Рішення

від 27.03.2018 по справі 904/1053/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018м. ДніпроСправа № 904/1053/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-ЗП", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК АМЕТИСТ", м. Дніпро

про стягнення 110 000,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-ЗП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК АМЕТИСТ" (далі - відповідач) про стягнення 110 000,00 грн. - попередньої оплати, 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, 2 000,00 грн. - послуги на правову допомогу та 43,20 грн. - поштових витрат на досудове врегулювання спору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сплатив передоплату в розмірі 110 000,00 грн., а відповідач не приступив до виконання робіт, грошові кошти відповідач у розмірі 110 000,00 грн. позивачу не повернув.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/1053/18 визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27.03.2018 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання у зв'язку з наданням правової допомоги іншому клієнту у кримінальному провадженні у Прокуратурі Запорізької місцевої прокуратури № 2.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки позивач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 р. надіслана на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (49000, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 42; код ЄДРПОУ 34512657) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуто до суду з позначкою: "немає такої фірми".

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 27.03.2018 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю "СК АМЕТИСТ" (відповідачем) виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-ЗП" (позивачу) рахунок-фактури № СК-0106 від 04.10.2017 р. з посиланням на Договір № 5/09 від 29.09.2017 р. на загальну суму вартості у розмірі 135 000,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 13).

Відповідно до цього рахунку позивач здійснив поетапно попередньою оплату за виконання теплоізоляційних робіт у сумі 110 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2348 від 06.10.2017 р. на суму 60 000,00 грн. та № 2384 від 06.11.2017 р. на суму 50 000,00 грн. (а.с. 14, 15).

Як зазначає позивач у позові, що підписаний Договір № 5/09 від 29.09.2017 р. позивачем направлений відповідачу, однак відповідачем на адресу позивачу не повернутий.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.

Дії позивача по перерахуванню на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів на загальну суму 110 000,00 грн., та дії відповідача по одержанню коштів за вищезазначеним платіжним дорученням свідчать про те, що між сторонами виникло зобов'язання з виконання робіт.

Як вбачається із матеріалів справи строк зобов'язання щодо виконання робіт сторонами не встановлено.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога щодо виконання робіт позивачем викладена в претензії - вимозі вихідний № 214 від 16.02.2018 р., докази направлення претензії - вимог відповідачу також долучені до матеріалів справи (а.с. 20 - 22).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання по виконанню робіт на суму 110 000,00 грн., в строк встановлений в ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач не надав, як не надав останній і доказів повернення позивачеві грошових коштів, на суму яких не здійснено виконання робіт, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 110 000,00 грн. - попередньої оплати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката ОСОБА_1 з метою надання позивачу правової допомоги з приводу захисту інтересів в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/1053/18 за Договором № 3 про надання правової (правничої) допомоги від 14.02.2018 р.

Факт надання правової допомоги послуг адвокатом ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання - передачі наданих послуг від 28.02.2018 року та розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу складає у розмірі 2 000,00 грн., відповідно до рахунку-фактури № 15 від 28.02.2018 року та сплачено позивачем за платіжним дорученням № 2424 від 06.03.2018 року.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача 2 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення поштових витрат на досудове врегулювання спору у розмірі 43,20 грн. судом відмовлено, у зв'язку з не доведеністю та безпідставністю.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК АМЕТИСТ" (49000, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 42; код ЄДРПОУ 34512657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-ЗП" (69071, м. Запоріжжя, провулок Тавричний, буд. 5; код ЄДРПОУ 14309787) 110 000,00 грн. - (сто десять тисяч грн. 00 коп.) - попередньої оплати, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) - послуги на правничу допомогу, про що видати наказ.

Щодо поштових витрат на досудове врегулювання спору в сумі 43,20 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.29.03.2018

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України "29" березня 2018 р.