Рішення

від 29.03.2018 по справі 910/892/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.03.2018Справа №  910/892/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" про стягнення  65 557,76 грн. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: 29.01.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" про стягнення  65 557,76 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 6 від 24.04.2013 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 17   000,00 грн., а також просить стягнути 3% річних в розмірі 2   480,72 грн., індекс інфляції в розмір 21   656,37 грн., пеню в розмірі 24   420,67 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову. Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 24.04.2013 р. між комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради" та товариством з обмеженою відповідальністю "Трискеле" укладено договір купівлі-продажу № 6. Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується надати покупцеві товар в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець забрати і оплатити отриманий товар. Згідно з п. 2.1 договору, продавець надає покупцю наступний товар: асфальтобетон тип «» у кількості 60 тонн. Вартість 1 т асфальтобетону типу «» на момент укладення договору становить 1   524,92 грн у тому числі ПДВ (п. 3.1.). Пунктом 3.2. договору визначено, що вартість товару за договором становить 91   495,44 грн. у тому числі 15   249,24 грн. ПДВ. Згідно п. 6.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року чи до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Позивачем надано видаткові накладні на підтвердження отримання товару відповідачем: - № 88 від 24.04.2013 р. на суму 45   747,72 грн.; - № 89 від 25.04.2017 р. на суму 45   747,72 грн. Вищезазначені видаткові накладні належним чином оформлені, підписані уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" та скріплені круглою печаткою. Відповідно до п. 3.2. договору, покупець зобов'язаний оплатити товар впродовж 10 днів з моменту отримання товару на підставі видаткової накладної. Згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2. договору, обов'язки покупця: приймати від продавця товар, що надається згідно з цим договором. Оплачувати товар, на умовах та в порядку зазначеному в розділі 3 цього договору. Позивач зазначає, що покупець своєчасно оплатив товар за видатковою накладною № 88 від 24.04.2017 р. Відповідач частково виконав умови договору та сплатив 25   747,72 грн., що підтверджується банківською випискою за 14.05.2013 р., 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 27.09.2013 р. та 1000,00 грн., підтверджується банківською випискою за 29.11.2013 р. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17   000,00 грн. Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем за товар в сумі 17   000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу індекс інфляції в розмірі 21 656,37 грн. та 3 % річних в розмірі 2   480,72 грн. Частиною 2   статті 193 Господарського кодексу України   встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до   статті 625 Цивільного кодексу України   боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. За перерахунком суду розмір індексу інфляції становить більшу суму ніж нараховано позивачем. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції розмірі 1   106,00 грн. та суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню в розмірі 1   106,00 грн. Суд встановив, що розрахунки 3 % річних та індексу інфляції, наданий позивачем є не вірним, надає свої розрахунки. Розрахунок індексу інфляції Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 27.09.2013 - 28.11.201318 0001,006108,14 29.11.2013 - 04.12.201717 0002,27421 662,88 Всього                                                                                                                                    21   771,02 грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 21   656,37 грн. та суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню в розмірі 21   656,37 грн. Розрахунок 3 %процентів Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняЗагальна сума процентів 45   747,7206.05.2013 - 13.05.2013830,08 20 00014.05.2013 - 26.09.2013136223,56 18 00027.09.2013 - 28.11.20136393,21 17 00029.11.2013 - 04.12.201714672 049,78 Всього                                                                                                      2   396,63 грн. Вимога позивача щодо стягнення 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 2   396,63 грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 84,09 грн. відмовити. У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 24   420,67 грн. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України). Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно з п. 5.4. договору, за прострочення оплати за товар покупець оплачує пеню продавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Розрахунок суми пені Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 45   747,7206.05.2013 - 13.05.201387.5000 %0.041 %*150,40 20 00014.05.2013 - 09.06.2013277.5000 %0.041 %*221,92 20 00010.06.2013 - 12.08.2013647.0000 %0.038 %*490,96 20 00013.08.2013 - 26.09.2013456.5000 %0.036 %*320,55 18 00027.09.2013 - 28.11.2013636.5000 %0.036 %*403,89 17 00029.11.2013 - 14.04.20141376.5000 %0.036 %*829,51 17 00015.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %*822,99 17 00017.07.2014 - 12.11.201411912.5000 %0.068 %*1 385,62 17 00013.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %*1   108,49 17 00006.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %0.107 %*472,27 17 00004.03.2015 - 27.08.201517730.0000 %0.164 %*4 946,30 17 00028.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*704,22 17 00025.09.2015 - 29.10.20153522.0000 %0.121 %*717,26 17 00030.10.2015 - 17.12.20154922.0000 %0.121 %*1 004,16 17 00018.12.2015 - 28.01.20164222.0000 %0.121 %*860,71 17 00029.01.2016 - 03.03.20163522.0000 %0.120 %*715,30 17 00004.03.2016 - 21.04.20164922.0000 %0.120 %*1 001,42 17 00022.04.2016 - 26.05.20163519.0000 %0.104 %*617,76 17 00027.05.2016 - 23.06.20162818.0000 %0.098 %*468,20 17 00024.06.2016 - 28.07.20163516.5000 %0.090 %*536,48 17 00029.07.2016 - 15.09.20164915.5000 %0.085 %*705,55 17 00016.09.2016 - 27.10.20164215.0000 %0.082 %*585,25 17 00028.10.2016 - 08.12.20164214.0000 %0.077 %*546.23 17 00009.12.2016 - 26.01.20174914.0000 %0.077 %*637,27 17 00027.01.2017 - 01.03.20173414.0000 %0.077 %*443,40 17 00002.03.2017 - 13.04.20174314.0000 %0.077 %*560,77 17 00014.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*508,60 17 00026.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*489,04 17 00007.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*326,03 17 00004.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*489,04 17 00015.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*489,04 17 00027.10.2017 - 04.12.20173913.5000 %0.074 %*490,44 Всього                                                                                                                                    21   771,02 грн. Вимога позивача щодо стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 21   771,02 грн. В частині стягнення пені у розмірі 2   649,65 грн. відмовити. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" (04108, м. Київ, пр.-т. Правди, 31-А, ідентифікаційний код 36067578) на користь комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради" (40000, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 3, ідентифікаційний код 05433057) заборгованість в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 21   656 (двадцять одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 37 коп., 3 % річних в розмірі 2   396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 63 коп., пеню в розмірі 21   771 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн. 02 коп., судовий збір в розмірі 1654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 03 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                             С.М. Мудрий