Рішення

від 05.03.2018 по справі 911/3488/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3488/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР»

про стягнення 190,91 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2016 року);

від відповідача1: не з'явився;

від відповідача2: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» про солідарне стягнення з відповідачів 190,91 грн. з яких 2,45 грн. штрафу, з відповідача2 35,02 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), 69,07 грн. пені, 59,16 грн. 3 % річних, 25,21 грн. інфляційних, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання за Договором № ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15.08.2007 року, з урахуванням Угоди № НЮК-50-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 року, Угоди № 70/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 року та Договору поруки № 21-08-2012-70 від 21.08.2012 року; 1600,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2017 року порушено провадження у справі № 911/3488/17 та призначено справу до розгляду на 18.12.2017 року.

11.12.2017 року позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути солідарно з відповідачів 9863,09 грн. з яких 373,23 грн. штрафу, 1835,02 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), 4852,25 грн. пені, 543,21 грн. 3 % річних, 2259,32 грн. інфляційних; 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1600,00 грн. судового збору.

У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному розгляд справи 18.12.2017 року не відбувся.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Підпунктом 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147VІІІ, чинній з 15.12.2017 року, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

З огляду на обсяг та зміст позовних вимог у справі № 911/3488/17, господарський суд дійшов висновку, що справу № 911/3488/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2017 року справу №911/3488/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2018 року.

В судовому засіданні 29.01.2018 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав з врахуванням уточнень, поданих 11.12.2017 року.

Відповідач1 в судове засідання 29.01.2018 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2017 року не виконав.

В судове засідання 29.01.2018 року представник відповідача2 зявився, однак вимог ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2017 року не виконав, проти позову заперечував та просив перенести судове засідання і надати йому час для подачі відзиву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2017 року у відповідності п. 2 ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва в підготовчому засіданні до 21.02.2018 року.

21.02.2018 року від представника позивача надійшли пояснення по суті спору, в яких останній зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує з врахуванням поданої 11.12.2017 року заяви про збільшення позовних вимог. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 21.02.2018 року не з'явилися, відповідачі вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2017 року не виконали, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та неможливості прибуття до суду не повідомили.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 21.02.2018 року закрив підготовче провадження у справі № 911/3488/17 та призначив справу № 911/3488/17 до судового розгляду по суті на 05.03.2018 року.

В судовому засіданні 05.03.2018 року представник позивача підтримав уточнені 11.12.2017 року позовні вимоги.

В судове засідання 05.03.2018 року відповідачі не з'явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, уповноваженого представника не направили, відзиву на позов не надали.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 05.03.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача2 та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

15.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі - Продавець, ТОВ «Тридента Агро» ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» (далі - Покупець, відповідач2, ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» ) був укладений Договір купівлі-продажу № ЗУФ-71/08/07 на умовах відстрочення платежу (далі - Договір), у відповідності до умов якого ТОВ «Тридента Агро» зобов'язалося передати товар, а ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» , в свою чергу, прийняти та оплатити його.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином - 100% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем як передоплата в строк до 30 березня 2007 року без обов'язкового виставлення рахунку-фактури; 70% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до одного банківського дня з моменту отримання товару без обов'язкового виставлення рахунку-фактури.

На виконання умов Договору купівлі-продажу та додатків до нього ТОВ «Тридента Агро» було поставлено ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» товар на загальну суму 6900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-ЛВ00351 від 16.08.2007 року.

Заборгованість ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» була частково погашена на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.10.2007 року. Згідно даної Угоди, заборгованість ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» була зменшена до розміру 3496,92 грн., яка залишилась непогашеною.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого Продавцем товару, ТОВ «Тридента Агро» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» про стягнення 3496,92 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу, 393,60 грн. пені за період з 19.08.2007 року по 21.10.2007 року нарахованих на суму 6900,00 грн. і за період з 22.10.2007 року по 15.02.2008 року на суму 3496,92 грн., 70,98 грн. 3% річних за період з 18.08.2007 року по 21.10.2007 року нарахованих на суму 6900,00 грн. і за період з 21.01.2008 року по 31.01.2008 року на суму 3496,92 грн., 614,13 грн. інфляційних втрат за період вересень-жовтень 2007 року нарахованих на суму 6900,00 грн. і за період листопад 2007 року-січень 2008 року на суму 3496,92 грн., 400,00 грн. збитків понесених на правову допомогу, 483,00 грн. 7% штрафу нарахованих від суми боргу 6900,00 грн.

Відтак, рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі № 21/54 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» на користь ТОВ «Тридента Агро» 3496,92 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу, 393,60 грн. пені, 70,98 грн. 3% річних, 614,13 грн. інфляційних втрат, 400,00 грн. збитків, 10,00 грн. 7% штрафу, 97,00 грн. державного мита та 110,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову (473,00 грн. штрафу) відмовлено.

У зв'язку із подальшим невиконанням ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору купівлі-продажу № ЗУФ-71/08/07 на умовах відстрочення платежу від 15.08.2007 року, у липні 2008 року ТОВ «Тридента Агро» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» про стягнення 318,85 грн. пені за період з 16.02.2008 року по 15.07.2008 року на суму 3496,92 грн., 43,79 грн. 3% річних за період з 16.02.2008 року по 15.07.2008 року на суму 3496,92 грн., 427,58 грн. індексу інфляції за період лютий 2008 року - червень 2008 року на суму 3496,92 грн., 200,00 грн. збитків про надання юридичних послуг.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2008 року у справі № 7/218 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» на користь ТОВ «Тридента Агро» 159,43 грн. пені, 43,79 грн. 3% річних, 427,58 грн. індексу інфляції, 200,00 грн. збитків про надання юридичних послуг та 220,00 грн. судових витрат. В частині стягнення 159,43 грн. пені відмовлено.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

26.01.2011 року між ТОВ «Тридента Агро» (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, Новий кредитор) було укладено Угоду № 120-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512- 519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги виконання боржником (ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» ) зобов'язання щодо сплати заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3 % річних, штрафу, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору № ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно зазначеного Договору купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару.

02.07.2012 року ФОП ОСОБА_1 (Первісний кредитор) та ТОВ «НІКО-ТАЙС» (Новий кредитор) було укладено Угоду № 70/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512- 519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги виконання боржником (ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» ) зобов'язання щодо сплати заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3 % річних, штрафу, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору № ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно зазначеного Договору купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару (копії відповідних угод, актів прийому-передачі, а також доказів надіслання боржнику повідомлень про зміну кредитора у зобов'язанні наявні в матеріалах справи).

21.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (позивач) було укладено Договір поруки № 21-08-2012-70 (далі - Договір поруки) з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.11.2017 року, за умовами якого відповідач1 поручається перед позивачем за виконання обов'язку ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» (відповідач2) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем2 грошового зобов'язання згідно Договору № ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15.08.2007 року та Угоди № 70/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 року (надалі - основний договір).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.11.2017 року відповідальність відповідача1 перед позивачем обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу у сумі 20000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) відповідачем2 обов'язку за основною угодою, позивач вправі звернутися із вимогою про виконання як до відповідача2, так і до відповідача1, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 2 ст.553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи із цього, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія« НІКО-ТАЙС» виникло право вимоги щодо нарахування заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу згідно спірного Договору купівлі-продажу за період існування боргу.

Головне управління юстиції у Львівській області листом № 361/0/6-1306-13 від 23.05.2013 року повідомило ТОВ «Тридента Агро» про те, що заборгованість згідно рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі № 21/54 повністю погашена 05.02.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 463 від 05.02.2009 року, у зв'язку з чим 10.02.2009 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Хоча, станом на день звернення до суду заборгованість в розмірі 3496,92 грн., яка встановлена рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі № 21/54, погашена, однак у зв'язку з тим, що ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» оплату за поставлений Товар згідно спірного Договору купівлі-продажу провело з простроченням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія« НІКО-ТАЙС» звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів (згідно уточнених позовних вимог) суми заборгованості у вигляді індексації ціни товару (дооцінки вартості товару, курсової різниці), розрахованої станом на 05.02.2009 року у розмірі 1835,02 грн. від суми боргу 3496,92 грн. на підставі підписаного сторонами Додатку до Договору купівлі-продажу, 4852,25 грн. пені за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) на суму боргу 3496,92 грн. та за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року на суму боргу 1835,02 грн. на підставі 8.2 Договору, 373,23 грн. 7 % штрафу нарахованого від суми боргу 3496,92 грн. та 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) на підставі п. 8.4 Договору, 543,21 грн. 3 % річних нарахованих на суму 3496,92 грн. за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) та на суму 1835,92 грн. за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року, 2259,32 грн. інфляційних нарахованих за період вересень 2008 року - січень 2009 року на суму 3496,92 грн. та за період лютий 2009 року - жовтень 2017 року на суму 1835,92 грн. в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (за періоди, котрі не охоплені рішеннями Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі № 21/54 та від 30.09.2008 року у справі № 7/218).

Згідно Додатку б/н від 15.08.2007 року до Договору купівлі-продажу, сторони визначили курс долара США на момент укладання договору купівлі-продажу та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент оплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара до гривні на день перерахування грошей.

Як вбачається з вказаного Додатку, курс долара США на день підписання договору склав 5,05 грн.

Станом на день оплати 05.02.2009 року заборгованість за спірним Договором становила 3496,92 грн.

Відтак, враховуючи підписаний Додаток, позивач (зважаючи на збільшення валютного курсу на момент оплати) здійснив перерахунок суми боргу в розмірі 3496,92 грн. з врахуванням курсової різниці гривні до долара США станом на день оплати 05.02.2009 року за формулою зазначеною в Додатку, згідно якого курсова різниця склала 1835,02 грн. (5331,93 грн. курсової різниці обрахованої за формулою - 3496,92 грн. боргу.).

Згідно зі ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд, перевіривши розрахунок курсової різниці позивача, встановив, що курс долара США до гривні взятий з офіційного сайту Національного банку України, як передбачено сторонами в Додатку, станом на 15.08.2007 року (день укладення договору) становив 5,05 грн., станом на 05.02.2009 року (день оплати) становив 7,70 грн., відтак збільшився, як і зазначено позивачем, оскільки наданий розрахунок є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення дооцінки вартості товару (курсової різниці) підлягає задоволенню в заявленій сумі 1835,02 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сторони відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п. 8.3 Договору).

За несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України (п. 8.4 Договору).

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані пеня, 3 % річних та інфляційні за фактичний період прострочення на фактичні суми боргу, у зв'язку чим вказані вимоги є правомірними та обґрунтованими. Пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до вимог чинного законодавства, хоча й умовами Договору погоджено пеню в розмірі 0,08 %.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в заявленій до стягненні пені та сумі 3 % річних.

Судом було здійснений правильний розрахунок пені та 3 % річних за заявлений позивачем період на заявлені суми боргу, згідно з яким з відповідачів підлягає стягненню 4394,88 грн. пені та 542,55 грн. 3 % річних.

Судом перевірено розрахунок інфляційних наданий позивачем та встановлено, що належна до стягнення сума інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем, однак, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 2259,32 грн. інфляційних підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Перевіривши розрахунок штрафу, нарахований у відповідності до п. 8.4 Договору в розмірі 7 % від неоплаченої частини товару в розмірі 3496,92 грн., який не був предметом розгляду справи Господарського суду Львівської області № 21/54, та від суми курсової різниці (дооцінки вартості товару) в розмірі 1835,02 грн., суд встановив, що вказана вимога є правомірною, наданий розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, вимога про стягнення 7 % штрафу в розмірі 373,23 грн. підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині солідарного стягнення з відповідачів 9405,00 грн. з яких 1835,02 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), 373,23 грн. штрафу, 4394,88 грн. пені, 542,55 грн. 3% річних, 2259,32 грн. інфляційних . В решті позов задоволенню не підлягає.

Також, позивачем, згідно заяви про збільшення позовних вимог, заявлено до стягнення солідарно з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900,00 грн. В обґрунтування відповідного клопотання позивач, посилаючись на те, що для отримання правової допомоги по складанню та написанню позовної заяви про стягнення з відповідачів заборгованості він звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду Договір № 19-07-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги ) від 19.07.2017 року, укладений з адвокатом ОСОБА_1, відповідно до п. 1.1 якого адвокат ОСОБА_1 зобов`язався надати позивачу правову допомогу з приводу щодо аналізу правовідносин між позивачем у справі та відповідачами 1 і 2 (далі - Боржники), які виникли на підставі Договору № ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15.8.2007 року, Угоди № НЮК-50-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 року, Угоди № 70/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 року та Договору поруки № 21-08-2012-70 від 21.08.2012 року. Факт здійснення відповідних витрат підтверджується квитанцією № 0.0.91183722.1 від 09.12.2017 року на суму 900,00 грн., факт надання послуг адвокатом підтверджується посвідченням адвоката ОСОБА_1, Актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.07.2017 року, згідно якого адвокат ОСОБА_1 здійснював підготовку по написанню та подачі позовної заяви, здійснював правове супроводження.

Приписами ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено частково в загальній сумі 9405,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900,00 грн. підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 858,20 грн.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідачів в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, а саме 1525,70 грн.

Таким чином, судові витрати, які покладаються на відповідачів в загальній сумі 2383,90 грн. (1525,70 грн. судового збору + 858,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу) підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках по 1191,95 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» (80250, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39, код 32656212) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код 38039872) 1835,02 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), 373,23 грн. штрафу, 4394,88 грн. пені, 542,55 грн. 3 % річних, 2259,32 грн. інфляційних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» (80250, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39, код 32656212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код 38039872) 1191,95 грн. судових витрат.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код 38039872) 1191,95 грн. судових витрат.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.03.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін