Постанова

від 27.03.2018 по справі 817/1669/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 817/1669/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Комшелюк Т.О. в м. Рівне, об11 год. 48 хв., у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" до Головного управління ДФС у Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій, , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Торгово-закупівельна база" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано кошти в сумі 76075,87грн., сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням від 17.05.2016 №527, в рахунок сплати податкових зобов'язань останнього з єдиного податку за 1 квартал 2016 року та не відображено відповідну інформацію в інтегрованій картці платника податків ТДВ "ТЗБ". Крім того, позивач вказує, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 по справі №817/904/16, яка набрала законної сили, встановлено відсутність з боку позивача порушень у зв'язку із здійсненням заходів щодо перерахування коштів для сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року та відсутність з його боку вини у зв'язку з не зарахуванням таких коштів до відповідного бюджету.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано Головне управління ДФС у Рівненській області зарахувати Товариству з додатковою відповідальністю "Торгово-закупівельна база" (код ЄДРПОУ 01564549) кошти сплачені за платіжним дорученням №527 від 17.05.2016 у розмірі 76075,87грн. в рахунок сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року.

Зобов'язано Головне управління ДФС у Рівненській області врахувати у інтегрованій картці обліку єдиного податку наявну оплату цього податку з боку Товариству з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" (код ЄДРПОУ 01564549) згідно з платіжним дорученням №527 від 17.05.2016 у розмірі 76075,87 грн.

Присуджено на користь позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово-закупівельна база" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 3200грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі зазначає, що згідно з даними інтегрованої картки платника податку позивача сплати позивачем узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року не відбулося. Також відповідач вказує на відсутність законодавчо визначеного порядку відображення в інтегрованій картці обліку платника податку сплати відповідного податку, коли така сплата здійснена через банківську установу, однак ці кошти з незалежних від платника обставин не були зараховані на відповідний рахунок Державного казначейства.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та у 2016 році перебував на спрощеній системі оподаткування.

25.04.2016 позивач подав до ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 1 квартал 2016 року, відповідно до якої позивачем задекларовано податкові зобов'язання в сумі 15053,52грн.

17.05.2016 позивачем згідно з платіжним дорученням №527 було перераховано кошти в сумі 76075,87грн. з метою сплати єдиного податку за 1 квартал 2016 року.

Позивач вказує, що відомості про сплату податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року згідно з вказаним вище платіжним дорученням відповідачем в інтегрованій картці платника податку ТДВ ТЗБ не відображені у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року у сумі 76075,87 грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі ПК України), платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п.294.1 ст.294 ПК України).

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Отже, останнім днем сплати позивачем єдиного податку за 1 квартал 2016 року було 19 травня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано єдиний податок за 1 квартал 2016 року за платіжним дорученням № 527 від 17.05.2016 року в сумі 76075,87 грн. через поточний рахунок №26006000308761 у ПУАТ ФІДОБАНК.

Крім того, обставини, що підтверджують своєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань з єдиного податку за 1 квартал 2016 року, встановлені в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 по справі №817/904/16, яка набрала законної сили 31.01.2017, та відповідно до ч.1 ст.72 КАС України не потребують доказування.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі Порядок №422).

Так, приписами п.2 розділу I Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.3 розділу I Порядку №422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

За змістом п.2 глави 1 розділу II Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Приписами пункту 1 глави 1 розділу III Порядку №422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов'язань, їх сплата тощо, проте Порядок №422 не визначає процедуру здійснення дій відповідними органами ДФС при наявності обставин, встановлених п.129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, тобто не зарахування до бюджету сплачених платником податків своїх податкових зобов'язань з вини банку.

При цьому, відповідно до п.5 розділу I Порядку №422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Отже, з вказаної норми вбачається, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.

В той же час, відсутність національного законодавства, яке б регулювало порядок відображення в інтегрованій картці обліку платника єдиного податку сплату податку платником у випадку, коли така сплата здійснена через банківську установу, однак ці кошти з незалежних від платника обставин не були зараховані на відповідний рахунок Державного казначейства, не може слугувати підставою для не відображення цієї сплати у відповідній картці обліку.

Крім того, згідно з п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи відсутність процедури здійснення дій відповідними органами ДФС при наявності обставин, встановлених п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України та той факт, що позивачем були вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року у сумі 76075,87 грн., колегія суддів вважає, що через нездатність забезпечити звільнення позивача від відповідальності, на що він має право згідно з п.129.6 ст.129 ПК України, держава, в особі відповідача, поклала на нього надмірний та неспіврозмірний податковий тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання.

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за 1 квартал 2016 року у сумі 76075,87 грн.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "28" березня 2018 р.