Постанова

від 22.03.2018 по справі 462/3503/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/3503/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/7172/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія:48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю представника ПАТ Сбербанк - Кошлія Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа-Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася із зазначеним позовом до ОСОБА_4 - третя особа-Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" у якому з урахуванням уточнених вимог від листопада 2015 року (т.1а.с.166-167), грудня 2015 року (т.1 а.с.183) та лютого 2017 року (т.2 а.с.70-83) просила:

поділити спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у наступний спосіб.

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3:

грошові кошти в сумі 4 083 264,00 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 відкритому на їм я ОСОБА_4 в АТ Сбербанк Росії , на підставі договору банківського вкладу №236/179/642010 від 09 вересня 2014 року;

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1,000 га, що розташована в с.Волосянка ур.Котельничне Сколівського району Львіської області, акт про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 виданий на пілставі рішення 13 сесії 4 скликання від 22 червня 2004 року №420Волосянківської сільської ради в цілому, позбавивши ОСОБА_4 зареєстрованого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 права власності на ? частки у вказаній земельній ділянці;

рухоме майно ПП Інсталпласт -ХВ за адресою:АДРЕСА_2 (всього 150 найменувань майна т.1 а.с.79-81);

рухоме майно ПП Інсталпласт -ХВ за адресою: АДРЕСА_3 (всього 158 найменувань майна т.1 а.с.81-83).

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_4:

грошові кошти в сумі 4 083 264,00 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 відкритому на їм я ОСОБА_4 в АТ Сбербанк Росії , на підставі договору банківського вкладу №236/179/642010 від 09 вересня 2014 року;

квартиру за адресою: АДРЕСА_1;

статутний капітал ПП Інсталпласт-ХВ у виді статутного фонду в сумі 47 000 000 грн;

нерухоме майно ПП Інсталпласт-ХВ :

нежитлове приміщення, загальною площею 64,1 кв.м, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_4, реєстраційний номер об єта нерухомого майна - 164752346209, номер запису про право власності: 2612020;

нежитлову будівлю, загальною площею 1084,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна - 98602346209, номер запису про право власності:1550965;

земельну ділянку, площею 0,404га, кадастровий номер НОМЕР_5, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98584346209, номер запису про право власності: 1550740;

нежитлову будівлю, а саме будівля млина, позначена за планом літерою А-1, загальною площею 633,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98583446209, номер запису про право власності: 1550727;

земельну ділянку, площею 2,701га, кадастровий номер НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98581446209, номер запису про право власності: 1550695;

нежитлову будівлю, загальною площею 6 466,06 кв.м., до складу якої входять: цех по виготовленню труб ПВХ з прибудовою дільниці по приготуванню технологічної суміші зі складом сировини, 1 А, загальною площею 3069,9 кв.м.; цех по виробництву резинових виробів, 1 Б, загальною площею 190,7 кв.м.; компресорна, 1 Г, загальною площею 16,3 кв.м.; насосна станція, 1 Д, загальною площею 50,5 кв.м.; цех по виробництву пластмасових труб з прибудовою складу сировини, 1 Е, загальною площею 2178,56 кв.м.; адміністративний корпус, 3 Є, загальна площа 943,1 кв.м.; сторожовий пост, 1 Ж, загальною площею17,0 кв.м.; рамп, I-II; огорожа, 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98581346209, номер запису про право власності: 1550694;

земельну ділянку, площею 0,8158га, кадастровий номер НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 33855046209, номер запису про право власності: 543393;

цех по випуску пластмасових труб, загальною площею 2 160,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 12849746209, номер запису про право власності: 203954 (т.1 а.с.166-167;183; т.2 а.с.70-83).

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя у якому просив:

визнати право власності ОСОБА_3 ? частку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1,000 га, що розташована в с. Волосянка ур.Котельниче Сколівського району Львівської області.

визнати право власності ОСОБА_4 ? частку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1,000 га, що розташована в с. Волосянка ур.Котельниче Сколівського району Львівської області (т.1 а.с.159-160).

У червні 2015 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії подав до суду заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Заяву обґрунтовували тим, що 09 вересня 2014 року ОСОБА_4 уклав з Банком Договір №263/179/642010 про відкриття депозитного вкладу в рамках договору щодо банківського обслуговування, згідно з яким розмістив у Банку вклад у первинні сумі 1000 гривень строком на 36 місяців з процентною ставкою 17,9% річних. Пунктом 2.9 цього договору була передбачена можливість здійснювати поповнення депозитного рахунку.

Станом на 19 травня 2015 року сума нарахованих коштів, розміщених Відповідачем на депозитному рахунку НОМЕР_2 в Банку, з урахуванням всіх нарахованих і капіталізованих відсотків становить 8 321 500 гривень.

10 вересня 2014 року ОСОБА_4 уклав з Банком Договір застави, у відповідності до якого в якості забезпечення виконання зобов язань, які випливають із Договору про відкриття кредитної лінії №85-Н/14/89/ЮО, укладеного між ПП Інсталпласт -ХВ та Банком 10 вересня 2014 року ОСОБА_4 передав банку у заставу майнові права, а саме право вимоги на отримання депозиту у первинній сумі 1000 гривень, розміщеній у Банку на його депозитному рахунку НОМЕР_2 за Договором №263/179/642010 про відкриття депозитного вкладу в рамках Договору Банківського обслуговування від 09 вересня 2014 року. Абзацом 3 п.3.1. вказаного Договору було передбачено, що у випадку, якщо протягом дії цього договору сума депозиту буде збільшена, зокрема внаслідок зарахування на депозитний рахунок суми нарахованих і сплачених, але не витребуваних Заставодавцем відсотків, предметом застави буде право вимоги відповідача (ОСОБА_4) на отримання всієї суми депозиту.

Зважаючи на договір про внесення змін №18 від 04 листопада 2014 року до вищевказаного договору застави, в заставу банку було передане право вимоги на отримання депозиту в сумі 7 677240,08 гривень.

Застава майнових прав була зареєстрована 10 вересня 2014 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

При укладенні договору застави від 10 вересня 2014 року ОСОБА_3 надала свою письмову згоду на укладення цього договору та на передачу в заставу Банку майнових прав та такі, що будуть розміщені в майбутньому кошти на депозитному рахунку відповідача.

У зв язку із невиконанням ПП Інсталпласт-ХВ своїх зобов язань за кредитним договором, банк змушений був розпочати процедуру звернення стягнення на заставне майно, відомості про яке також було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Одночасно із такою реєстрацією банк надіслав 29 квітня 2014 року ПП Інсталпласт-ХВ та ОСОБА_4 вимогу виконати порушене зобов язання та попередив про можливість задоволення вимог Банку за рахунок коштів, що розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_4 (т.1 а.с.28-30).

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 /3-тя особа: Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишено без розгляду.

Ухвалу оскаржила ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилається на те, що інформація про неявку позивача в судові засідання 18 жовтня 2017р. о 11.00 год. та 15 листопада 2017р. о 10.00 год. не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, її представником ОСОБА_5 13 жовтня 2017р. через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи з 18 жовтня 2017р. на інший день у зв'язку з відрядженням у м. Київ для надання юридичних послуг (копія клопотання з відміткою суду додається).

В судове засідання, призначене на 15 листопада 2017р. о 10.00 год. вона не з явилася у зв язку із раптовим погіршенням здоров я, що позбавило її можливості завчасно повідомити представника про судове засідання.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 вважає, що причини неявки її в судові засідання є поважними, а тому в суду не було підстав для залишення позовів без розгляду.

Просить ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

ПАТ Сбербанк 25 січня 2018 року подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 у якій зазначив, що розгляд справи призначався на 18 жовтня 2017р. о 11.00 год. та 15 листопада 2017р. о 10.00 год., однак позивач за первісним та позивач за зустрічним позовом в судові засідання не з явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Крім того зазначили, що інтереси позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 представляють адвокати одного й того самого адвокатського об єднання, що говорити про штучність позову.

Позивач та відповідач фактично проживають разом у м. Городок Львівської області.

Інтереси відповідача ОСОБА_4 представляли за довіреністю, дві особи, що давало можливість останньому забезпечити участь представника в судових засіданнях.

Адвокати позивача систематично, протягом слухання справи, вживали заходів по затягуванню розгляду справи.

Експертизи, щодо проведення яких позивачем заявлялися клопотання і які, ухвалами суду призначалися, не проводилися експертними установами через несплату їх вартості.

За заявами позивача накладалися арешти на майно, щодо якого вчинялися примусові дії по їх реалізації у зв язку із невиконанням зобов язань перед Банком.

В процесі слухання справи представник ОСОБА_3 неодноразово подавала заяви про відкладення розгляду справи (аналогічно себе поводив відповідач ОСОБА_4), окрім того, як позивач так і відповідач, систематично, почергово, перед початком слухання справи, подавали заяви про зміну позовних вимог, що унеможливлювало розгляд справи по суті чим було використано штучний механізм затягування слухання справи з використанням юридичних механізмів.

Також зазначили, що ОСОБА_3 не подавала місцевому суду заяви про те, що вона бажає брати участь у процесі самостійно, без адвокатів, як і не подавала документів про відкликання повноважень адвокатів.

Крім того, зазначили, що майно ПП Інсталпласт-ХВ , яке ділять між собою сторони перебуває в іпотеці Банку, заставна вартість якого складає 23 840 261 гривень.

Загальна сума вимог Банку до ПП Інсталпласт-ХВ становить 334 445 011 гривень (т.4 а.с.136-149).

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначався на 25 січня 2018 року на 16 год.

24 січня 2018 року на адресу апеляційного суду Львівської області надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відкладення справи у зв язку з її зайнятістю в іншому процесі в Сихівському районному суду м.Львова.

Зазначене клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 07 лютого 2018 року.

02 лютого 2018 року на адресу апеляційного суду Львівської області надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відкладення справи у зв язку з хворобою її малолітньої дитини.

Зазначене клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 22 березня 2018 року.

В судове засідання призначене на 22 березня 2018 ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 не з явилися, судові повістки про розгляд справи отримали завчасно (19.02.2018 року), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Натомість, 21 березня 2018 року на адресу апеляційного суду Львівської області надійшло клопотання від ОСОБА_4 у якому він просить відкласти розгляд справи у зв яку з його відрядженням по роботі.

Зазначене клопотання було відхилено колегією суддів як необґрунтоване, зважаючи на те, що інтереси ОСОБА_4 згідно чинної довіреності представляє ОСОБА_6 (т.1 а.с.181), з аналогічним за змістом клопотанням про відкладення розгляду справи на інший день звертався ОСОБА_4 09 жовтня 2015 року при розгляді в Апеляційному суді Львівської області справи за його апеляційною скаргою на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року про відкриття провадження по даній справі (т.1 а.с.100).

Задоволення клопотання про відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків розгляду справи (пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та ст.371 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ Сбербанк - Кошлія Р.В. щодо заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.169 ЦПК України в редакції Закону №1618 - ІVнеявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 належним чином повідомлялася судове засідання, призначене на 18 жовтня 2017р. о 11.00 год. (т.3 а.с.53).

Особисто брати участь в судовому засіданні ОСОБА_3 не бажала, а її представник адвокат ОСОБА_5 13 жовтня 2017 року подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв язку із службовим відрядженням (т.3 а.с.86).

Розгляд справи було відкладено на 15 листопада 2017 року на 10 год. про що, належним чином було повідомлено ОСОБА_3 (т.4а.с.11).

ОСОБА_3 в судове засідання на 15 листопада 2017 року не з явилася, заяв та клопотань стосовно відкладення розгляду справи за станом здоров я чи продовження розгляду справи у її відсутності не подавала.

Відповідно до ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали) суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка та її представник повторно не з явився в судові засідання, від останніх не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

А відтак, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали) залишення позовної заяви без розгляду за наявності обставин, визначених у цих статтях, є обов язком суду, постановлена ухвала відповідає встановленим обставинам та положенням закону.

Посилання в апеляційній скарзі на поважність причин неявки в судове засідання є безпідставним, так як суд першої інстанції не мав правових підстав для відкладення розгляду справи, в силу вимог ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали), що призвело б до порушення принципу рівності сторін перед законом і судом.

При цьому колегією суддів враховується те, що засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Європейський суд з прав людини враховує принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справі Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88)

А відтак, порушення судом вимог ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час постановлення ухвали) та відкладення розгляду справи ставило б відповідача в суттєво невигідне становище відносно другої сторонни.

Залишення позовних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без розгляду не позбавляє останніх звернутися з такими позовами повторно.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 28 березня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.