Рішення

від 19.03.2018 по справі 908/2313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/135/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 Справа № 908/2313/17

м. Запоріжжя

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, буд. 1 - Б; адреса засновника: 69093, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 27, приміщення 164)

про стягнення 72262,83 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014, 19322,45 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3241,81 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 854 від 28.02.2011, адвокат.

Ухвалою суду від 20.11.2017 позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2313/17, справі присвоєно номер провадження 4/135/17, розгляд якої призначено на 11.12.2017.

Ухвалою суду від 11.12.2017 розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 17.01.2018.

Відповідно до ч.1 п.9 Перехідних положень ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2018 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відкладено розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 19.02.2018. В судовому засіданні 19.02.2018 оголошено перерву до 26.02.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 14.03.2018. В судовому засіданні 14.03.2018 оголошено перерву до 19.03.2018.

В судове засідання 19.03.2018 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2018 заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 19.03.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в попередніх судових засіданнях підтримував позовні вимоги з підстав викладених в позові. Обґрунтовуючи свою позицію, посилався на невиконання відповідачем договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014 за період жовтень 2014 - березень 2017, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 72262,83 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, як суму основного боргу. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по договору № 202955 від 12.05.2014, керуючись ст.625 ЦК України, йому було нараховано 3241,81 грн. - 3% річних, 19322,45 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти заявлених позовних вимог, у зв'язку з тим що позивачем не надавались послуги з надання теплової енергії, оскільки йому не надходили рахунки за теплову енергію. У зв'язку з тим, що в цей час позивачем не надавались послуги з постачання теплової енергії відповідач вважав термін Договору припиненим. Крім того, зазначає, що в порушення п. 4.2.3 договору позивач не здійснив протягом 2015-2017 жодної перевірки теплового обладнання, не надав належні докази перевірки готовності системи опалення та системи теплопостачання у цілому в приміщеннях відповідача, що підтверджує невиконання договірних обов'язків. Окрім того, невиконання підготовчих дій з боку відповідача щодо підготовки до опалювального періоду є підставою у відмові надавати послуги з теплопостачання. Також, зазначив, що 09.09.2014 директором позивача була нарочно подана заява адресована позивачу з проханням відключити теплопостачання в нежитловому приміщенні в буд. №27 по вул. Тбіліський у зв'язку з невикористанням цього приміщення. Також, посилався на те, що невід'ємними частинами договору № 202955 є додатки № 1, 2, 3, 4, однак до справи додані тільки додатки № 1, 3. На підставі вищевикладеного, просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача в судових засіданнях, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Волгатехсервіс (далі - споживач) та Концерном Міські теплові мережі в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (далі - теплопостачальна оргінізація) укладено договір № 202955 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1. Договору).

Пунктом 10.1. сторони узгодили, що Договір діє з дня його підписання і діє до 12.05.2015 року. Умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладення - з 01.05.2014 року. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін

Згідно з п. 10.2. Договору договір припиняє свою дію у випадках: - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення господарським судом; - ліквідації однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не відбулася ні одна із обставин, передбачених п. 10.2 Договору.

Матеріали справи, не містять настання зазначених випадків, визначених в п.10.2 Договору, та не містить заяв про розірвання договору, отже договір є продовженим.

Пунктами 6.1. - 6.7. Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

У відповідності до п 6.3 -6.7.2 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно з п. 6.7.1. Договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається відповідачу (споживачу), за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 19039,41 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок постачання теплової енергії відповідачу (споживачу), встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем (теплопостачальною організацією) відповідачу (споживачу) таким чином: у І-у кварталі - у січні, лютому та березні; у ІІ-у кварталі - у квітні; у ІV-у кварталі - у жовтні, листопаді та грудні.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на нежитлове приміщення № 164 підвалу літ.А-6, розташоване в будинку № 27 по вул. Тбіліська, яке належить Відповідачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 19.12.2013 року.

Право власності на нежитлове приміщення підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Житловий будинок по вул. Тбіліська, 27 обладнаний загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії.

Враховуючи відсутність у Відповідача власного приладу обліку теплової енергії палення) нарахування здійснювалися розрахунковим способом відповідно до Правил користування теплової енергії № 1198 затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 року.

Згідно розрахунку теплового навантаження на потреби опалення від 2014 року, виконаним на нежитлове приміщення по вул. Тбіліська, 27, загальне теплове навантаження на об'єкт теплопостачання складало 10 240 ккал/год.

Відповідно до пункту 3.2.6. Договору відповідач (споживач) зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» про стягнення 72262,83 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014, 19322,45 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3241,81 грн. 3 % річних.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На виконання умов Договору за період з жовтня 2014 по березень 2017 позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 72262,83 грн. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений розрахунковий період.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за період з жовтня 2014 по березень 2017 на суму 72262,83 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії були направлені на адресу відповідача, про що свідчать реєстри поштових відправлень, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні місяці.

Відповідач посилається на безпідставність нарахування та стягнення плати за тепло на об'єкт теплопостачання за адресою: на нежитлове приміщення № 164 підвалу літ.А-6, розташоване в будинку № 27 по вул. Тбіліська, оскільки 09.09.2014 директором позивача була нарочно подана заява адресована позивачу з проханням відключити теплопостачання в нежитловому приміщенні будинку №27 по вул. Тбіліський у зв'язку з невикористанням цього приміщення, та відповідно не отриманням від теплопостачальної організації послуг з теплопостачання.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано надані копію заяви із з проханням відключити теплопостачання в нежитловому будинку №27 по вул. Тбіліський.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила №630), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з пунктом 26 Правил №630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Так, відповідно до абзацу 6 пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Припинення споживання теплової енергії повинно бути виконано з дозволу компетентного органу та в порядку, визначеному законодавством: з дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії, яка і створена органом місцевого самоврядування, за умови отримання технічних умов, роботи по відключенню повинні проводитись монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача квартири. Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період.

Отже, при проведенні робіт по відключенню приміщень від мереж централізованого опалення, у відповідача повинні бути в наявності передбачені чинним законодавством документи. Зазначені документи повинні містити вказівку на дату відключення.

Відповідно до положень Порядку для реєстрації права споживачів відмови від отримання послуг централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року (надалі - Порядок) орган місцевого самоврядування місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Відключення мереж централізованого опалення і постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконає послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежилого приміщення) або уповноваженої ним особи. По закінчені робіт складається акт про відключення квартири (нежилого приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження.

Складений вищезазначений акт повинен відповідати формі яка затверджена додатком №3 Порядку та має бути підписаний представником власника будинку, представником монтажної організації та представником постачальника теплової енергії та гарячого водопостачання. Згідно пункту 2.7 Порядку після затвердження акту на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» не було проведено відключення від теплопостачання з дотриманням Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання. Доказів відключення від внутрішньої системи опалення у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не надано (дозволу комісії, акту про відключення та ін.).

Отже, відповідачем доказів на підтвердження здійснення передбачених чинним законодавством дій щодо вирішення питання про відключення приміщення по вул. Тбіліська, 27 в. м.Запоріжжі від мереж централізованого опалення у порядку, встановленому нормативними документами, до суду не подано.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил №630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Підведення централізованого опалення до стояка (нежитлове приміщення № 164 підвалу літ.А-6, розташоване в будинку № 27 по вул. Тбіліська) свідчить про виконання послуг позивачем.

Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення (нежитлове приміщення № 164 підвалу літ.А-6, розташоване в будинку № 27 по вул. Тбіліська) від мереж теплопостачання.

Враховуючи викладене, посилання відповідача про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вартості не наданої теплової енергії за період, в якому послуги централізованого опалення не надавалися спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом.

Відповідач не погасив суму заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії з жовтня 2014 по березень 2017, таким чином станом на час вирішення справи у судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 72262,83 грн.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» , Запорізька область, Запорізький район, с. Широке про стягнення суми 72262,83 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, щодо того що невід'ємними частинами договору №202955 є додатки № 1, 2, 3, 4, однак до справи додані тільки додатки № 1, 3, а додаток №2 до Договору був підписаний тільки з боку позивача, проте з боку відповідача підписаним не був, отже договір не укладений в належній спосіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За приписами частини 3 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з частиною 7 статті 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

На підставі вище зазначених норм законодавства, як встановлено судом, Концерном «Міські теплові мережі» на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» було направлено договір № 202955 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді із оригіналами додатків №1,2,3,4 до нього.

Відповідачем на адресу позивача було повернуто підписаний договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді із оригіналами додатків №1,3,4 до нього.

Додаток №2 до Договору № 202955 на адресу позивача не надходив, при цьому у встановленому порядку не надходив і протокол розбіжностей до Договору.

Про факт укладання договору свідчить виконання позивачем умов договору та надання відповідачу відповідних послуг. Зазначене підтверджується тим, що позивачем пред'являлися позивачу рахунки на оплату послуг та надавалися акти приймання-передачі теплової енергії.

Отже, Договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 202955 від 12.05.2014 укладено позивачем та відповідачем відповідно до вищевикладених вимог діючого законодавства.

Доводи відповідача, щодо того, що йому не надходили рахунки за теплову енергію, так як послуги за цей час позивачем не надавались у зв'язку з чим відповідач вважав термін Договору припиненим, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п. 6.7 Договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Таким чином, обов'язок отримати рахунки за спожиту теплову енергію у позивача покладено на споживача (відповідача у справі).

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3241,81 грн. за період: з 20.11.2014 по 31.07.2017 та інфляційні втрати в сумі 19322,45 грн. за період грудень-травень 2017.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 3241,81 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором №202955 від 12.05.2014 заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Наданий розрахунок інфляційних втрат судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок інфляційні втрати позивачем виконаний не вірно, а саме позивачем в розрахунку зроблені помилки при визначенні суми інфляційних втрат за визначений період. Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 19316,98 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Заперечення відповідача на позовну заяву суд визнав необгрунтованими.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» , Запорізька область, Запорізький район, с. Широке задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, буд. 1 - Б; адреса засновника: 69093, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 27, приміщення 164, код ЄДРПОУ 31300011) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, на п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії -Запорізьке обласне управляння ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 72 262 (сімдесят дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 83 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волгатехсервіс» (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, буд. 1 - Б; адреса засновника: 69093, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 27, приміщення 164, код ЄДРПОУ 31300011) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, на п/р №26007301001951 у Філії -Запорізьке обласне управляння ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3 241 (три тисячі двісті сорок одну) 81 коп. 3 % річних, 19 316 (дев'ятнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 98 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 91 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 26» березня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.