Рішення

від 21.03.2018 по справі 510/316/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/316/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Міхайліченко В.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності його представника.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження позивача від 16.02.2018р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер 12.03.2011р.; копія державного акту серії ЯГ №939012 від 15.08.2007р. на право власності на земельні ділянки загальною площею 2,61 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 02.02.2018р. із кадастровими планами земельних ділянок; копія свідоцтва серії ОД-ХХ № 02123 від 01.04.2003р. про право власності на майновий пай члена КСП Рассвет с.Плавні Ренійського району, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; копія довідки Відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про вартість земельного паю; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.02.2018 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є рідним братом нині померлого ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належали:

на підставі свідоцтва серії ОД-ХХ № 02123 від 01.04.2003р. про право власності на майновий пай члена КСП - майновий пай у КСП Рассвет (нині у СВК Світанок ) в с.Плавні Ренійського району;

на підставі державного акту серії ЯГ №939012 від 15.08.2007р. про право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,61 га, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_2 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 12.03.2011р. помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно (на майновий пай та земельні ділянки).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Про це свідчить його заява, подана до Ренійської районної держнотконтори в установлений законом строк (20.05.2011р.).

Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує, щоб її оформив позивач.

При зверненні позивача до нотаріальної контори для оформлення прийняття спадщини, в отриманні свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки та майновий пай, про що 16.02.2018р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем щодо земельних ділянок та майнового паю. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивача не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акту на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

З вищенаведеного виходить, що після смерті ОСОБА_2 вирішити питання про отримання оригіналу необхідного правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо, за визнанням права власності на земельні ділянки та майновий пай, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець в судовому порядку.

Незважаючи на перешкоди, позивач прийняв спадщину за законом в порядку ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування зазаконом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, але не проживали постійно із спадкодавцем, зобов?язані подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем другої черги за законом (ст. 1262 ЦК України).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті брата у нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові майновий пай та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки він у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на майновий пай та на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити йог вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1258, 1259, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

- майновий пай у КСП Рассвет (нині у СВК Світанок ) в с.Плавні Ренійського району на підставі свідоцтва серії ОД-ХХ №02123 від 01.04.2003р. про право власності на майновий пай члена КСП;

- земельні ділянки загальною площею 2,61 га із кадастровими номерами №1 5124184000:01:002:0342, №2 5124184000:01:005:0429, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯГ № 939012 від 15.08.2007р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_2, померлому 12.03.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник