Рішення

від 28.03.2018 по справі 826/14981/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року № 826/14981/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс до проДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Апрілекс (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправною відмову відповідача прийняти податкову декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер документу: 9126344698), додаток №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та додаток №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 17 червня 2015 року;

- визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер документу: 9126344698), додаток №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та додаток №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 17 червня 2015 року, такими, що подані у день їх фактичного отримання відповідачем - 17 червня 2015 року о 12:01:08.

Ухвалами суду від 28.09.2016р. відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.11.2017р. справу №826/14981/16 відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2017р. №7885 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.

В судовому засіданні 13.11.2017р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.).

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер документу: 9126344698), додатку №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та додатку №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 17 червня 2015 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши про правомірність оскаржуваних дій, вчинених у межах наданих останньому повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс 17.06.2015р. засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року. У відповідь позивачем отримано електронну квитанцію №2 з відповідною відміткою: документ доставлено до районного рівня 2654 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 17.06.2015 в 12:01:08 .

Однак, майже більше ніж через рік, листом державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 06.09.2016р. №10507/10/26-54-12-01-29 позивача проінформовано, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року не прийнята, у зв'язку з порушенням норм пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із діями контролюючого органу, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пунктів 16.1.3 та 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Відповідно до статті 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами пункту 49.8 статті 48 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що на стадії прийняття податкової звітності контролюючий орган здійснює контроль за заповненням її формальних реквізитів з метою забезпечення адміністрування податків, в тому числі перевірки визначення податкових зобов'язань певним платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, квитанцією №2 контролюючи орган підтвердив отримання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126344698) 17.06.2015 о 12:01:08.

Проте, майже більше ніж через рік, листом від 06.09.2016р. №10507/10/26-54-12-01-29 державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повідомила позивача, що за результатами проведеного камерального аналізу податкової звітності, встановлено, що податкову звітність з податку на додану вартість заповнено з порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та наказу Міністерства фінансові України від 23.01.2015 №13 Про затвердження методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України , в наслідок чого податкова звітність складена з порушенням норм статті 48 Податкового кодексу України та не вважається податковою декларацією.

Суд зазначає, що контролюючим органом, всупереч вимогам пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, не зазначено в листі від 06.09.2016р. №10507/10/26-54-12-01-29, яку саме помилку було допущено позивачем при поданні спірної декларації та, що саме декларанту слід усунути, а надав лише формальні відомості про невідповідність поданої декларації вимогам чинного законодавства, зазначивши посилання на загальні нормативно-правові акти.

З наданих до суду державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва запереченнях вбачається, що контролюючим органом не прийнято податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2015 року з підстав того, що останній вказав найменування контролюючого органу, до якого подавалась податкова декларація як ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві .

Згідно із частиною четвертою статті 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи міністерства припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинної на момент правовідносин) визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України утворено територіальні органи ДФС згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України у додатку 2 до постанови № 311 визначено конкретних правонаступників територіальних органів Міндоходів - територіальні органи ДФС, до яких вони приєднуються.

З системного аналізу вищенаведеного вбачається, що позивач при поданні податкової декларації засобами телекомунікаційного зв'язку здійснив формальну помилку, а саме: вказав державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, замість її правонаступника - державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

При цьому, суд бере до уваги, що інших порушень в поданій позивачем податковій декларації відповідачем не встановлено, а зазначення контролюючого органу, правонаступником якого є відповідач не є підставою для відмови в прийнятті такої податкової декларації.

Відповідно до підпунктів 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 Податкового Кодексу України передбачено, що до функцій контролюючих органів належить, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів та контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Разом з тим, не вірне відображення позивачем назви контролюючого органу, як того вимагає відповідач, жодним чином не впливає на ідентифікацію як відповідача, так і платника податків, показники його податкової звітності, їх перевірку відповідачем та загалом виконання останнім своїх функцій з адміністрування податку.

Таким чином, формальний та поверхневий підхід відповідача до виконання покладених на нього обов'язків призвів до затягування процедури визначення податкових зобов'язань платника податків та сплати коштів за ними до Державного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року № 826/2370/15.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 49.10 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання,

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Однак, судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, а також п.п. 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, оскільки:

- лист контролюючого органу від 06.09.2016р. не містить жодної причини відмови у прийнятті податкової декларації Позивача з ПДВ за травень 2015 року;

- лист від 06.09.2016 року вручений позивачеві із порушенням підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, адже вручений після спливу 5 робочих днів з дня отримання податкової декларації підприємства.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби. При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Натомість замість письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків останньому відповідачем було направлено лист, у якому повідомлено, що декларація складена з порушенням та не може бути визнана як податкова звітність.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації органом державної фіскальної служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Суд зазначає, що усі реквізити податкової декларації ТОВ Апрілекс заповнені та дають можливість ідентифікувати, до якого органу вона подається, а відтак, немає жодних перешкод для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки відповідачем. А тому, законних підстав для відмови у прийнятті податкової декларації позивача у відповідача не було.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2015 року по справі № К/800/53150/13.

Слід також зазначити, що у відповідності до пункту 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233 (надалі також - Інструкція ), підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У відповідності до пункту 7.6 Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

А відтак, зважаючи на те, що позивач отримав належним чином квитанцію № 2, що підтверджує належне прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року, то лист відповідача від 06.09.2016 року є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс (м. Київ, 04205, проспект Оболонський, 35, код ЄДРПОУ 39616380) задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04213, проспект Героїв Сталінграда, 58, код ЄДРПОУ 39468697) прийняти податкову декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер документу: 9126344698), додаток №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та додаток №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс (м. Київ, 04205, проспект Оболонський, 35, код ЄДРПОУ 39616380) 17 червня 2015 року.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер документу: 9126344698), додаток №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та додаток №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю Апрілекс (м. Київ, 04205, проспект Оболонський, 35, код ЄДРПОУ 39616380) 17 червня 2015 року, такими, що подані у день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04213, проспект Героїв Сталінграда, 58, код ЄДРПОУ 39468697 )- 17 червня 2015 року о 12:01:08.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Апрілекс (м. Київ, 04205, проспект Оболонський, 35, код ЄДРПОУ 39616380) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін