Постанова

від 21.03.2018 по справі 653/2918/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 653/2918/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Венглєвська Н.Б. Час і місце ухвалення: 14:13, 27.10.2017р., м.Генічеськ

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення на загальних підставах,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання поновити виплату пенсії за віком з 07.10.2009р. шляхом призначення її знову відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області в поновленні нарахування та виплати пенсії. Зобов'язано відповідача поновити нарахування з 22.02.2017р. та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ст.ст.28, 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з подальшим її перерахуванням у зв'язку із змінами пенсійного законодавства. Позов в частині вимог за період з 07.10.2009р. по 22.02.2017р. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною постановою в частині строку, з якого має бути поновлена пенсія, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та зобов'язати Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області здійснити поновлення та виплату йому пенсії з 07.10.2009р.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що він має право на поновлення пенсії з 07.10.2009р. - з дати постановлення Рішення КСУ №25-рп/2009, яким скасовано дискримінуючі положення законодавства, що забороняли виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Апелянт посилається на те, що положення ст.99 КАС України встановлюють строки звернення до суду, однак не є підставою для обмеження пенсійних виплат, встановлених Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

УПФУ подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що поновлення порушених прав позивача може бути здійснено в межах строку подачі позову, але не раніше часу звернення до органу ПФУ за поновленням пенсії, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку або права УПФУ автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018р. здійснено заміну відповідача Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області процесуальним правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином України, який проживав та працювала на території України (АДРЕСА_1). У вересні 1999 року позивачу призначено пенсію за віком органом соціального забезпечення Київського району м.Сімферополя АРК.

У 2000 році ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де проживає на даний час та перебуває на консульському обліку посольства України. Протягом всього часу проживання за межами території України пенсію ОСОБА_1 не отримував.

31.08.2016р. ОСОБА_1, через свого представника по апостильованій довіреності, звернувся до УПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом від 15.02.2017р. відповідач повідомив представника позивача про відсутність законних підстав для поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, з посиланням на те, що в Управлінні відсутня сформована її пенсійна справа з переліком документів, необхідних для призначення, перерахунку, поновлення виплати пенсії. Також, УПФУ зазначило, що чинним законодавством не передбачено прийняття заяви про поновлення виплати пенсії від особи, яка діє по довіреності та представляє інтереси іншої особи-пенсіонера; документи подано не в оригіналах, як це передбачено чинним законодавством, а в копіях.

Не погоджуючись з вказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1, дійшов висновку, що підстави для відмови в поновленні позивачу пенсії за віком, зазначені в листі УПФУ від 15.02.2017р., є необґрунтованими, оскільки позивач, яка на даний час проживає постійно за кордоном, однак є громадянином України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання. Вирішуючи питання з якого часу право позивача на поновлення виплати пенсії підлягає захисту, то суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту в межах строку звернення до суду, встановленого КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Генічеського районного суду Херсонської області та, в межах вимог апеляційної скарги ОСОБА_1, апеляційний суд виходить з наступного.

Предметом спору є вимога ОСОБА_1 поновити з 07.10.2009 року раніше призначену йому пенсію за віком, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009 року, яким визнано неконституційними положення пункту 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо припинення виплати пенсії за весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном.

Дійсно, з дня прийняття Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Однак, згідно п.4.1, п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, для поновлення виплати пенсії передбачено подання відповідною особою заяви за встановленою формою, за результатами розгляду якої орган Пенсійного фонду приймає рішення про поновлення виплати пенсії або про відмову в поновлення її виплати.

В матеріалах справи відсутні відомості про звернення ОСОБА_1 до 31 серпня 2016 року з відповідною заявою до УПФУ, у зв'язку з чим поновлення призначеної пенсії позивачу підлягає не з дати ухвалення вищенаведеного рішення Конституційного Суду України, а з дати звернення до відповідача з заявою про поновлення раніше призначеної пенсії, тобто з 31.08.2016р.

При цьому, враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 22.08.2017р., колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що його права підлягають захисту в межах встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 22.02.2017р.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Крусян А.В.