Рішення

від 15.03.2018 по справі 145/1995/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"15" березня 2018 р. 145/1995/17

2/145/216/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г.

за участі секретаря Мигдальскої Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Тиврів справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Селищанське" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що він є власником земельної ділянки, яка розташована на території Яришівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Вказана земельна ділянка отримана ним у спадок від його матері ОСОБА_4, підтвердженням чого слугує Свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина складається з земельної ділянки площею 3,1254 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер 0524587900:01:001:0052. Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №108051, виданого Тиврівською районною державною адміністрацією від 15 травня 2005 року №191. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди на землю за №010687900102.

01 січня 2007 року між (Орендодавцем) його матір'ю ОСОБА_4 та (Орендарем) СВК Селищанське Товариством з обмеженою відповідальністю в особі Голови правління СВК Селищанське ОСОБА_5, який діяв на підставі Статуту було укладено Договір оренди землі в строкове платне користування площею 3,1254 га, яка знаходиться на території Яришівської сільської ради Тиврівського району, Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (тобто на вищевказану ним земельну ділянку, яку він прийняв у спадщину).

Під час дії договору предмет та умови даного Договору змінились. Орендодавець, тобто його мати ОСОБА_4 померла. Право на спадщину за законом набув він, її син ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за законом.

З цих підстав він,, отримавши на руки Свідоцтво про право на спадщину за законом, звернувся до Голови правління СВК Селищанське ОСОБА_5 з заявою про розірвання Договору оренди землі у зв'язку з прийняттям на неї спадщини. Дана заява була зареєстрована орендарем 17.07.2017 року.

Однак, замість того, щоб належним чином вирішити поставлене ним питання у відповідній юридично-правовій площині та задовільнивши таким чином його законні вимоги, директор ТОВ Селещанське ОСОБА_6 діючи в інтересах товариства, незаконно, самовільно шляхом захвату став використовувати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку та став її обробляти сільськогосподарською технікою, що належить товариству.

Так як за станом свого здоров'я він не в змозі пересуватись, то на місце події прибув його син ОСОБА_7, якому повідомили односельчани про скоєне. Повідомлення односельчан підтвердилось. Син, підійшовши до трактористів, став виясняти ситуацію, що мала місце та заборонив трактористам працювати на земельній ділянці, представивши їм документи, які підтверджують факт того, що дана земельна ділянка належить йому на праві приватної власності. Через виниклий спір на місце події прибув директор підприємства ОСОБА_6, якому син також пред'явив вказані документи на його право на дану земельну ділянку, але замість того, аби оцінити ситуацію та відреагувати на неї відповідно до норм закону, що склалась, спохватитись та припинити такі свої злочинні дії, став загострювати ситуацію та давати вказівку трактористу всупереч законним вимогам сина, продовжувати обробляти належну йому земельну ділянку.

У зв'язку з ситуацією, що склалась він вимушений був викликати на місце події оперативну групу з Тиврівського районного відділу поліції. Прибувши на місце працівники поліції встановили, що так звана фірма ТОВ Селищанське , яке очолює директор підприємства ОСОБА_6, не має жодних підстав використовувати дану земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності.

Як вбачається із ситуації, що склалась, відповідач у справі, директор підприємства ТОВ Селищанське , ОСОБА_6, діючи в інтересах товариства самовільно з корисних мотивів захватив для використання ТОВ Селищанське земельну ділянку, яка спочатку належала його покійній матері ОСОБА_4, а тепер йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом. В договорі укладеному матір'ю з СВК Селищанське Головою правління якого являвся ОСОБА_5, жодним словом не обумовлено про суборенду даної земельної ділянки. Обставини, що склались вказують на те, що директор підприємства ОСОБА_6 діючи в інтересах товариства, самовільно захватив належну йому земельну ділянку, чим створив перешкоду йому у її використанні за цільовим призначенням.

Повідомивши відповідача у справі про розірвання Договору оренди землі у зв'язку з прийняттям спадщини на неї, він був впевнений, що використає її за призначенням, адже для цього у нього є всі можливості. У сина є трактор, він закупив до нього дизельне паливо, а також зерно, він сподівався засіяти свою земельну ділянку та отримати певний прибуток від отриманого урожаю, аби покрити затрати понесені на придбання насіння та на пальне, а також розрахуватись з боргами, що виникли у нього з приводу проведеної операції по заміні тазоберцового суглобу.

Внаслідок того, що злочинним шляхом ОСОБА_6 заволодів і використав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в своїх корисних цілях, створивши тим самим йому перешкоду в її використанні, він поніс значні матеріальні втрати як на паливо так і на придбане зерно, яке залишилось поза його призначенням. Своїми діями ТОВ Селищанське , яке очолює директор підприємства ОСОБА_6 завдало йому істотної шкоди, яку він оцінює в сумі 84000 грн.

Дану суму він обґрунтовує наступними доказами. Із засіяної пшеницею земельної ділянки площею 3,1254 га він зібрав би врожай 21 тонну. 1 тонна зерна коштує 4000 грн. / 21 т.х4000грн.=84000грн/.

Такі протиправні дії відповідача йому завдали ще й значної моральної шкоди, так як призвели його до моральних страждань, переживань та втрати нормальних життєвих зав'язків що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди обгрунтовані тим, що впродовж тривалого часу він знаходився у невизначеному стані моральних страждань.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди він вважає, суд повинен врахувати вимоги розумності і справедливості, характер порушення його прав, глибини його душевних страждань та їх тривалість, тощо. Суми розміром у 5000 гривень вважає буде достатньою для компенсування тих душевних страждань, які було ним пережито.

Просить зобов'язати ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яришівської сільської ради, Тиврівського району, Вінницької області площею 3,1254 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524587900;01:001;0052, яка належить йому на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 червня 2017 року.

Стягнути з ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 завдані йому матеріальні збитки в сумі 84000 грн.

Стягнути з ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що покійна ОСОБА_4 01.01.2017 року з СВК "Селищанський" уклала договір оренди, згідно якого передала в оренду належну їй земельну ділянку. Позивач успадкував дану земельну ділянку і 01.06.2017 року отримав свідоцтво про спадщину за законом. 17.07.2017 року позивач звернувся до СВК "Селещанський" з заявою про розірвання договору оренди землі, так як змінились предмет та умови договору, змінився власник земельної ділянки, крім того СВК "Селищанський" на даний час також не існує. В актах прийому-передачі не вказано, яка земельна ділянка передавалась в оренду, відсутня дата її передачі.

Представник відповідача ТОВ "Селищанське" ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що 01.01.2007 року між ОСОБА_4 та СВК "Селищанське" було укладено договір оренди земельної ділянки. 15.07.2008 року СВК "Селищанське" реорганізовано в ТОВ "Селищанське", яке є правонаступником СВК "Селищанське" і до нього переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого СВК "Селищанський", що підтверджується другим абзацом п. 1.3 статуту даного підприємства. До спадкоємця переходять не тільки права, а й обов'язки. Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. На даний час договір дійсний і не скасований. Зміна власника не є підставою для розірвання договору, тому даною земельноною ділянкою ТОВ "Селищанське" користується на підставі законно укладеного договору оренди. Покійна ОСОБА_4 зобов'язалась виконувати обов'язки укладеного договору і такий обов'язок успадкував син покійної. Орендодавець отримував орендну плату до теперішнього часу. Предметом позову є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а не визнання договору оренди недійсним. Позивач не надав жодного доказу, що відповідач користується земельною ділянкою без належних правових підстав.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України , частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини ) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, тобто позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати умови договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

01.01.2007 р. між ОСОБА_4А (Орендодавець) з одного боку та СВК "Селищанське" (Орендар) з другого боку укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3,1254 га (а.с. 9-10).

04.06.2007 року вказаний договір було зареєстровано в Тиврівському районному відділі Вінницької регіональної філії (Центр ДЗК) внесено у державний реєстр земель та вчинено запис № 040787900150.

15.07.2008 року СВК "Селищанське" реорганізовано в ТОВ "Селищанське", що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 45).

Відповідно до абзацу 2 п. 1.3 Статуту ТОВ "Селищанське" товариство є суб'єктом господарювання, створеним в процесі реорганізації шляхом перетворення сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селищанський" с. Селище Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого Тиврівською районною державною адміністрацією 1 березня 2000 року № 130 та є його правонаступником. До товариства переходять майнові права та обов'язки реорганізованого СВК "Селищанський".

Відповідно до п. 28 Договору оренди дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який було укладено;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом;

- ліквідації юридичної-особи орендаря;

- договір припиняється у випадках, передбачених Законом.

Згідно з п. 29 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 30 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

ТОВ Селищанське протягом всього строку дії договору виконувало свої зобов'язання належним чином та використовувало земельну ділянку зі її цільовим призначенням.

17.07.2017 р. позивач звернувся до ТОВ Селищанське із заявою про розірвання договору оренди землі у зв'язку з прийняттям спадщини на неї, в якій повідомив, що ОСОБА_4 померла, а він як син померлої набув право на спадщину та надав копію Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 7-8). В цій заяві позивач вказав, що на його думку договір оренди землі втратив юридичну силу у зв'язку зі смертю орендодавця та закликав ТОВ Селищанське не використовувати спірну земельну ділянку.

Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином доказів порушення прав позивача на орендованій земельній ділянці, втрати чинності договору оренди позивач не надав. Питання про його розірвання, чи визнання нечинним позивачем не ставиться.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Враховуючи, що відповідач використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням на підставі діючого Договору оренди відповідно до його умов, позовні вимоги позивача як щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, так і щодо стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. . 4, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України ст.ст.3,15,16, 203, 638, 792,1216, 1218, 1225 ЦК України, ст.32 ЗУ Про оренду землі ,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ "Селищанське" про зобов'язання ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яришівської сільської ради, Тиврівського району, Вінницької області площею 3,1254 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524587900;01:001;0052, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 червня 2017 року;

стягнення з ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 завдані ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 84000 грн.,

стягнення з ТОВ Селищанське , директора підприємства ОСОБА_6 завдану ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень

відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд з дня виготовлення повного тексту рішення, тобто з 22.03.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мазурчак А. Г.