Рішення

від 28.03.2018 по справі 905/175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2018 м.Харків Справа № 905/175/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григорєвій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОМ ТЕХНІКА (провулок Охтирський, буд. 7, корпус 4, м.Київ, 03680)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю УПК КРАМПРОМЛІТ (вул. Об'їзна, 1А, м.Краматорськ, Донецька область, 84333)

про стягнення 190466,32грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - ордер ХВ №000001, дог. про надання правової допомоги №б/н

від 15.01.18р.

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОМ ТЕХНІКА м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю УПК КРАМПРОМЛІТ , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 190466,32грн., з яких: 142612,80грн. - сума попередньої оплати; 47835,52грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №07/06-17 від 07.06.17р. в частині своєчасної поставки товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначив положення статей 526, 530, 536, 693 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер справи №905/175/18.

Ухвалою господарського суду від 26.01.18р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/175/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.18р.

Ухвалою господарського суду від 20.02.18р. підготовче засідання відкладено на 13.03.18р.

12.03.18р. представником позивача до суду надані додаткові письмові пояснення №б/н від 12.03.18р. та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 13.03.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження у справі №905/175/18 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 28.03.18р.

У судові засідання протягом розгляду справи представник відповідача не з'явився відзив суду не надав; про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення; про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

встановив :

07.06.17р. між ТОВ УПК КРАМПРОМЛІТ (відповідач, постачальник) та ТОВ Науково-виробниче підприємство ІНКОМ ТЕХНІКА (позивач, покупець) укладений договір №07/06-17, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити литі елементи, в подальшому продукцію (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2. договору продукція виготовляється на підставі замовлення покупця. Замовлення повинно містити найменування та кількість продукції що виготовляється. До замовлення у разі необхідності додаються креслення, ескізи або інші документи, в яких викладені вимоги покупця до зовнішнього вигляду та якісним характеристикам продукції. Вказані документи підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками. При відсутності у замовлені таких документів вважається, що з покупцем узгоджений зовнішній вигляд та якісні характеристики продукції даного найменування, якщо інше не обумовлено окремо.

На підставі документів, передбачених п.1.2. складається додаток до даного договору. У додатку вказується: найменування, кількість, ціна, строки оплати та поставки продукції. Додаток є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору покупець здійснює передоплату у розмірі 50% від вартості партії продукції що виготовляється, протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідного додатку.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що остаточний розрахунок за виготовлену продукцію здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Умовами пунктів 3.1., 3.2., 3.3. та 3.4. договору сторони узгодили умови поставки продукції.

Відповідно до п.5.2. договору у випадку прострочення виконання зобов'язань з поставки або оплати продукції вина сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період неналежного виконання зобов'язання, від ціни виготовленої продукції, за кожен день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. Жодна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третій стороні без попереднього письмового узгодження іншої сторони (п.п.8.1., 8.2. договору).

У додатку №1 (специфікації) від 07.06.17р. до даного договору сторонами узгоджено найменування, кількість, ціна без ПДВ, загальна сума продукції, яка постачається, умови та строки поставки.

Згідно вказаного додатку загальна кількість продукції - 500 шт., сума продукції складає 488400,00грн.; умови початку виконання замовлення - передоплата за продукцію 50%; відвантаження товару здійснюється після уточнення фактичної ваги замовлення та оплати останніх 50% вартості замовлення; строки поставки продукції - 60 днів від дня надходження попередньої оплати та узгодження технічної документації, з приблизним постачанням 100 штук кожні 10 днів з можливістю дострокової поставки; умови поставки - EXW - склад постачальника, м.Краматорськ (в редакції ІНКОТЕРМС-010).

На виконання своїх зобов'язань по договору покупець перерахував на рахунок постачальника попередню оплату у сумі 244200,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №150 від 07.06.17р.

Згідно видаткової накладної №РН-0000161 від 23.08.17р. постачальником було поставлено покупцеві товар у кількості 100 шт. на суму 97680,00грн.

Платіжним дорученням №257 від 28.08.17р. позивачем на виконання умов договору здійснено оплату решту вартості продукції поставленої за видатковою накладною №РН-0000161 від 23.08.17р. у сумі 48840,00грн.

Наступна партія товару у кількості 54 шт. на суму 52747,20грн. була поставлена постачальником 01.11.17р. згідно видаткової накладної №КР-000195.

У зв'язку з неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань із повної та своєчасної поставки товару, позивач листом №155/11 від 22.11.17р. звернувся до відповідача з пропозицією анулювати замовлення та повернути передоплату у розмірі 142612,80грн. у строк до 30.11.17р.

08.12.17р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №170/12 від 08.12.17р. про повернення коштів та пропозицію №169/12 від 08.12.17р. про розірвання договору. Вказані претензія та пропозиція про розірвання договору отримані представником відповідача 19.12.17р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте суму попередньої оплати позивачу не повернуто, продукцію не поставлено.

Отже, за твердженням позивача, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань, продукцію у кількості та строки, обумовлені договором та специфікацію до нього (додатком №1) не виконав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати у сумі 142612,80грн. та пені в сумі 47835,52грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам суд виходить з такого:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст.1 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №07/06-17 від 07.06.17р. позивачем платіжним дорученням №150 від 07.06.17р. перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у сумі 244200,00грн.

Згідно умов додатку №1 (специфікації) від 07.06.17р. до вищевказаного договору строки поставки продукції - 60 днів від дня надходження попередньої оплати та узгодження технічної документації, з приблизним постачанням 100 штук кожні 10 днів з можливістю дострокової поставки;

Таким чином, обумовлена договором №07/06-17 від 07.06.17р. продукція в кількості 500 шт. підлягала поставці в строк з 08.06.2017р. по 07.08.2017р.

Згідно видаткової накладної №РН-0000161 від 23.08.17р. постачальником було поставлено покупцеві товар у кількості 100 шт. на суму 97680,00грн., тобто з простроченням 16 календарних днів.

Платіжним дорученням №257 від 28.08.17р. позивачем на виконання умов договору здійснено оплату решту вартості продукції поставленої за видатковою накладною №РН-0000161 від 23.08.17р. у сумі 48840,00грн.

Наступна партія товару у кількості 54 шт. на суму 52747,20грн. була поставлена постачальником 01.11.17р. згідно видаткової накладної №КР-000195, тобто з простроченням 86 календарних днів.

Доказів здійснення інших поставок продукції обумовленої договором №07/06-17 від 07.06.17р. протягом розгляду справи відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що 08.12.17р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №170/12 від 08.12.17р. про повернення коштів та пропозицію №169/12 від 08.12.17р. про розірвання договору. Вказані претензія та пропозиція про розірвання договору отримані представником відповідача 19.12.17р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем суми попередньої оплати позивачу в розмірі 142612,80грн.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За вищевказаних обставин та правових норм суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовача, не надано доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної поставки товару, або повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 142612,80грн. у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

У відповідності до норм ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку із невиконанням постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у додатку №1 (специфікації) до даного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 08.08.17р. по 23.08.17р. у розмірі 1070,47грн., за період 08.08.17р. по 01.11.17р. у розмірі 3124,37грн., за період з 08.08.17р. по 31.01.18р. у сумі 43658,68грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період неналежного виконання зобов'язання від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

За вимогами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору.

Відповідно до п.5.2. договору у випадку прострочення виконання зобов'язань з поставки або оплати продукції вина сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період неналежного виконання зобов'язання, від ціни виготовленої продукції, за кожен день прострочення.

Отже, враховуючи умови договору в частині нарахування пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача суперечить порядку нарахування пені визначеному у п.5.2. договору, тому є не вірним.

Згідно п.5.2. договору пеня повинна визначатись від ціни виготовленої продукції , а саме: з 08.08.2017р. по 31.10.2017р. (включно) - сума виготовленої продукції становить 97680,00грн.; з 01.11.2017р. - 31.01.2018р. (включно) - сума виготовленої продукції становить 150 472,20грн.

Здійснивши перерахунок пені відповідно до п.5.2. договору, суд дійшов висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 16 423,93грн.

Розрахунок пені судом здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон» .

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд розподіляє судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОМ ТЕХНІКА , м.Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю УПК КРАМПРОМЛІТ , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 190466,32грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю УПК КРАМПРОМЛІТ (вул. Об'їзна, 1А, м.Краматорськ, Донецька область, 84333; код ЄДРПОУ 33956245) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОМ ТЕХНІКА (провулок Охтирський, 7, корпус 4, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40557454) попередню оплату в сумі 142612,80грн., пеню в сумі 16 423,93грн., та судовий збір в сумі 2385,55грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 28.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2018р.

Суддя М.О. Лейба