивача та перешкоджають подальшій реалізації предмета іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості.

Провадження у справі відкрито 12.12.2017 у порядку, визначеному ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року. 07.02.2018 розгляд справи відкладено.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченим цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Суд продовжив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.02.2018 та 26.02.2018 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про його належне повідомлення про розгляд справи.

В зв'язку з тим, що на адресу суду поверталися повідомлення з відміткою пошти за зазначеною адресою не проживає та за закінченням встановленого строку зберігання відповідач ОСОБА_1 викликався за допомогою оголошення розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України та повторно було розміщено оголошення про виклик останнього в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання призначене на 28.03.2018 року не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача.

Представник третьої особи - Жмеринського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у судові засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом неодноразово та завчасно (а.с.61, 67), заперечень та власної позиції суду не заявив.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судовою повісткою, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи та оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (а.с.63, 66, 68) в судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи у його відсутність, відкладення розгляду справи, не надав, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не наддав.

ОСОБА_1 згідно інформації отриманої судом, зареєстрований в АДРЕСА_2, а згідно інформації вказаній в позовній заяві проживає в АДРЕСА_3. Судова повістка направлялась на обидві адреси.

Згідно із ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

А тому слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, свій обов'язок повідомити суд про причини неявки у судове засідання не виконав.

Оскільки представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, то його неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.218 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд не вбачається.

У відповідності до частини четвертої цієї статті, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення)

Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене за умов існування усіх підставі суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази судом встановлено таке.

Відповідно до кредитного договору № 4294 від 13 жовтня 2008 року, ПАТ Державний ощадний Банк України та ОСОБА_1 перебувають у договірних правовідносинах. Відповідно до умов даного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 250000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22% річних на 10 років з остаточним терміном погашення до 09 жовтня 2018 року, в порядку і на умовах визначених договором (а.с.14-16).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору від 14 жовтня 2008 року передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.1.3. даного договору Іпотокодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором (а.с.18).

Відповідно до ухвали Жмеринського міськрайонного суду 10.03.2017 року, заяву ПАТ Державний ощадний Банк України задоволено повністю, та змінено спосіб виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 10.02.2010 року з способу реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження , на спосіб реалізації: шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ Державний ощадний банк України будь-який особі покупцеві за договором купівлі-продажу (а.с.7-8 ).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та заборона на його відчуження 09.07.2010 року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №2-190/10 виданого 04.03.2010 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Ощадбанк боргу в розмірі 322559,09 грн. накладено арешт на приміщення за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що:

- заборона на відчуження нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_1, за іпотечним договором від 14.10.2008 року зареєстрована в реєстрі 14.10.2008 року за реєстраційним номером №4974;

- згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №17928000 від 09.07.2010 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 12.07.2010 року за номером 10023849;

- згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №30641506 від 13.01.2012 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 16.05.2012 року за номером 12499951;

- згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №50621224 від 18.04.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 06.05.2016 року за номером 14431712 (спеціальний розділ) (а.с.9-10).

- Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції від 08.02.2013 року (а.с.12), вбачається, що на підставі виконавчого листа, виданого Жмеринським міськрайонним судом 04.03.2010 року присуджено стягнути з ОСОБА_1 борг в розмірі 322684,09 гривень, однак рішення в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим, накладено арешт на все майно, що належить останньому.

Відповідно до постанови від 08.02.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавчого провадження №3645687 з примусовго виконання виконавчого листа №2-190/10 виданого 04.03.2010 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Ощадбанк боргу в розмірі 322559,09 грн. 5 (а.с.12), та у ході виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.03.2013 року ВП №36456875 (а.с.13), якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1, в тому числі і на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Як вбачається із вищевказаного реєстру, постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.03.2018 не зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження ).

Виходячи зі змісту наведеної норми Закону, право на звернення до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту належить особі, яка вважає себе власником спірного майна.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 Про судову практику в справах про виключення майна з опису за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядають вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (ст. 3 ЗУ Про іпотеку ).

Відповідно до ч. 7 ст. 3 ЗУ Про іпотеку , пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно пріоритетом, який визначається в порядку, встановленого цим Законом.

Статтею 14 вказаного Закону, встановлено, що зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованим обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Отже, зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України Про іпотеку , володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, в межах, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час згідно ч.ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази з власної ініціативи.

Аналізуючи вищевказані докази суд приходить висновку, що вищий пріоритет на іпотечне майно має ПАТ Державний ощадний банк України , оскільки заборона на відчуження за іпотечним договором від 14.10.2008 року зареєстрована в реєстрі 14.10.2008 року за реєстраційним номером №4974, та згідно копій постанов про накладенні відділом ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції накладенні в рамках виконання виконавчих документів, стягувачем за якими є іпотекодержатель ПАТ Державний ощадний банк України .

Отже, зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України Про іпотеку , володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки (від 14.10.2008), та належить ОСОБА_1, перед іншими стягувачами в інших виконавчих провадженнях, де на підставі постанов державного виконавця на це майно було накладено арешт.

Оскільки обтяження на вищезазначене іпотечне майно (у виді арешту) зареєстрованих 12.07.2010 року, 16.05.2012 року, 08.02.2013 року, 06.05.2016 року на підставі постанов державного виконавця відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області порушують законні права та інтереси ПАТ Державний ощадний банк України , а тому таке майно підлягає звільненню з-під арешту.

З урахуванням задоволення позову на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати.

На підставі ст.ст. 3, 526, 530, 549, 626, 629, 34, 629, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 83, 141, 223, 263, 265, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, накладені відділом ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області на підставі:

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №30641506 від 13.01.2012 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 16.05.2012 року за номером 12499951;

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №50621224 від 18.04.2016 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 06.05.2016 року за номером 14431712 (спеціальний розділ);

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №36456875 від 28.03.2013 року;

- постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження №179280000 від 09.07.2010 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 12.07.2010 року за номером 10023849.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 09302607, п/р № 37396905, МФО 302076) судові витрати в розмірі 1600 ( одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1,) Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницьке обласне управління публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (місцезнаходження: 21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 71, ЄДРПОУ 09302607), Жмеринський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (місцезнаходження: 23100 вул. В.Брезденюка, 19 м.Жмеринка Вінницької області, ЄДРПОУ 34897998).

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний