Постанова

від 26.03.2018 по справі 125/321/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 125/321/16-ц

Провадження № 22-ц/772/331/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Переверзев С.В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуСправа № 125/321/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Рибчинського П.В.

при секретарі Агеєвій Г.В.

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_3

учасники справи:

позивач ОСОБА_4

відповідач Володіївецька сільська рада с.Володіївці Барського району

особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 ОСОБА_4, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 ОСОБА_4, ОСОБА_9

на рішення Барського районного суду від 17.03.2016 року, ухваленого в приміщенні Барського районного суду суддею Переверзєвим С.В.,

та на ухвалу Барського районного суду від 25.04.2016 року, постановлену в приміщенні Барського районного суду суддею Переверзєвим С.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Володіївецької сільської ради с.Володіївці Барського району про визнання права власності на спадкове майно,-

В с т а н о в и в :

18.03.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом до Володіївецької сільської ради, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер її чоловік - ОСОБА_10, після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянку (пай) кадастровий № НОМЕР_1, площею 2,2621 га , що розташована на території Володіївецької сільської ради Барського району. Вважає, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_10, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Свої спадкові права в нотаріальній конторі оформити не може, оскільки Державний акт на земельну ділянку втрачено. Просила визнати за нею право власності на дане спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішенням Барського районного суду від 17.03.2016 рокупозов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку (пай) площею 2,2621 га , що розташована на території Володіївецької сільської ради Барського району, кадастровий № НОМЕР_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Ухвалою Барського районного суду від 25.04.2016 року виправлено описку в рішенні Барського районного суду від 17.03.2016 року, допущену у кадастровому номері земельної ділянки, та викладено рішення в новій редакції, а саме замість неправильного № НОМЕР_1 зазначено № НОМЕР_2.

Ухвалою Барського районного суду від 10.05.2016 року виправлено описку в рішенні Барського районного суду від 17.03.2016 року, допущену у кадастровому номері земельної ділянки, та викладено рішення в новій редакції, а саме замість неправильного № НОМЕР_1 зазначено НОМЕР_2.

26.12.2017 року ОСОБА_6, як батько-вихователь в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, подала апеляційну скаргу на рішення від 17.03.2016 року та ухвалу суду від 25.04.2016 року, оскільки вважає, що судовими рішеннями порушенні права та охоронювані законом інтереси неповнолітніх дітей як спадкоємців ОСОБА_10, яких не було залучено до участі у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6просить зазначені судові рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково, визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частку спадкового майна, яке залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_10, яке складається з земельної ділянки площею 2, 2621 га на території Володієвецької сільської ради Барського району з кадастровим номером НОМЕР_1. В решті позову відмовити.

Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без залучення усіх учасників справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі. Вказує, що спадкоємцями першої черги є троє неповнолітніх дітей ОСОБА_10, а саме: донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п.п.8,9 Розділу Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № №2147 від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню слід задовольнити частково.

Згідно з статтею 213 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити і як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер чоловік позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_10, після смерті якого залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянку (пай) кадастровий № НОМЕР_1, площею 2,2621 га , що розташована на території Володіївецької сільської ради Барського району.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивачка є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому дійшов висновку, що за нею необхідно визнати право власності на спадкове майно.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Тобто діти вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті свого батька.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що належним відповідачем у справі є Володіївецька сільська рада Барського району.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, щоспадкоємцями першої черги, крім позивача, є троє неповнолітніх дітей спадкодавця: донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Також в апеляційній скарзі зазначено, що спадкоємцем ще є мати спадкодавця, але дане твердження не підтверджено належними доказами.

Суд, вирішуючи справу, вказані обставини не перевірив, розглянув справу за участю в якості відповідача сільської ради, яка не є належним відповідачем.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК (на даний час ст. 51 ЦПК України).

Таким чином, не залучивши до участі в справі належних відповідачів, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а тому ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин інші доводи апеляційної скарги щодо належності ОСОБА_4 частки у спадковому майні правового значення не мають.

Згідно ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Разом з тим, відповідно до п.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалами від 25.04.2016 року та від 10.05.2016 року двічі вносив виправлення до рішення Барського районного суду від 17.03.2016 року, що є незаконним та підлягає скасуванню.

А тому рішення суду від 17.03.2016 року і ухвали від 25.04.2016 року та від 10.05.2016 року про виправлення у ньому описок підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. 374, 379, 382 ЦПК України,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 ОСОБА_4, ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Барського районного суду від 17.03.2016 року та ухвали Барського районного суду від 25.04.2016 року та від 10.05.2016 рокускасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Володіївецької сільської ради с.Володіївці Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня її проголошення. У випадку проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення, останнє може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Рибчинський В.П.

Оніщук В.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.