Рішення

від 28.03.2018 по справі 910/148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2018Справа № 910/148/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Спичак О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Українські новітні телекомунікації" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" Простягнення 22 816,44 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення 22 816,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору про надання телекомунікаційних послуг № 00519/Д-0101 від 12.04.2012 в частині оплати за отримані послуги. Враховуючи вищенаведене позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача основної заборгованості за надані послуги у сумі 18 750,00 грн., нарахованої пені - 1 268,83 грн., 3 % річних - 515,75 грн., інфляційних втрат - 2 281,86 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/148/18 від 11.01.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення 22 816,44 грн. залишено без руху.

18.01.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні телекомунікації" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2018.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.01.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Трьохсвятительська,5/1, літ. А, м.Київ, 01001, а також на фактичну адресу: вул. Пушкіна, Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київька обл., 08131.

Однак, як вбачається із даних, які містяться на сайті ПАТ Укрпошта , зазначені поштові відправлення не були вручені адресату та повернулись на адресу Господарського суду м. Києва.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому відділенні відмітки про те, що адресата не знайдено, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Українські новітні телекомунікації" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 00519/Д-0101(далі -договір), відповідно до п. 2.1 якого виконавець виконує для замовника комплекс робіт (надалі - послуги по підключенню) та надає замовнику телекомунікаційні послуги (далі - послуги) , а замовник приймає та сплачує послуги по підключенню та послуги відповідно до умов даного договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною. Специфіка надання послуг по підключенню та послуг обумовлена в замовленнях, що є додатками до даного договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останній надавав відповідачу телекомунікаційні послуги.

В свою чергу відповідач, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з листом № 04-П/9 від 01.02.2017, а також із претензією-вимогою № 22-73/17 від 13.02.2017, в яких вимагав від останнього оплати заборгованості за надані послуги по договору № 00519/Д-0101 від 12.04.2012 та нарахованих пені та 3 % річних.

Однак, як зазначає позивач, належного реагування на згадувані лист та вимогу відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення простроченої оплати за договором 00519/Д-0101 від 12.04.2012 з відповідача 18 750,00 грн. - основного боргу, 1 268,33 грн. - пені, 515,75 грн. - 3 % річних та 2 281,86 грн. - інфляційних втрат.

В свою чергу, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 12.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Українські новітні телекомунікації" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 00519/Д-0101(далі -договір), відповідно до п. 2.1 якого виконавець виконує для замовника комплекс робіт (надалі - послуги по підключенню) та надає замовнику телекомунікаційні послуги (далі - послуги) , а замовник приймає та сплачує послуги по підключенню та послуги відповідно до умов даного договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною. Специфіка надання послуг по підключенню та послуг обумовлена в замовленнях, що є додатками до даного договору.

Відповідно до п.п. 3.3.2 договору, замовник зобов'язується оплачувати послуги на умовах даного договору. Приймати всі необхідні заходи для проведення своєчасної оплати за послуги у випадку неотримання рахунків.

Умовами розділу 6 договору передбачено, що вартість послуги, наданої виконавцем замовнику в рамках замовлення складається із вартості послуги по підключенню та щомісячної вартості послуги і вказується в замовленні в гривнях. Оплата вартості послуг здійснюється у відповідності зі статтею 7 даного договору.

Виконавець вправі змінити тарифи і щомісячну вартість послуги за письмовим погодженням із замовником. У випадку, якщо інший термін не зазначений у додатку з описом послуги та/або в замовленні, виконавець повідомляє замовника про наміри змінити тарифи і щомісячної вартості послуги за 30 (тридцять) календарних днів до дати введення в дію таких змін.

Відповідно до п. п. 7.1-7.4 договору, вартість та перелік послуг на умовах даного договору вказуються у відповідних замовленнях, які складають невід'ємну частину даного договору. Всі розрахунки та грошові зобов'язання за даним договором здійснюється замовником наступним чином:

100 (сто) відсотків вартості Послуги по підключенню сплачується замовником авансом протягом 10 (десяти) робочих днів з дати вступу замовлення в силу. Оригінал рахунка направляється замовнику разом з оригіналом замовлення, копія рахунку передається по електронній пошті за адресою noc@freshtel.ua .

Оплата щомісячної вартості послуги здійснюється замовником до 20-го числа після розрахункового місяця на підставі рахунків, що направляються замовнику по електронній пошті. Рахунки та акти виконаних робіт виставляються виконавцем з урахуванням зменшення оплати наданої послуги, якщо протягом відповідного розрахункового місяця мали місце простої, які зафіксовані сторонами в актах фіксації простоїв.

Мотивовані заперечення замовника по виставлених рахунках направляються виконавцю по електронній пошті на адресу виконавця info@untc.iia протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після отримання рахунку або копії рахунку. У випадку визнання обґрунтованості заперечень замовника по рахунку, виконавець робить відповідне коригування суми рахунку. Скоригований рахунок повинний бути сплачений замовником протягом 10 (десяти) робочих днів із дня одержання нового такого рахунку.

Оригінали рахунків, направляються виконавцем замовнику поштовим зв'язком протягом 5 (п'яти) календарних днів по закінченню розрахункового місяця.

Згідно з п. 5.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання і діє до моменту його розірвання відповідно до п.п. 11.1.,11.2.,11.3 цього договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 00519/Д-0101 від 12.04.2012, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем, на виконання умов договору, було надано відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 18 750,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт № БУ-000588733/1057395 від 31.10.2016 на суму 6 250,00 грн., № БУ-000600744/1057395 від 30.11.2016 на суму 6 250,00 грн. та № БУ-000611306/1057395 від 31.12.2016 на суму 6 250,00 грн.

Вказані акти з боку відповідача підписані та скріплені печаткою без зауважень та заперечень(копії містяться у матеріалах справи).

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 7.2 договору, оплата щомісячної вартості послуги здійснюється замовником до 20-го числа після розрахункового місяця на підставі рахунків, що направляються замовнику по електронній пошті. Рахунки та акти виконаних робіт виставляються виконавцем з урахуванням зменшення оплати наданої послуги, якщо протягом відповідного розрахункового місяця мали місце простої, які зафіксовані сторонами в актах фіксації простоїв.

Таким чином, приймаючи до уваги умови договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким що настав.

В свою чергу відповідачем, свої зобов'язання щодо оплати за вказані послуги не виконано.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості в сумі 18 750,00 грн., позивач надіслав останньому лист № 04-П/9 від 01.02.2017, а також із претензію-вимогу № 22-73/17 від 13.02.2017, в яких вимагав від відповідача оплати заборгованості по договору № 00519/Д-0101 від 12.04.2012 та нарахованої пені.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18 750,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.9 договору, при невиконанні п.7.2 щодо оплати, замовник, на вимогу виконавця, сплачує пеню у розмірі річної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості Сплата пені відбувається згідно окремо виставлених рахунків виконавця замовнику. У разі затримки замовником оплати понад 5 (п'ять) календарних днів, виконавець має право призупинити надання послуг по даному договору через 10 днів після направлення замовнику письмового попередження, до моменту виконання Замовником взятого на себе зобов'язання.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором № 00519/Д-0101 від 12.04.2012, керуючись п. 9.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 268,83 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 515,75 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 281,86 грн.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (місцезнаходження : 01001, вул. Трьохсвятительська,5/1, літ. А, м. Київ, код ЄДРПОУ 30753866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Українські новітні телекомунікації" (місцезнаходження: бул. Л.Українки 10-А, м Київ,01133, код ЄДРПОУ 33641151) 18 750,00 грн. основної заборгованості, 1 268,83 грн. - нарахованої пені, 515,75 грн. - 3 % річних, 2 281,86 грн. - інфляційних втрат та 1 600,00 грн. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.