Рішення

від 28.03.2018 по справі 188/1527/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1527/17

Провадження № 2/188/43/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П. О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на майно за спадкоємцем за законом,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на майно за спадкоємцем за законом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 25 листопада 2016 року помер його батько ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на наступне майно:

житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами № 1-а по вулиці Шкільна в с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області;

земельну ділянку площею 5,051 га, розташовану на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ДП № 050248, виданого Петропавлівською районною державною адміністрацією 26.03.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Пп № 3175.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого він заповів належну йому земельну ділянку своєму синові ОСОБА_3.

Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є його дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_3 та син ОСОБА_1.

Дружина померлого, вона ж мати позивача, відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2

06.03.2017 року позивач звернувся з заявою до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області про одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 1-А розташований по вулиці Шкільній в с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області, що належав померлому ОСОБА_2, але нотаріус своєю постановою від 24.10.2017 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва, тому що позивачем не було надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На вказане спадкове майно позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність у нього документів про право власності на житловий будинок на ім'я спадкодавця, в зв'язку з чим він вимушений звертатись до суду з позовом про визнання за ним як спадкоємцем права власності на спадкове майно за законом.

Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок № 1а по вулиці Шкільна в с. Добринька Петропавлівською району Дніпропетровської області з господарськими будівлями і спорудами, який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті житлового будинку спеціальними знаками: будинок - А ; прибудова до будинку - а ; прибудова до будинку - а1 ; навіс - а2 ; літня кухня - Б ; погріб - В ; літня кухня - Г ; огорожа - 1-3 ; гараж - Д ; гараж - Е ; навіс - Ж ; сарай - З ; сарай - И ; колодязь - К ; сарай - Л ; сарай - М ; убиральня Н , що належав спадкодавцю - ОСОБА_2, який помер 25 листопада 2016 року.

Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

В судовому засіданні встановлено, 25 листопада 2016 року помер батько позивача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 721146, видане виконавчим комітетом Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 28 листопада 2016 року, актовий запис № 18 (а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У позовній заяві позивач стверджував, що померлий ОСОБА_2 за життя заповіт не посвідчував і спадкування повинно відбуватися за законом. Спадкоємцями першої черги є його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1

Ухвалою суду було витребувано у приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу фотокопію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2.

Під час огляду матеріалів спадкової справи № 265-2016 судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 є троє спадкоємців першої черги, його дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (а.с. 91-109).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт (а.с. 96), яким заповів своєму синові ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку, розташовану на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області площею 5,051 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДП № 050248, виданого 26.03.2002 року Петропавлівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Пп № 3175 (а.с. 107). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 1204170702016 від 05.12.2016 року земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1223884000:01:001:0239 (а.с. 106).

ОСОБА_3 19.12.2016 року подав до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 91) та 24.10.2017 року отримав свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом на зазначену земельну ділянку (а.с. 108).

Заяву про прийняття спадщини за законом ОСОБА_3 не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи видно, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на наступне майно:

житловий будинок № 1а по вул. Шкільна в с. Добринька Петропавлівською району Дніпропетровської області з господарськими будівлями і спорудами який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті житлового будинку спеціальними знаками: будинок - А ; прибудова до будинку - а ; прибудова до будинку - а1 ; навіс - а2 ; літня кухня - Б ; погріб - В ; літня кухня - Г ; огорожа - 1-3 ; гараж - Д ; гараж - Е ; навіс - Ж ; сарай - З ; сарай - И ; колодязь - К ; сарай - Л ; сарай - М ; убиральня Н ;

земельну ділянку, розташовану на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, площею 5,051 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДП № 050248, виданого 26.03.2002 року Петропавлівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Пп № 3175.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є сином спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ-КИ № 257198, виданим 30 листопада 1979 року (а.с. 50).

Згідно з ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її (ч.1).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3).

На день смерті ОСОБА_2 з ним проживали та були зареєстровані його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1, що підтверджується довідкою № 655, виданою 19.12.2016 року Осадченською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 48).

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 19.12.2016 року подала до приватного нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини за законом (а.с. 74, 93).

06.03.2017 року позивач звернувся з заявою до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 99).

24.10.2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, і йому нотаріус відмовила у видачі свідоцтва, тому що позивачем не було надано нотаріусу правовстановлюючих документів на житловий будинок (а.с. 64).

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, і тому він звернувся з позовом до суду.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садибою згідно з статтею 381 ЦК України є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

ЦК України не містить визначення такого об'єкта права власності як домоволодіння.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Належність померлому ОСОБА_2 на праві особистої власності житлового будинку підтверджується довідкою Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про те, що домоволодіння № 1-А по вулиці Шкільній в с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області належить померлому ОСОБА_2 (а.с. 43).

Отже, садибний (індивідуальний) житловий будинок № 1-А по вулиці Шкільній в с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області належав на праві власності померлому ОСОБА_2, який набув його відповідно до діючого законодавства, позивач є спадкоємцем першої черги спадкового майна зазначеної особи у вигляді житлового будинку, і нотаріус безпідставно відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нього, тому позов підлягає задоволенню.

Вартість спадкового домоволодіння складає 87360 грн., що підтверджується висновком про вартість об'єкта оцінки виконаного комунальним підприємством Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації на підставі договору № 290 від 12 січня 2017 року (а.с. 14-46).

Виходячи з цієї ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , позивачем був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку від 03.11.2017 року (а.с.1).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 873,61 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: поштовий індекс 52713, вулиця Шкільна, 1, с. Добринька Петропавлівського району Дніпропетровської області до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04525136, місце знаходження: поштовий індекс 52713, вулиця Чкалова, 23, с. Осадче Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 1А по вулиці Шкільна в с. Добринька Петропавлівською району Дніпропетровської області з господарськими будівлями і спорудами, який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті житлового будинку спеціальними знаками: будинок - А ; прибудова до будинку - а ; прибудова до будинку - а1 ; навіс - а2 ; літня кухня - Б ; погріб - В ; літня кухня - Г ; огорожа - 1-3 ; гараж - Д ; гараж - Е ; навіс - Ж ; сарай - З ; сарай - И ; колодязь - К ; сарай - Л ; сарай - М ; убиральня Н , що належав спадкодавцю - ОСОБА_2, який помер 25 листопада 2016 року.

Стягнути з Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 873 (вісімсот сімдесят три) гривні 61 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_5