Рішення

від 28.03.2018 по справі 742/789/18

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/476/18

Єдиний унікальний № 742/789/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Назаренко О.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Прилуцького міськрайонного суду з цивільними позовом до КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при її звільненні було допущено порушення чинного трудового законодавства, зокрема, всупереч вимогам ст.147 КЗпП, останнім за одне порушення трудової дисципліни було застосовано одразу два стягнення, а також при звільненні попередньо не було отримано згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Під час проведення 23.03.2018 року підготовчого судового засідання, представниками відповідача в розпорядження суду та позивачеві по справі було надано наказ №68-О від 22.03.2018 року Про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 №36-О від 16.02.2018 року та розрахунок компенсації вимушеного прогулу з 17.02.2018 року по 23.03.2018 року.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала та наполягала на стягненні з відповідача середнього заробітку за час її вимушеного прогулу, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, надіслали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, заперечують щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем фактично зменшено заявлені нею позовні вимоги, з огляду на скасування відповідачем оспорюваного наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі, підстав для відкладення розгляду справи для інформування КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи суд не вбачає.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що уточнені позовні підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, на виконання вимог ч.5 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що наказом №36-О від 16.02.2018 року позивача на підставі п.3 ст.40 КЗпП було звільнено з посади молодшої сестри Прилуцького міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, проте вже наказом №68-О від 22.03.2018 року попередній наказ про її звільнення відповідачем було скасовано, як такий, що не набрав чинності /а.с.8,22/. Формулювання підстав та мотивів скасування відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1, з урахуванням дій останньої щодо його оскарження в судовому порядку і відсутності спростувань відповідних мотивів роботодавцем, дають суду обґрунтовані підстави стверджувати, що її звільнення відбулось без законної підстави, а відтак наявні підстави для визнання періоду з 17.02.2018 року по 23.03.2018 року вимушеним прогулом.

Незважаючи на положення ч.2 ст.235 КЗпП України, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак зазначене положення не звільняє роботодавця від обов'язку здійснити оплату вимушеного прогулу у разі звільнення працівника без законної підстави, що мало місце при звільненні позивача.

Оскільки відповідачем не було проведено оплату позивачеві вимушеного прогулу за вище вказаний період, наявні беззаперечні підстави для поновлення порушеного права останньої в судовому порядку шляхом стягнення на її користь середнього заробітку.

При розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд керується п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 .

Відповідно до п.2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата визначається, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника. При цьому згідно з п.5 Порядку основою для визначення загальної суми середнього заробітку є середньоденна заробітна плата.

Положеннями ч.1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків, правильність яких позивачем не заперечується,середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 119 грн 68 к., кількість робочих днів, які припадають на період вимушеного прогулу - 29 дн., а відтак сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 3 470 грн 72 к. /а.с.23/.

Відповідно до вимог ст.430 ЦПК України , суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за один місяць.

На виконання ч.6 ст.141 ЦПК України , оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в дохід держави з КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи необхідно стягнути 704 грн 80 к. (одна вимога майнового характеру).

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 78 , 81 , 89 , 259 , 264 , 265 , 268 ЦПК України ; ст. 235 КЗпП України суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи (вул. Шевченко 36, м. Чернігів, 14013, ЄДРПОУ 02006892) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи (вул. Шевченко 36, м. Чернігів, 14013, ЄДРПОУ 02006892) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2018 року по 23.03.2018 року у розмірі 3 470 гривень 72 копійок з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 3 470 гривень 72 копійок допустити до негайного виконання.

Стягнути з КЗ Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи (вул. Шевченко 36, м. Чернігів, 14013, ЄДРПОУ 02006892) судовий збір в розмірі 704 грн 80 к. на користь державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя Прилуцького

міськрайонного суду В.Г.Павлов