Рішення

від 26.03.2018 по справі 815/191/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/191/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - Вацкова М.Г. (за довіреністю)

представника відповідача - Головінського Д.В. (за довіреністю), -

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" (далі - позивач, ТОВ "КТТК ЛОДЖИСТІКС" до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045091401 від 04.12.2017 року.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" зазначає, що 26.12.2017 року на адресу позивача від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло податкове повідомлення-рішення №0045091401 від 04.12.2017 року, складене на підставі акту № 1462/15-32-14-01/39109059 від 11.10.2017 року.

Позивач вказує, що ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0045091401 від 04.12.2017 року та висновками документальної планової виїзної перевірки з наступних підстав.

У позові зазначається, що перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС в періоді, що перевірявся, являлось здійснення послуг транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО), у зв'язку із чим підприємством придбавались послуги ТЕО у виконавців - суб'єктів господарювання - ПП Нодіс Інтертрейд , ПП Гресса Груп та ТОВ Фортуна-Групп та перевиставлялися на адресу замовників.

Як вказує позивач, ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС отримувало від вказаних контрагентів податкові накладні за період 24.02.2014 року - 31.12.2016 року, що засвідчує факт постачання товарів, надання та отримання послуг, тобто виникнення події, що дає законне право на отримання позивачем податкового кредиту. Крім того, ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС здійснило усі інші, необхідні для додержання податкового кредиту дії, які передбачені Податковим кодексом України, а саме: подало відповідному податковому органу податкову декларацію. Позивач зазначає, що до перевірки також були надані відповідні договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт та товарно-транспортні накладні. Окрім того, зазначені контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстрованими платниками податку на додану вартість; установчі документи зазначених підприємств не були визнані у судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі укладених договорів про надання послуг та постачання товарів, належне виконання яких підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, а сплата коштів - відповідними виписками банківського рахунку. Отримання вказаних послуг (товарів), як зазначено позивачем, також підтверджується їх використанням у подальшій господарській діяльності.

У позовній заяві позивач стверджує, що висновок про нібито порушення підприємством позивача п. 198.5. ст. 198 ПК України є необґрунтованим, оскільки в ході проведення перевірки всі первинні документи (договори, акти, товарно-транспортні накладні), що підтверджують факт проведення операцій, що є господарською діяльністю ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС надавалися. В акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в свою чергу, податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку позивача, суми ПДВ були правомірно віднесені ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були зареєстровані його контрагентами на підставі ст. 201 ПК України.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045091401 від 04.12.2017 року.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, визначених у вказаній ухвалі суду.

На виконання ухвали суду від 16.01.2018 року від представника позивача 26.01.2018 року через канцелярію суду за вх. №2346/18 надійшло клопотання разом із уточненням до позовної заяви в частині зазначення ціни позову, без зміни предмету і підстав позову та документами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (а.с.42-45,46-51).

Ухвалою суду від 31.01.2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС"; відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

26 лютого 2018 року до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами направлення його копії позивачу, (а.с.128-131), у якому, з посиланням на обставини, встановлені в акті перевірки №1462/15-32-14-01/39109059 від 11.10.2017 року, відповідач просить суд відмовити ТОВ "КТТК ЛОДЖИСТІКС" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що до перевірки ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не надано первинні документи (договори, акти, товарно-транспортні накладні, СМR, рахунки, інше), які підтверджують перевиставляння (реалізацію) вищевказаних послуг транспортного обслуговування на адресу замовників, у зв'язку з чим не підтверджено використання вищевказаних послуг у власній господарській діяльності. Таким чином, в порушення до п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не віднесено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по придбаним послугам транспортно-експедиторського обслуговування, використання в господарській діяльності яких документально не доведено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено судове засідання на 06.03.2018 року для надання можливості позивачу ознайомитись із відзивом на позовну заяву та скористатись правом надання відповіді на відзив.

26 лютого 2018 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.141-142), в якій позивач зазначає, що у відзиві відповідач наголошує, що не було надано первині документи, які підтверджують реалізацію послуг з транспортного обслуговування. Однак, як вказує позивач, і в позовній заяві, і в додатках до неї зазначено та надано первині документи (договори, акти, товарно-транспортні накладні), що підтверджують надання підприємством послуг з транспортно-експедиторського обслуговування. Крім того позивачем зазначено, що основним видом господарської діяльності ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС є, згідно КВЕД, - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, яка включає в себе: експедицію вантажів, організацію перевезень автомобільним транспортом, організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів, видачу й одержування транспортної документації та накладних, і інше. Також, позивач зазначає, що діяльність ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС з контрагентами була направлена на отримання доходу від діяльності, яка є основним видом господарської діяльності.

Копію відповіді на відзив вручено відповідачу 02.03.2018 року (а.с.145).

У судовому засіданні 06.03.2018 року судом зобов'язано відповідача надати до суду додаткові докази, а саме: податкові декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року, вересень-жовтень 2016 року із додатками 5 до них та реєстр податкових накладних. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання для надання можливості відповідачу скористатись правом на подання заперечення на відповідь на відзив та для надання відповідачем додаткових доказів, судом оголошено перерву у розгляді справи до 15.03.2018 року.

У встановлений судом строк, з боку відповідача заперечень на адресу суду не надходило.

У судовому засідання 15.03.2018 року судом залучено до матеріалів справи надані представником відповідача докази, а саме: копії податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року, вересень-жовтень 2016 року із додатками 5 до них та реєстри податкових накладних.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, у зв'язку із необхідністю отримати з боку позивача копій податкових накладних та міжнародні транспортні накладні в оригіналах та належним чином виготовлених (читабельних) копіях, судом оголошено перерву у розгляді справи до 21.03.2018 року.

21 березня 2018 року судом долучено до матеріалів справи надані з боку позивача міжнародні товарно-транспортні накладні (частково в оригіналах та частково належним чином виготовлені (читабельні) копії) та копію податкової накладної №49 від 16.09.2016 року.

У судовому засіданні 21.03.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, у наданих під час розгляду справи усних поясненнях та зважаючи на подані до суду докази. Також представник позивача зазначив, що ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС надано усі необхідні докази, які обґрунтовують позовні вимоги.

Представник відповідача - Головного управління ДФС України в Одеській області у судовому засіданні 21.03.2018 року заявлений позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши надані у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю КТТК ЛОДЖИСТІКС (ідентифікаційний код юридичної особи 39109059) зареєстровано як юридична особа 21.02.2014 року та з 24.02.1014 року взято на податковий облік; станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області (а.с.33). ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС у період, що перевірявся було, зокрема, платником податком податку на додану вартість (а.с.36).

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень від 19.09.2017 року №6330/14-01, №6331/14-01, №6332/14-01, №6333/14-01, №6334/14-01, №6334/1401 та №6335/14-01 посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 року, згідно наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.09.2017 року №4115, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС (код 39109059) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.02.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 24.02.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 24.02.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №1462/15-32-14-01/39109059 від 11.10.2017 року (а.с.14-32), яким встановлено порушення ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС , зокрема, п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 256993 грн., у тому числі: в липні 2014 року на суму 22000 грн.; в вересні 2014 року на суму 119893 грн.; в жовтні 2014 року на суму 42000 грн.; в січні 2015 року на суму 32000 грн.; в вересні 2016 року на суму 39788 грн.; в жовтні 2016 року на суму 1312 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № 0045091401 від 04.12.2017 року, яким ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС за порушення пп.198.5 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 91375,00 грн., з яких: 73100,00 грн. - за податковими зобов'язаннями, 18275,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12).

В матеріалах справи міститься розрахунок санкцій за актом перевірки, в якому зазначається, що за періоди липень, вересень-жовтень 2014 року, в яких були встановлені порушення пп.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, минув строк давності з урахуванням ст.102 ПК України (а.с.13).

Не погодившись з висновками податкового органу та прийнятим Головним управлінням ДФС в Одеській області податковим повідомленням-рішенням форми Р №0045091401 від 04.12.2017 року, позивач оскаржив вказане рішення в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого (у рахуванням того, що минув строк давності за ст.102 ПК України за період липень, вересень-жовтень 2014 року) позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 73100 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Як зазначається в акті, перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС в періоді, що перевірявся, являлось здійснення послуг транспортно-експедиторського обслуговування, у зв'язку з чим підприємством придбавались послуги ТЕО у виконавців та перевиставлялись на адресу замовників.

В ході перевірки встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС придбавались послуги транспортно-експедиторського обслуговування на загальну суму ПДВ 256993,00 грн. у наступних суб'єктів господарювання:

1) ПП НОДІС ІНТРЕТРЕЙД (КОД 39214784) у періоді липень, вересень-жовтень 2014 року;

2) ПП ГРЕСА ГРУП (КОД 39355534) у періоді жовтень 2014 року, січень 2015 року;

3) ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП (код 39980844) у вересні 2016 року.

В акті перевірки вказано, що суми ПДВ при придбанні вищевказаних послуг ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС відносились до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Згідно акту №1462/15-3214-01/39109059 від 11.10.2017 року в ньому встановлено, що до перевірки ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не надано первинні документа (договори, акти, товарно-транспортні накладні, СМR, рахунки, інше), які підтверджують перевиставляння (реалізацію) вищевказаних послуг транспортного обслуговування на адресу замовників, у зв'язку з чим не підтверджено використання вищевказаних послуг у власній господарській діяльності.

В акті вказано, що в порушення до п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не віднесено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по придбаним послугам транспортно-експедиторського обслуговування, використання в господарській діяльності яких документально не доведено, що призвело до заниження значення рядку 9 Декларації Усього зобов'язань .

З урахуванням того, що минув строк давності за ст.102 ПК України за період липень, вересень-жовтень 2014 року, вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість в січні 2015 року на суму 32000 грн.; в вересні 2016 року на суму 39788 грн.; в жовтні 2016 року на суму 1312 грн., що усього становить 73100 грн.

Суд погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС є 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.33).

Оскільки в матеріалах справи міститься розрахунок санкцій за актом перевірки, в якому зазначається, що за періоди липень, вересень-жовтень 2014 року, в яких були встановлені порушення пп.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, минув строк давності з урахуванням ст.102 ПК України (а.с.13), судом не надається оцінка встановленим в акті перевірки порушенням п.198.5 ст.198 ПК України (по ПП НОДІС ІНТРЕТРЕЙД (КОД 39214784) у періоді липень, вересень-жовтень 2014 року; по ПП ГРЕСА ГРУП (КОД 39355534) у періоді жовтень 2014 року).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС (клієнт) уклало 02.10.2014 року договір №1210-2 про транспортно-експедиційні послуги з ПП ГРЕСА ГРУП (експедитор) (а.с.52-56), відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені за винагороду і за рахунок клієнта здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених цим договором послуг:

- організувати перевезення вантажу будь-яким транспортом і по маршруту, вибраним експедитором, в тому числі у великотоннажних контейнерах;

- укладати від імені клієнта або від свого імені договір (договори) перевезення вантажу по організованому маршруту будь-яким транспортом;

- за дорученням клієнта провести розробку схеми руху вантажів і інші види робіт, пов'язані з рухом вантажу від дверей до дверей ;

- давати клієнтові в рамках тих, що надаються за цим договором рекомендації по підвищенню ефективності транспортування за рахунок вибору раціональних маршрутів і способів перевезення вантажів, зниженню витрат по упаковці, навантажувально-розвантажувальним і іншим операціям транспортно-експедиційного обслуговування, використовуючи для цих цілей співпрацю між транспортно-експедиторськими компаніями і іншими контрагентами експедитора;

- забезпечити відправку і отримання вантажу в пункті призначення, визначеному відповідно до цього договору;

- прийняти вантажу від клієнта або вказаного ним вантажовідправника;

- передати вантаж клієнту або вказаному клієнтом вантажоодержувачу та ін.

Згідно розділу 3 Договору №1210-2 клієнт зобов'язаний повідомити всю необхідну інформацію про перевезення (характеристику, властивості, параметри, вага і так далі) і гарантувати повноту і достовірність переданої інформації. Також надати інформацію про властивості вантажу, про умови його перевезення і документи, необхідні для здійснення митного, санітарного і інших видів державного контролю ( інформація про Вантаж ) та інші документи, необхідні для виконання експедитором обов'язків; передбачених цим Договором (п.3.1).

Клієнт забезпечує належне оформлення товарно-супровідної та митної документації вантажу, яка необхідна для безперешкодного проїзду транспортного засобу через державні кордони та своєчасних розрахунків за перевезення (міжнародну товарно-транспортну накладну CMR, експортну декларацію, рахунок, пакувальний лист). В разі ненадання вищезгаданих експортних документів, Клієнт оплачує всі витрати, пов'язані з їх виготовленням, згідно з рахунком Експедитора. Номер ПП/ПД має бути вчасно наданий Експедиторові (п.3.4).

Клієнт повинен сплатити за рахунками пред'явленими Експедитором у строк не більший ніж 3 банківських дні з часу пред'явлення рахунку (п.3.12).

Згідно розділу 4 Договору №1210-2 експедитор зобов'язаний забезпечити виконання всіх умов і виконувати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу Клієнта, відповідно до міжнародних нормативних актів, законодавства України і вимог Клієнта з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачеві, якщо такі не суперечать вищенаведеному (п.4.1).

Експедитор повідомляє всім учасникам перевезення умови і порядок транспортування і обслуговування Вантажів Клієнта (п.4.4).

Відповідно до п.5.2 Договору №1210-2 кількість прийнятого-зданого вантажу визначається кількістю вказаних місць в товарно-транспортних документах, CMR накладній.

Пунктом 6.1 Договору №1210-2 визначено, що загальна сума договору визначається згідно домовленостей сторін, що містить у собі: винагороду (плату) Експедитора; суми відшкодування витрат перевізника, з яким Експедитор уклав договір на здійснення перевезення; оплата інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (згідно розділу 1).

Згідно п.6.2 Договору №1210-2 попередня вартість фрахту і транспортно-експедиторських послуг вказується в Додатках до актів виконаних робіт. Всі додаткові послуги з транспортно-експедиційного обслуговування, не передбачені цим договором, що несуть додаткові витрати, сторони обумовлюють в Додатках, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.п.6.3, 6.4 та 6.5 Договору №1210-2 належні Експедиторові суми за транспортно-експедиторські послуги можуть оплачуватися Клієнтом на підставі актів виконаних робіт. Розмір плати за перевезення вантажу визначається за погодженням сторін при узгодженні Акту виконаних робіт. Оплата здійснюється в національній валюті України протягом 2 тижнів з дня підписання актів. Фактична вартість послуг, з врахуванням затримки автотранспорту під завантаженням, розвантаженням, інших додаткових витрат, визначається Експедитором після закінчення завантаження (розвантаження).

Згідно п.6.7 Договору №1210-2 остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводиться Клієнтом на підставі Акту про надані транспортно-експедиційні послуги Експедитора. Підставою для виставляння Акту про. надані транспортно-експедиційні послуги служать дані супровідних документів з відміткою Клієнта про отримання вантажу вантажоотримувачем.

Відповідно до п.6.14 Договору №1210-2 клієнт проводить передоплату узгоджених з Експедитором робіт та послуг шляхом безготівкових грошових переказів відповідно виставлених рахунків.

Пунктом 10.1 Договору №1210-2 визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до31.12.2016 року.

На виконання договору №1210-2, укладеного ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС з ТОВ ГРЕСА ГРУП , позивачем надано до суду:

- копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ГГ-0000037 від 30.01.2015 року, який складений про те, що виконавцем (ТОВ ГРЕСА ГРУП ) були проведені такі роботи (надані такі послуги): Винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування на суму 160000 грн. (без суми ПДВ). Згідно вказаного акту загальна вартість робіт склала 160000,00 грн., ПДВ 20% - 32000 грн. (а.с.57);

- копію додатку до акту виконаних робіт №37 від 30.01.2015 року (а.с.58).

Також, позивачем на підтвердження отримання таких послуг та їх подальшого надання було надано до суду:

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) за період січень 2015 року №5016, №871,№ 15. №0001, №0011/2, №0011/1, №434, №200, №8337, №85, №115/302, №115/558 (а.с.60, 62, 64, 66, 68-69, 71-72, 74,75-79,81-82, 202-216);

- копії актів виконаних робіт за січень 2015 року, в яких зазначається, що виконавцем ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС замовникам - ПАТ ТРАНСКОНТИНЕНТ , ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ , ТОВ ГРАДАЛОГІСТИК , ТОВ ТРАНС ХОУП ГРУП були проведені роботи (надані такі послуги) з організації перевезення вантажу.

Суд зазначає, що позивачем в усних поясненнях вказано, що документи, які надані позивачем до суду, які на думку позивача, підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах, по яким встановлені порушення по вказаному контрагенту, в якому, окрім зазначених судом вище та досліджених доказів, інших документів не значиться, та з боку позивача під час всього судового розгляду справи, жодних інших доказів, окрім вищевказаних, до суду не надано.

Також, судом встановлено, що ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС (клієнт) уклало 02.08.2016 року договір №0208-16 про транспортно-експедиційні послуги з ПП ФОРТУНА-ГРУПП (експедитор) (а.с.83-87), відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені за винагороду і за рахунок клієнта здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених цим договором послуг:

- організувати перевезення вантажу будь-яким транспортом і по маршруту, вибраним експедитором, в тому числі у великотоннажних контейнерах;

- укладати від імені клієнта або від свого імені договір (договори) перевезення вантажу по організованому маршруту будь-яким транспортом;

- за дорученням клієнта провести розробку схеми руху вантажів і інші види робіт, пов'язані з рухом вантажу від дверей до дверей ;

- давати клієнтові в рамках тих, що надаються за цим договором рекомендації по підвищенню ефективності транспортування за рахунок вибору раціональних маршрутів і способів перевезення вантажів, зниженню витрат по упаковці, навантажувально-розвантажувальним і іншим операціям транспортно-експедиційного обслуговування, використовуючи для цих цілей співпрацю між транспортно-експедиторськими компаніями і іншими контрагентами експедитора;

- забезпечити відправку і отримання вантажу в пункті призначення, визначеному відповідно до цього договору;

- прийняти вантажу від клієнта або вказаного ним вантажовідправника;

- передати вантаж клієнту або вказаному клієнтом вантажоодержувачу та ін.

Умови розділів 1-10 договору про транспортно-експедиційні послуги від 02.08.2016 року №0208-16, укладеного між позивачем та ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП є ідентичними умовам розділів 1-10 вищевказаного договору про транспортно-експедиційні послуги від 02.10.2014 року №1210-2, укладеного ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС з ПП ГРЕСА ГРУП .

На виконання договору №0208-16, укладеного позивачем з ТОВ ФОРТУНА -ГРУПП ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС надано до суду:

- копію додатку до акту виконаних робіт №93 від 19.09.2016 року згідно договору №0208-16 від 02.08.2016 року (а.с.88);

- копію податкової накладної №49 від 16.09.2016 року на суму 205500,00 грн. (а.с.218).

Також, позивачем на підтвердження отримання таких послуг та їх подальшого надання було надано до суду:

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) за період вересень 2016 року №7625, №2344, №1885, 1468/1, №1468/2 №1466/2 №1466/1, №3456, №281943, №281944, №№28951, №№998, №67, №56, №95, №№337125/1, №85, №24 (а.с.90, 92-93, 95-98, 100, 102-104, 106-112, 184-201);

- копії актів виконаних робіт за вересень 2016 року, в яких зазначається, що виконавцем ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС замовникам - ПП ШАЛКІН ГРУП , МП РОКАДА у формі ТОВ, ТОВ ТРАНС КЕА ЛОГІСТИК , ТОВ УКРПРОМЗАХИСТ , ТОВ ЧАЙНІЗ БРАЗЕРС , були проведені роботи (надані такі послуги) з організації перевезення вантажу.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 по справі №21-15а15: "… для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів …".

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-1513а16: "… господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. (…) Потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов'язання на підставі таких операцій …".

Крім того, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-2239а16 дійшла до такого висновку: "… недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …".

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 по справі №21-1440а16: "… Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. (…) недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …".

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пп. г) п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, суд критично ставиться до зазначених документів як до доказів фактичного отримання позивачем послуг та використання цих послуг у власній господарській діяльності, та погоджується із встановленими ДПІ порушеннями щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 73100 грн. по вказаним господарським операціям позивача з його контрагентами, з огляду на наступне.

Так, з наданого позивачем акту приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг) по контрагенту - ПП ГРЕСА ГРУП (КОД 39355534) за січень 2015 року встановлено, що в зазначеному документі в порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" не зазначена дата виконання робіт (надання послуг), не вказані особи, які виконували роботи, не міститься вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - конкретних видів послуг та їх зміст, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік наданих послуг (робіт), їх об'єм, вартість, неможливо визначити одиницю виміру таких послуг для розрахунку їх вартості.

В свою чергу, наданий додаток до цього акту також не містить усіх необхідних реквізитів первинного документа.

Разом з цим, по контрагенту ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП позивачем надано лише копію додатку до акта виконаних робіт №93 від 16.09.2016 року, однак самого акту до суду не надано.

Тобто, з наданих позивачем актів приймання-здачі виконаних робіт (послуг) неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача. Види, наданих згідно з актами приймання послуг, носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів про надання послуг стосовно зобов'язань виконавця за цими договорами та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Інші, первинні в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", документи на підтвердження здійснення операції з контрагентами позивачем не надано, та в матеріалах справи не містяться.

Слід також зазначити, що позовна заява не містить опису фактичного виконання господарських зобов'язань за укладеними з контрагентами договорами, у зв'язку з чим судом з'ясовувалося у повноваженого представника позивача питання щодо фактичності й достовірності здійснення господарських операцій. Водночас, в межах предмету доказування по справі, представник позивача не надав суду аргументованих та зрозумілих пояснень стосовно господарської мети, комерційної необхідності та економічної доцільності витрат на зазначені послуги, з урахуванням виду діяльності позивача, а також, стосовно призначення та подальшого використання цих послуг в господарській діяльності позивача.

Разом з цим, слід зазначити, що правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення визначені Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

Тобто, послуги експедитора є посередницькими послугами між замовником перевезення та перевізником. Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Що стосується транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажу за кордоном слід враховувати, що такі послуги можуть фактично бути наданими як за кордоном, так і на території України.

З відомостей, які містяться в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятої наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 року N 457, основними видами діяльності контрагентів позивача є:

- 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель (ПП ГРЕСА ГРУП код 39355534); іншими видами діяльності за КВЕД ПП ГРЕСА ГРУП є: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 71.11 - діяльність у сфері архітектури; 41.10 - організація будівництва будівель.

- 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП (код 39980844); іншими видами діяльності за КВЕД ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП є: 6.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 - оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування

Експедиторські послуги відносяться до такого виду діяльності, як інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29). Цей клас включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

Згідно цієї інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП ГРЕСА ГРУП , ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП про види діяльності, які мали право здійснювати вказані особи, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29) не вказана.

Отже, позивач укладавши договори транспортно-експедиційних послуг з ПП ГРЕСА ГРУП , ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП мав бути обізнаним, що вони не відповідають господарській меті вказаних осіб.

В свою чергу, щодо посилань представника позивача на використання отриманих послуг в межах здійснення господарської діяльності позивача, суд зазначає, що з боку позивача були надані:

- копії актів виконаних робіт (акти надання послуг) за січень 2015 року, в яких зазначається, що виконавцем ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС замовникам - ПАТ ТРАНСКОНТИНЕНТ , ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ , ТОВ ГРАДАЛОГІСТИК , ТОВ ТРАНС ХОУП ГРУП були проведені роботи (надані такі послуги) з організації перевезення вантажу,

- копії актів виконаних робіт (акти надання послуг) за вересень 2016 року, в яких зазначається, що виконавцем ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС замовникам - ПП ШАЛКІН ГРУП , МП РОКАДА у формі ТОВ, ТОВ ТРАНС КЕА ЛОГІСТИК , ТОВ УКРПРОМЗАХИСТ , ТОВ ЧАЙНІЗ БРАЗЕРС , були проведені роботи (надані такі послуги) з організації перевезення вантажу.

При цьому, при дослідженні судом наданих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг), встановлено, що в зазначених документах в порушення ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" не міститься вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік конкретних наданих робіт (послуг), їх об'єм, яким чином визначено вартість окремо визначених робіт (послуг), не можливо визначити одиницю виміру таких робіт (послуг) для розрахунку їх вартості, і, як результат, виявити зв'язок цих робіт з господарською діяльністю позивача.

Водночас суд зазначає, що протягом всього розгляду справи не було надано копій договорів, які підтверджують господарські взаємовідносини позивача з вказаними контрагентами. Тобто, не надано доказів подальшого використання цих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Оскільки з боку позивача до суду не надано відповідних належних доказів подальшого використання наданих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, вказані посилання ґрунтуються на узагальнюючих припущеннях, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Також, з боку позивача не було надано до суду жодних товарно-транспортних документів, які складались при перевезенні вантажу, які визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

В свою чергу, надані з боку позивача міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) не можуть бути підтвердженням подальшого використання наданих позивачу ПП ГРЕСА ГРУП та ТОВ ФОРТУНА-ГРУПП послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з контрагентами позивача - замовниками послуг: ПАТ ТРАНСКОНТИНЕНТ , ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ , ТОВ ГРАДАЛОГІСТИК , ТОВ ТРАНС ХОУП ГРУП , ПП ШАЛКІН ГРУП , МП РОКАДА у формі ТОВ, ТОВ ТРАНС КЕА ЛОГІСТИК , ТОВ УКРПРОМЗАХИСТ , ТОВ ЧАЙНІЗ БРАЗЕРС , по яким надані копії актів виконаних робіт (акти надання послуг) з організації перевезення вантажу, оскільки:

- по-перше, позивачем не було надано копій договорів, які підтверджують господарські взаємовідносини позивача з вказаними контрагентами;

- на вказаних СМR не міститься жодних даних щодо замовників - контрагентів позивача за вищевказаними актами виконаних робіт.

Також, судом враховується, що позивачем СМR не були надані до перевірки.

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача, що в порушення до п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ КТТК ЛОДЖИСТІКС не віднесено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по придбаним послугам транспортно-експедиторського обслуговування, використання в господарській діяльності яких документально не доведено є обґрунтованими.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність у справі належного документального підтвердження перевиставляння (реалізації) вищевказаних послуг транспортного обслуговування на адресу замовників, у зв'язку з чим не підтверджено (не доведено) подальше використання цих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на загальну суму 73100 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045091401 від 04.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045091401 від 04.12.2017 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.03.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко

.