пр. № 1-кп/759/329/18 ун. № 759/770/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Миколаєнко О.О.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, українця, гр-на України, з середньою освітою, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України,
сторони провадження: прокурор - Тахтаров О.С., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник Лущин О.О.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи ІНФОРМАЦІЯ_4, являючись службовою особою ТОВ, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції з організації керівництва та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення за таких обставин.
04.01.2000 року згідно з наказом № 23-к ОСОБА_1 був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4, яку займає по теперішній час. У відповідності до п. 3 ст. 8 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні як на службову особу - ІНФОРМАЦІЯ_4 на нього була покладена відповідальність за організацію та ведення бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах керованого ним ТОВ, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну.
Являючись службовою особою, ОСОБА_1 ігноруючи як нормативні акти, що визначають правильність ведення бухгалтерського та податкового обліків, так і свої обов'язки службової особи ТОВ, умисно, із корисливих спонукань, ухилився від сплати податків у великих розмірах. Для цього створив фінансовий механізм штучного зменшення податкових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом України, який полягав у перерахуванні коштів по удаваних господарських операціях на поточний рахунок підприємства з ознаками фіктивності, що в свою чергу надавало можливість йому, як директору, безпідставно збільшити податковий кредит з ПДВ та валові витрати та, як наслідок, штучно зменшити ПДВ та податок на прибуток, які підлягали сплаті до бюджету за відповідні звітні періоди.
Так, ОСОБА_1, як ІНФОРМАЦІЯ_4, здійснював організацію бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ щодо реалізації витратних матеріалів (офісної техніки) суб'єктам господарювання - юридичним та фізичним особам.
Згідно договорів, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, банківських виписок ТОВ мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ТВК Град (код ЄДРПОУ 37165086) в період з березня 2011 року по липень 2011 року.
25.02.2011 року між ТОВ в особі ОСОБА_1, з однієї сторони та ТОВ ТВК Град , в особі ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений договір поставки № 021125, на виконання якого ТОВ ТВК Град виписано податкові накладні за період березень - липень 2011 року на загальну суму 5 804 871,96 грн. (ПДВ 967 478,66 грн.). Згідно умов договору ТОВ ТВК Град здійснювало (надавало послуги) транспортування товару (комп'ютерне та офісне обладнання, комплектуючі, запасні частини та витратні матеріали до них).
Розроблена ОСОБА_1 схема зменшення суми податкових зобов'язань ТОВ перед бюджетом полягала у формуванні ТОВ ТВК Град для ТОВ податкового кредиту з ПДВ та валових витрат під виглядом купівлі-продажу витратних матеріалів (офісної техніки) для придання таким діям зовні законного вигляду. Фактично, в період взаємовідносин ТОВ з ТОВ ТВК Град з 01.03.2011 по 31.07.2011, постачання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ТВК Град на адресу ТОВ не здійснювалось.
В серпні 2010 року, невстановлена слідством особа, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ ТВК Град з метою прикриття незаконної діяльності шляхом реєстрації підприємства на ім'я ОСОБА_3 в Голосіївській районній державній адміністрації у м. Києві. Засновник та ОСОБА_3 не мав відношення до діяльності вказаного підприємства, не здійснював фінансово-господарську діяльність в загалі, в тому числі з ТОВ. Вироком № 1-кп/759/240/17; 759/1840/17 від 20.02.2017 ОСОБА_3 визнано винним у пособництві у фіктивному підприємництві з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ ТВК Град , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.
У подальшому, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ ТВК Град , невстановлені слідством особи документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, після чого дані документи передавались до ТОВ для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. В ході проведення податкової перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС підприємства ТОВ по взаємовідносинах з ТОВ ТВК Град , не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг), що свідчить про те, що дані правочини між суб'єктами господарювання здійснені без мети настання реальних наслідків.
Згідно висновків почеркознавчої експертизи №65 від 04.04.2013 року встановлено, що підписи від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 в договорі поставки № 021125 від 25.02.2011 року та в податкових, видаткових накладних, рахунків на оплату в період взаємовідносин з ТОВ виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4, не будучи обізнаною в злочинних намірах ОСОБА_1, в період з березня по жовтень 2011 року, на підставі первинних фінансово-господарських документів, а саме: податкових та видаткових накладних по господарських взаємовідносинах з ТОВ ТВК Град , що надійшли до бухгалтерії підприємства, склала податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ за березень-липень 2011 року, з податку на прибуток за 1-3 квартали 2011 року в яких відобразила суми господарських взаємовідносин.
На підставі отриманих податкових накладних, складених від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 невстановленими слідством особами, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4, в податкових деклараціях з податку на додану вартість: за березень 2011 року, поданої 15.04.2011 року; за квітень 2011 року, поданої 13.05.2011 року; за травень 2011 року, поданої 16.06.2011 року; за червень 2011 року, поданої 18.07.2011 року; за липень 2011 року, поданої 15.08.2011 року, внесла дані щодо сум податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 967 478,66 грн.
На підставі отриманих видаткових накладних, складених від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 невстановленими слідством особами, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4, в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств: за 1 квартал 2011 року, поданої 26.04.2011 року; за 2 квартал 2011 року, поданої 03.08.2011 року; за 2-3 квартали 2011 року, поданої 28.10.2011 року, внесла дані щодо сум витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у розмірі 4 837 399 грн., сформованих за рахунок здійснення операцій з ТОВ ТВК Град , чим занижено податок на прибуток у загальній сумі 1 123 129 грн.
ОСОБА_1, достовірно знаючи про відсутність фінансово-господарських операцій з ТОВ ТВК Град , та що до вищезазначених декларацій внесено завідомо неправдиві відомості підписав вказані документи податкової звітності і таким чином ухилився від сплати податку на прибуток в сумі 1 123 129 грн. та податку на додану вартість в сумі 967 478,66 грн., а всього податків на загальну суму 2 090 607 грн., що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів у великих розмірах.
Вказані податкові декларації з податку на прибуток та з ПДВ були подані до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, як офіційні звітні документи ТОВ.
Відповідно до висновків судово-економічної експертизи № 1469/14-23 від 30.10.2014 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ТОВ порушено вимоги: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1. ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями), пп. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, п.п. 138.2, п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.1., 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до не сплати в бюджет 2 090 607 грн., у тому числі: податку на додану вартість на загальну суму 967 478,66 грн.; податку на прибуток у загальній сумі 1 123 129 грн.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача завідомо неправдивих офіційних документів, а також як ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів в великих розмірах.
Під час підготовчого судового розгляду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Лущина О.О., яке підтримав обвинувачений, про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в межах даного провадження на підставі ст. 49 КК України.
ОСОБА_1, після роз'яснення йому суті обвинувачення та наслідків задоволення його клопотання, наведених вище фактичних обставин провадження та кримінально-правову оцінку своїх дій не оспорював і підтримав заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, подавши з цього приводу письмову заяву.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття даного провадження з підстав, які вказані у клопотанні захисту обвинуваченого, проаналізувавши останнє, вивчивши матеріали провадження, суд вважає, що вказане клопотання захисту обвинуваченого підлягає задоволенню, а справа щодо нього - закриттю з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, виходячи з такого.
Діяння, у вчиненні яких звинувачений ОСОБА_1, містять ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто середньої тяжкості (ст. 12 КК), за які встановлено покарання у виді позбавлення волі, і з моменту вчинення яких (події 2011 року) минуло п'ять років.
Згідно з правилами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення злочину середньої тяжкості особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Шляхом дослідження матеріалів провадження судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє характер підозри та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченого, а відтак діяння, яке поставлено йому у провину отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України.
Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом (п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України) умови виконано та їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення вказаного вище клопотання і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 350, 369-372, 376 КПК України
У Х В А Л И В:
Клопотання захисника ОСОБА_1 - Лущина О.О. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в межах даного судового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 (внесене до ЄДРДР № 32012110080000001 від 21 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України), на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - закрити, а ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності.
Судові витрати за проведення експертизи прийняти на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ С.І. ДЯЧУК
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2018 |
Оприлюднено | 29.03.2018 |
Номер документу | 73022709 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Святошинський районний суд міста Києва
Дячук С. І.
Кримінальне
Святошинський районний суд міста Києва
Дячук С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні