Рішення

від 23.03.2018 по справі 148/2252/17

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2252/17

Провадження №2/148/94/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

23 березня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Тульчинське комунальне підприємство по управлінню будинками з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надає послуги у сфері утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Вказані послуги надаються і щодо будинку, в якому проживає відповідач, за адресою: вул. М. Леонтовича, 145 (133)/24, м. Тульчин Вінницька область. Оскільки, відповідач на протязі тривалого часу не сплачує кошти за надані послуги, у неї за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 виникла заборгованість в розмірі 2008,52 грн. Дана сума складається з суми боргу - 1842,52 грн., та 3 % річних, нарахованих за вказаний період - 166 грн.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 2008,52 грн. та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Представник позивача у судове засідання не з"явилася, надала суду письмову заяву, у якій на задоволенні позову наполягає, справу просить розглядати без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи і відомостей про причину своєї неявки до суду не надала.

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно за відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних і доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд встановив, що відповідно до статуту, затвердженого рішенням 14-ї сесії Вінницької обласної ради 3-го скликання від 10.04.2000, Тульчинське комунальне підприємство по управлінню будинками є юридичною особою, надає послуги з обслуговування по експлуатації і ремонту житлового фонду населення, забезпечення зберігання, правильну експлуатацію, капітальний та поточний ремонт житлового фонду, який знаходиться у віданні місцевих рад, експлуатації будівництва, перевірки та ремонту опалювальних печей, димових та вентиляційних каналів, з правом надання актів на їх придатність до експлуатації, тощо (а.с. 5).

Рішенням Тульчинської міської ради Вінницької області 6-го скликання 10-ї сесії № 169 від 20.05.2011, затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються Тульчинським комунальним підприємством по управлінню будинками по кожному будинку окремо (а.с. 6).

Відповідач зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15-16).

Згідно додатку до вказаного вище рішення Тульчинської міської ради, тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. Миколи Леонтовича, 133 (в даний час - 145) становить 0,7429 грн. за 1 кв.м. загальної площі без ПДВ (а.с. 7).

Відповідно до акту представників Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками, складеного 01.09.2016, відповідач ОСОБА_1 користується послугами, які надає Тульчинське комунальне підприємство по управлінню будинками за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 145/24, м. Тульчин, але договір укладати відмовляється (а.с. 10).

Згідно розрахунків позивача, заборгованість відповідача становить 2008,52 грн., з яких 1842,52 грн. - сума боргу за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 та 166,00 грн. - 3 % річних, нарахованих за вказаний період (а.с. 8-9).

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004, визначає поняття утримання будинків і прибудинкових територій як господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) відносяться до житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням.

Частиною третьою статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Пунктом п"ятим частини третьої статті 20 Закону встановлено, що споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 20.04.2016, у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Частина перша ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не укладався, однак, як вбачається із наведених позивачем доказів, відповідач користувалася послугами, що надавав позивач, а отже між сторонами існували цивільно-правові зобов"язання.

Тому, на підставі викладеного, оцінивши докази надані позивачем, суд вважає позов цілком обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 526, 530, 546, 549, 624, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 19, 20, 31, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, ст. ст. 4, 12, 18, 19, 23, 76-81, 95, 141, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками (код ЄДРПОУ 03338857, розрахунковий рахунок №26001205095, Райффайзен банк "Аваль" у м. Києві, код банку 380805, інд. податковий номер 033388502221, свідоцтво №100108388) заборгованість за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 в розмірі 1842,52 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості за даний період в сумі 166 грн., всього 2008,52 грн. (дві тисячі вісім гривень п"ятдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, а відповідач може подати до Тульчинського районного суду Вінницької області заяву про перегляд заочного рішення у строк тридцять днів з дня його проголошення.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області ОСОБА_2