Рішення

від 27.03.2018 по справі 826/8028/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2018 року № 826/8028/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до Житлово-будівельного кооперативу ДЕСНА про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернулась до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу ДЕСНА та просить суд зобов'язати житлово-будівельний кооператив ДЕСНА виконати вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 25 квітня 2016 року № С-2504/6 шляхом зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 19 по 25 квітня 2017 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, замовник будівництва - Житлово-будівельний кооператив ДЕСНА .

За результатами перевірки складено 25 квітня 2017 року акт та протоколи за № 1-Л-З-2504/17, 1-Л-З-2504/18, 1-Л-З-2504/19, 1-Л-З-2504/20, 1-Л-З-2504/21, а також надано припис від 25 квітня 2017 року № С-2404/5 про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути виявлені порушення до 31 серпня 2017 року та припис № С-2504/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівними умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрація декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Про виконання припису зобов'язано повідомити Департамент до 11 травня 2017 року.

Перевірка проходила у присутності голови ЖБК ДЕСНА ОСОБА_1, який від підписання акту, приписів та протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис у зазначених документах.

Складені за результатами перевірки документи надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку 28 квітня 2017 року.

З метою перевірки виконання вимог припису про зупинення з 23 по 29 травня 2017 року позивачем проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва та встановлено невиконання його вимог, та не вчинення обов'язкових до виконання дій, чим порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/8028/17 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодні заперечення проти позову і додаткові документи до канцелярії суду не подав.

Виходячи з положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 28 березня 2017 року № 63П. звернення громадянина ОСОБА_2 від 28 березня 2017 року № 10/10-М-2803/5 та направлення для проведення позапланової перевірки від 13 квітня 2017 року № 306.17/01 у період з 19 по 25 квітня 2017 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, замовник будівництва - Житлово-будівельний кооператив ДЕСНА .

За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка за вказаною адресою використовується на підставі свідоцтва про право власності від 26 січня 2015 року, індексний номер 32686791, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На забудову земельної ділянки отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які видано відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30 квітня 2013 року № 72/2013.

ТОВ ХІЦ Експрес-Проект ЛТД код 20923801 розроблено проектну документацію, яку затверджено наказом замовника ЖБК ДЕСНА від 05 лютого 2015 року № 05/02.

Позивачем зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 06 березня 2015 року № КС 083150650354.

Також позивачем зареєстровано повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме: змінено особу відповідальну за здійснення авторського нагляду від -09 липня 2015 року № КС 103151900477.

ТОВ ХІЦ Експрес-Проект ЛТД договором 23-06 про передачу (відчуження) виключення майнових прав на твір архітектури від 23 червня 2015 року було передано відповідачу майнові права інтелектуальної власності на твір архітектури.

До Департаменту надійшов лист від 12 червня 2015 року № 10/10-1206/03 про зміну техніко-економічних показників у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 06 березня 2015 року № КС 083150650354 відповідно до якого було змінено загальну площу будинку.

Наказом позивача від 16 лютого 2017 року № 68 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 06 березня 2015 року № КС 083150650354, зі змінами до неї від 09 липня 2015 року № КС 103151900477, від 12 червня 2015 року № 10/10-1206/3, від 06 липня 2015 року № 10/10-0607/35.

Позивачем під час виїзду встановлено, що на земельній ділянці виконуються будівельні роботи з будівництва, багатоквартирного житлового будинку, а саме: влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, цокольний поверх, шість типових поверхів, мансардний поверх та влаштована покрівля, виконуються будівельні роботи з влаштування благоустрою території та внутрішні опоряджувальні роботи.

За результатами перевірки, з урахуванням наданих для пред'явлення документів, позивач встановив, що замовником виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, на земельній ділянці яку не відведено для цієї мети, без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання та проектування), без розробленої в установленому порядку проектної документації та без документу що надає право на виконання будівельних робіт (декларація про початок виконання будівельних робіт), чим порушено статті 24, 29, 30. 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на вищезазначеному об'єкті будівництва, чим порушено статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність .

На об'єкті будівництва також відсутній проект виконання робіт (ПВР), чим порушено пункт 5.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація Будівельного Виробництва .

За результатами виконаних будівельних робіт ЖБК ДЕСНА не оформлено виконавчу документацію.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 25 квітня 2017 року та протоколи за № 1-Л-З-2504/17, 1-Л-З-2504/18, 1-Л-З-2504/19, 1-Л-З-2504/20, 1-Л-З-2504/21, які містять інформацію про суть виявленого порушення, кваліфікацію порушення під правопорушення, за яке передбачено відповідальність відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідачу також надано припис № С-2504/5 від 25 квітня 2017 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути виявлені порушення до 31 серпня 2017 року.

Водночас, надано припис № С-2504/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівними умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрація декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Про виконання припису зобов'язано повідомити Департамент до 11 травня 2017 року.

Перевірка проходила у присутності голови ЖБК ДЕСНА ОСОБА_1, який від підписання акту, приписів та протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис у зазначених документах.

Складені за результатами перевірки документи надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку 28 квітня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 травня 2017 року № З-1005/1-10/10-53/1005/06/02, З-1005/2-10/10-54/1005/06/02, З-1005/3-10/10-55/1005/06/02, З-1005/4-10/10-56/1005/06/02, З-1005/5-10/10-57/1005/06/02.

З метою перевірки виконання вимог припису про зупинення від 25 квітня 2017 року № С-2504/6 позивачем проведено позапланову перевірку у період з 23 по 29 травня 2017 року та встановлено, що на земельній ділянці виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку та влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, цокольний поверх, шість типових поверхів, мансардний поверх, покрівля, виконано влаштування благоустрою території та внутрішні споряджувальні роботи.

Вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 25 квітня 2017 року № С-2504/6 не виконано, чим порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Результати перевірки зазначено у акті перевірки від 29 травня 2017 року.

Зважаючи на те, що приписи є обов'язковими до виконання, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-17) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-17 до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частиною другою статті 7 Закону № 3038-17 зазначено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Частиною першою статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з частиною п'ятою № 3038-17 проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 28 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку; зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Відповідно до частини першої та другої № 3038-17 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції № 272 від 10 жовтня 2014 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утворений як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 14 жовтня 2014 року.

З 02 червня 2011 року діє Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органом державного-архітектурно-будівельного контролю.

Виходячи з пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Державної архітектурно-будівельної інспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, що вбачається з матеріалів справи, проведено у присутності замовника будівництва - ОСОБА_1, який відмовився від підписання акту, приписів та протоколів

Відповідно до статті 31 Закону № 3038-17 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного-архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування:

реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів складності будівництва, що належать до IV-V категорій складності.

Документи, що надають право на виконання будівельних робіт є чинними до завершення будівництва.

Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств та реставрації, капітального ремонту, що передбачено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-17 проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

затвердження проектної документації;

виконання підготовчих та будівельних робіт;

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону № 3038-17 основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обстеження.

Згідно зі статтею 34 Закону № 3038-17 замовник має право виконувати будівельні роботи після:

подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного-архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів складності будівництва, що належать до IV-V категорій складності.

Отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівництво на вказаній земельній ділянці повинно виконуватись із врахуванням вимог Закону № 3038-17, чого відповідачем не було здійснено, що стало підставою для складення акту, та протоколу і винесення припису.

Як вбачається з матеріалів справи, складені за результатами перевірки матеріали направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 28 квітня 2017 року.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 41 Закону № 3038-17 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи інспекції державного-будівельного контролю можуть, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень та зупинення підготовчих та будівельних робіт, якщо ті здійснюються із порушенням або без відповідних документів.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону № 3038-17 посадові особи органі державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 16-19, 21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За своєю правовою сутністю припис - це документоване управлінське рішення нормативного характеру, обов'язкове для виконання у визначені строки, який видається суб'єкту містобудування посадовою особою Державної архітектурно-будівельної інспекції в межах наданих повноважень з метою усунення порушень вимог законодавства та не передбачає застосування санкцій відносно такого суб'єкта містобудування.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 3038-17 приписи органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов'язковим до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вчинено обов'язкових до виконання вимог припису від 25 квітня 2017 року № С-2504/6, що полягали у зупиненні підготовчих будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1, замовник будівництва - житлово-будівельний кооператив ДЕСНА . .

Відтак, позивачем надано належні та необхідні докази, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та під час вирішення справи знайшли своє підтвердження.

Надані позивачем документи підтверджують правомірність винесення припису та факт невиконання його відповідачем.

Разом з тим, відповідачем явку уповноважених представників до суду не забезпечено, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання припису позивача суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати житлово-будівельний кооператив ДЕСНА виконати вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 25 квітня 2016 року № С-2504/6 шляхом зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда