Рішення

від 11.05.2007 по справі 12/147пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11.05.07 р.                                                                              

Справа № 12/147пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання

Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача - Рубльова К.О. за

дорученням

від першого відповідача - Горяєв

В.М.

від другого відповідача - не

з'явився

розглянув у відкритому судовому

засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Кінг” м.Донецьк

до - Комунального підприємства

“Бюро технічної інвентаризації” м. Донецьк

- Суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кінг” м. Донецьк звернулося до

господарського суду з позовною  заявою

до  Комунального підприємства “Бюро

технічної інвентаризації” м. Донецьк, та   

Суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 про визнання права власності на будівлю магазина ( літ А-2)

площею 1321 кв.м. з допоміжними спорудами а, а1,а2,а3, а4, а5, будівля складу (

літ Б-1) площею 240,8 кв.м., будівля складу( літ Е-1) площею 305 кв.м., будівля

магазину ( літ.В-1) площею 82,3.кв.м., будівля гаража ( літ Д-1) площею 146.4

кв.м., павільйон ( літ Г), сторожка ( літ Ж), господарські будівлі ( літ З)

розташовані за адресою: АДРЕСА_1

 В обгрунтування своїх позовних вимог позивач

посилається на договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу,

користування земельною ділянкою на якій розташовані об'єкти нерухомості,

побудування цих об'єктів без необхідних документів та дозволів, ст. 376  ЦК України.

 Перший відповідач проти позову заперечував,

вважаючи себе не належним відповідачем по справі, не доведеність позивачем , що

вказані об'єкти побудовані ним з дотриманням будівельних норм та правил, тощо.

 Другий відповідач в судове засідання не

з'явився. Витребувані судом документи до суду не надав. Розгляд справи відбувся

за наявними в справі документами, згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін

господарський суд встановив

25.11.1994 року підписано договір купівлі-продажу державного

комунального майна орендного підприємства “Темп”, згідно якого Організація орендарів

, яка створена членами трудового колективу державного комунального

торговельного підприємства магазин “Темп”, набувала права власності  на комунальне майно орендного підприємства

“Темп”,  згідно договору оренди з правом

викупу цілісного майнового комплексу державного комунального торговельного

підприємства магазин “Темп” від 28.03.1994 року. Об'єкт приватизації розташован

за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.1.2. договору право власності на майно переходить до

покупця на підставі наказу Фонду комунального майна Донецької міської Ради

народних депутатів за НОМЕР_1 від 23.11.1994 року.

 Згідно акту передачі викупленого майна від

11.05.1995 р, який складено між Представництвом Фонду державного майна України

в м. Донецьк та організацією орендарів , організація орендарів прийняла будівлю

магазину у кількості 1 штука. та павільйон прийома склопосуду у кількості 1

штука.

Стаття 21 Закону України «Про власність» встановлює, що право

колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна

громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств,

інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в

оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних

підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна

державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій;

пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

 Крім того, ст. 128 ЦК УРСР, в редакції 1963

року, який діяв під час підписання

договору купівлі-продажу

передбачала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту

передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

В даному випадку, сторони домовилися, що право власності переходить до

організації орендарів на підставі наказу Фонду комунального майна

Донецької  міської Ради за НОМЕР_1 від

23.11.1994 року, яким прийнято рішення щодо приватизації державного

комунального майна, переданого в оренду, а само право власності на будівлю

магазину у кількості 1 штука та павільйону прийома-склопосуду у кількості 1

штука перейшло до організації орендарів з моменту підписання акту

прийома-передачі, тобто з  11.05.1995

року.

 Згідно п.5.7. 

вище зазначеного договору купівлі-продажу Організація орендарів була

зобов'язана протягом місяця підготувати установчі документи та зареєструвати на

викупленому  майні суб'єкт

підприємницької діяльності.

На виконання вказаного пункту договору, 16.05.1995 року розпорядженням №

149/3р Ленінської районної ради народних депутатів  м.Донецька Орендне підприємство «Темп», яке

було створено на базі орендованого майна після взяття його в оренду

організацією орендарів членів трудового колективу,  переєстровано в Товариство з обмеженою

відповідальністю «Кінг», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків

орендного підприємства.

 Факт наявності права власності у позивача  на вищевказані об'єкти також підтверджується,

зокрема реєстраційним посвідченням виданим 28.10.1997 року позивачу  КП «БТІ» на цілу будівлю, по АДРЕСА_1

 Стаття 132 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року)

передбачала, що приналежністю є річ, призначена 

служити головній речі і зв'язана з нею спільним господарським

призначенням.

 Приналежність наслідує долю головної речі,

якщо в договорі не встановлено інше.

 Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може

пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який

засвідчує його право власності.

 Тому, 

сам  факт наявності  реєстрації 

в КП “БТІ” права власності за позивачем 

на вищевказаний об'єкт , не перешкоджає позивачу звернутися до суду з

відповідним позовом, враховуючи що це право не визнається другим відповідачем.

З огляду на вищевикладене,  до

позивача в процесі приватизації перейшло право власності на   будівлю магазина ( літ А-2) площею 1321

кв.м. з допоміжними  спорудами

а,а1,а2,а3,а4,а5 , розташовані за адресою м.Донецьк вул.Пухова,8, а його

позовні вимоги, в цій частині є такими, що підлягають задоволенню

З матеріалів справи також

вбачається, що  інші спірні споруди

розташовані на земельній ділянці, якою позивач користується на підставі  договору на праві тимчасового довгострокового

користування землею від  29.09.1998

року  , згідно якого він отримав в

довгострокове  користування строком до

19.08.2008 року  земельну ділянку 0,0942

га,    по АДРЕСА_1 у Ленінському районі

м. Донецька . Позивачу  також  видано державний акт на право постійного

користування землею.

Під час користування земельною ділянкою, 

позивачем без належного дозволу було збудовано інші об'єкти нерухомості,

а саме :будівля складу ( літ Б-1) площею 240,8 кв.м., будівля складу( літ Е-1)

площею 305 кв.м., будівля магазину ( літ.В-1) площею 82,3.кв.м., будівля гаража

( літ Д-1) площею 146.4 кв.м., павільйон ( літ Г), сторожка ( літ Ж),

господарські будівлі ( літ З)

Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля споруда, інше

нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або

будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без

належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

будівельних норм та правил.

Таким чином,  законодавець чітко

визначив, що будівлі, які не відповідають будівельним нормам або збудовані без

належного дозволу є самочинним будівництвом.

Тому, з'ясування обставин, чи відповідають вказані споруди будівельним

нормам,  не впливають на правовий статус

спірного майна. Воно є самочинним будівництвом в розумінні  частини 1 ст. 376 ЦК України

На вимогу власника ( користувача земельної ділянки суд може визнати за

ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це

не порушує права  інших осіб. ( частина  5 ст. 376 ЦК України)

З тексту вказаної норми  не

витікає, що користувач спірної ділянки повинен довести у суді , що об'єкти

нерухомості,  які знаходяться на

земельній ділянці, якою він правомірно користується, повинні бути споруджено

саме ним.

Законодавець пов'язує можливість визнання права власності на самочинно

збудовані об'єкти нерухомості за наявністю двох обставин - позивач повинен бути

користувачем ( власником)  земельної

ділянки, по-друге,  визнання такого права

не повинно порушувати права інших осіб.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини

справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують,  що визнання права власності на самочинно

збудовані  будівлі буде порушувати права

інших осіб.

 Крім того, позивач на цей час володіє,

користується та розпоряджається цими будівлями.

 Відповідно до ст. 49 Закону України “Про

власність” володіння майном вважається правомірним доки судом не буде

встановлено інше.

 Стаття 4 Закону України “Про власність” передбачає,

що власник на свій розсуд користується, володіє та розпоряджається

належним  йому майном.

Крім того, як зазначалося вище, 

позивач є орендарем земельної ділянки, на якій розташовані самочинно

споруджені об'єкти

Згідно ст. 25 Закону України “Про

оренду землі” орендар самостійно господарює на земельній ділянці.

 З огляду на вищевикладене, позовні вимоги

позивача, щодо  визнання за ним права

власності на  будівлю складу ( літ Б-1)

площею 240,8 кв.м., будівлю складу( літ Е-1) площею 305 кв.м., будівлю магазину

( літ.В-1) площею 82,3.кв.м., будівлю гаража ( літ Д-1) площею 146.4 кв.м.,

павільйон ( літ Г), сторожка ( літ Ж), господарські будівлі ( літ З) , як

самочинно збудовані,  є такими,  що підлягають задоволенню.

Суд виключає зі складу відповідачів Комунальне підприємство “Бюро

технічної інвентаризації” м. Донецька, як неналежного відповідача, так як

матеріалами справи не доведено, що воно своїми діями порушило права позивача та

між позивачем та першим відповідачем існує спір.

 Судові витрати покладаються на позивача, тик

як саме з його вини виник спір.

 На підставі вищевикладеного та керуючись

ст.ст. 33,43,49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                         ВИРІШИВ

Виключити зі складу відповідачів комунальне підприємство Бюро технічної

інвентаризації м. Донецьк

Позовні вимоги задовольнити

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Кінг”( м.Донецьк

вул.Пухова, 8 ЗКПО 20312434) право власності на будівлю магазина ( літ А-2)

площею 1321 кв.м. з допоміжними спорудами а, а1,а2,а3, а4, а5, будівлю складу (

літ Б-1) площею 240,8 кв.м., будівлю складу ( літ Е-1) площею 305 кв.м.,

будівлю магазину ( літ.В-1) площею 82,3.кв.м., будівлю гаражу ( літ Д-1) площею

146.4 кв.м., павільйон ( літ Г), сторожка ( літ Ж), господарські будівлі

( літ З) розташовані за адресою:

АДРЕСА_1.

Суддя