Ухвала

від 15.03.2018 по справі 295/2971/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2971/18

1-кс/295/1246/18

УХВАЛА

15.03.2018 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання захисника ОСОБА_3 поданого в інтересах ПП «Мрия-2000» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017060000000090 від 21.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в інтересах ПП «Мрия-2000», у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017060000000090 від 21.08.2017 року, на майно ПП «Мрія-2000» (код ЄДР 31052698), а саме: частини Шведської стінки 112 частей; термінали Verifone 140 кор. по 10 шт., мотивуючи свої вимоги тим, 28.11.2017 року проведено обшук складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний протокол. Під час обшуку було вилучено, зокрема, належне ПП «Мрія-2000» майно, а саме: частини Шведської стінки 112 частей; термінали Verifone 140 кор. по 10 шт ., на яке ухвалою від 06.12.2017 року слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира накладено арешт та 20.12.2017 року колегією Апеляційного суду Житомирської області ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2017 року було залишено в силі. Проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна свідка, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту майна свідка. Як свідчать матеріали кримінальної справи, відносно службових осіб ПП «Мрія-2000» кримінальне провадження не відкривалося органом досудового слідства та ні кому не повідомлялось про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України, службові особи ПП «Мрія-2000» також не є обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тому відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і останній підлягає скасуванню, оскільки підприємство в даний час не може вести фінансово-господарську діяльність та подавати звітність.

Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав та вказав, що досудове розслідування здійснюється вже понад три місяці та за цей час органи досудового розслідування мали можливість провести всі необхідні слідчі дії з арештованим майном, крім того, перебування майна під арештом перешкоджає фінансово господарській діяльності підприємства.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечували щодо задоволення даного клопотання, оскільки арешт на майно накладений обґрунтовано, що підтверджується також ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20.12.2017 року, на даний час не відпала потреба у арешті майна, оскільки досудове розслідування триває та розумних строків його проведення не порушено, майно є речовим доказом та з метою його збереження вилучення та арешт майна є необхідним.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №42017060000000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2017 року в рамках кримінального провадження №42017060000000090 накладено арешт на вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 88 картонних коробок з комплектуючими частинами тренажерів марки «Імпульс»; 299 картонних коробок з комплектуючими частинами акустичних систем марки «Мікролаб»; 104 картонні коробки з безперебійними пристроями «UPS»; 1534 картонні коробки з порожніми комп`ютерними корпусами «ВТС»; 574 картонні коробки з амортизаторами «Ласонт»; 59 картонних коробок з блоками живлення «ВТС» / «FPS»; 38 картонних коробок з грузоблоками до тренажерів; 112 картонних коробок з комплектуючими до «Шведської стінки»; 140 картонних коробок з платіжними терміналами.

Підставою накладення арешту стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

За правилами ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.

Правомірність накладення арешту підтверджується, зокрема, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20.12.2017 року, якою ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира про накладення арешту від 06.12.2017 року було залишено без змін.

Також в судовому засіданні прокурор та слідчий вказали, що по даному кримінальному провадженню ведуться слідчі дії, а арештоване майно є речовим доказом, а тому на день розгляду вказаного клопотання не відпали потреби в застосування арешту.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слід зазначити, що слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

А тому враховуючи що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні, потреба у застосуванні арешту на вказане вище майно не відпала, тому підстав для скасування арешту на день розгляду клопотання не вбачається.

Керуючись ст. ст. 98, 170 -174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_3 поданого в інтересах ПП «Мрия-2000» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017060000000090 від 21.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя